Дослідження перекладацької етики Богдана Лепкого на основі застосування Linguistic Inquiry and Word Count
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.2.zasКлючові слова:
Саломея, Оскар Вайлд, Богдан Лепкий, етика перекладу, перекладацькі універсалії, LIWCАнотація
Це емпіричне дослідження має за мету окреслити етичні орієнтири відомого українського письменника та перекладача Богдана Лепкого у його українському перекладі твору «Саломея» Оскара Вайлда. Ми оцінюємо етику перекладу, визначену в (Kalina, 2015) за параметрами точності, об’єктивності та конфіденційності. Для вирішення цих питань етики дослідження передбачало таку процедуру. По-перше, вихідні та цільові тексти було проаналізовано за допомогою комп’ютерної програми Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) на основі французького словника LIWC 2007 та української версії LIWC 2015 року. По-друге, в обох версіях було зіставлено всі «стильові слова» (Tausczik & Pennebaker, 2010), представлені функціональними словами, напр. сполучниками, прийменниками, займенниками, що містять процедурне значення. Результати засвідчили, що перекладач дотримувався етичної «традиції однаковості» (Wyke, 2011), бувши менш «видимим» (Venuti, 1995) у своїй версії цільовою мовою. Незважаючи на більшу кількість неозначених займенників, що є проявом імпліцитації, ми не помітили в перекладному тексті Лепкого жодних слідів спрощення чи експліцитації. Подібні показники сполучників і прийменників, середня кількість слів у реченні в обох текстах довели точність відтворення змісту та стилю. Хоча маркери усного мовлення (заповнювачі) переважали в перекладі, ця стратегія виявляє суб’єктність перекладача та намагання бути етично «відповідальним» за свій продукт у сенсі «вирівнювання» (Shlesinger, 1989). Ця перекладацька універсалія веде до природнішого, тобто багатого на прагматичні дискурсивні маркери (Schiffrin, 1989) усного спілкування. Психологічна категорія «афекту» в LIWC, представлена емоційно забарвленою лексикою, була менш щільною в українській версії, що засвідчило й «етику відмінності» перекладача (Venuti, 1999), і його стратегію очуження. Отже, результати аналізу оброблених LIWC даних продемонстрували додержання Богданом Лепким високих етичних стандартів під час його відтворення українською «Саломеї» Оскара Вайлда.
Acknowledgements
Це дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці від The Remeza Family Research and Publications Grant 2021-2022 при Канадському інституті українознавства Альбертського університету (Канада).
Завантажити
Посилання
Baixauli-Olmos, L. Ethics codes for interpreters and translators. In K. Koskinen & N. K. Pokorn, (Eds.). The Routledge Handbook of Translation and Ethics. (pp. 297-319). Abingdon: Routledge.
Baker, M, Maier, C. (2011). Ethics in interpreter & translator training: Critical perspectives. Interpreter and Translator Trainer, 5(1), 1–14. https://doi.org/10.1080/13556509.2011.10798809
Baker, M. (1996). Corpus-based translation studies: The challenges that lie ahead. In H. Somers (ed.). Terminology, LSP and Translation. Studies in Language Engineering in Honour of Juan C. Sager. (pp. 175-186). Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
Berman, A. (2000). Translation and the trials of the foreign, In L. Venuti (ed.), The Translation Studies Reader. London: Routledge. 284–297.
Blakemore, D. (2002). Procedural meaning. In Relevance and Linguistic Meaning: The Semantics and Pragmatics of Discourse Markers (Cambridge Studies in Linguistics, pp. 89-148). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511486456.005
Blum-Kulka, S. (1986). Shifts of cohesion and coherence in translation. In J. House & S. Blum-Kulka (Eds). Interlingual and Intercultural Communication. Discourse and Cognition in Translation and Second Language Acquisition. (pp. 17-35). Tübingen: Gunter Narr.
Chesterman, A. (2011). Translation universals. In Y. Gambier & L. van Doorslaer, (Eds.). Handbook of Translation Studies, 2. (pp. 175–179). Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/hts.2.tra12
Chesterman, A. (2017). Reflections on Translation Theory. Selected papers 1993 - 2014. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/btl.132
Derrida, J. (1993). Aporias. Thomas Dutoit (trans). Stanford: Stanford University Press.
Kalina, S. (2015). Ethical challenges in different interpreting settings. MonTI Special Issue 2, 63-86. http://doi.org/10.6035/MonTI.2015.ne2.2
Lambert, J. (2020). Professional translator ethics. In K. Koskinen & N. K. Pokorn, (Eds.). The Routledge Handbook of Translation and Ethics Routledge. (pp. 165-179). Abingdon: Routledge.
Nabokov, V. (2004).Problems of translation: Onegin in English. In L. Venuti (ed.), The Translation Studies Reader, (pp. 115-127). London & New York: Routledge.
Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London; New York: Prentice Hall, 1988.
Nicolle, S. (1998). A relevance theory perspective on grammaticalization. Cognitive Linguistics, 9(1), 1–35.
Olohan, M., & Baker, M. (2000). Reporting that in translated English. Evidence for subconscious processes of explicitation? Across Languages and Cultures 1(2), 141–158. https://doi.org/10.1556/Acr.1.2000.2.1
Paradis, M. (2004). A Neurolinguistic Theory of Bilingualism. Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/sibil.18
Pennebaker, J.W., Boyd, R.L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The development and psychometric properties of LIWC2015. Austin, TX: University of Texas at Austin.
Pym, A. (2007). On Shlesinger’s proposed equalizing universal for interpreting. In F. Pöchhacker, A. L. Jakobsen, & I. M. Mees, (Eds.). Interpreting Studies and Beyond: A Tribute to Miriam Shlesinger. (pp. 175-190). Copenhagen: Samfundslitteratur Press.
Schiffrin, D. (1987). Discourse Markers. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511611841
Shlesinger, M. (1989). Simultaneous Interpretation as a Factor in Effecting Shifts in the Position of Texts on the Oral-Literate Continuum. MA thesis, Tel Aviv University.
Taraban, R., Marcy, W. M., LaCour, M. S., Koduru, L., & Prasad, H. C., Zasiekin, S. (2020). Using the Web to develop global ethical engineering students. Advances in Engineering Education, 8(3), 1-25. Retrieved from: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1279780.pdf
Tausczik Y., Pennebaker J. (2010). The psychological meaning of words: LIWC and computerized text analysis methods. Journal of Language and Social Psychology, 29(1), 24-54. https://doi.org/10.1177/0261927X09351676
Toury, G. 1995. Descriptive Translation Studies and Beyond. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
Venuti, L. (1995). The Translator’s Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge.
Venuti, L. (1999). The Scandals of Translation: Towards an Ethics of Difference. London & New York: Routledge.
Wilson, D., Sperber, D. (1993). Linguistic form and relevance. Lingua, 90(1), 1-25.
Wyke, B. van. (2011). Ethics and Translation. Handbook of Translation Studies Online. https://benjamins.com/online/hts/articles/eth1
Zasiekin, S., Bezuglova, N., Hapon, A., Matiushenko, V., Podolska, O., & Zubchuk, D. (2018). Psycholinguistic aspects of translating LIWC dictionary. East European Journal of Psycholinguistics, 5(1), 111-118. https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.zas
Zasiekin, S. (2020). Psykholinhvistychni zakonomirosti vidtvorennia khudozhnioho tekstu v perekladi (na materiali Angliyskoyi ta Ukraїnskoyi mov) [Psycholinguistic regularities of reproducing literary texts in translation (English and Ukrainian languages)]. Unpublished DSc Dissertation. Kharkiv: V. N. Karazin National University of Kharkiv. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/334577669.pdf
Zasiekin, S., Vakuliuk, S. (2020). Ethical issues of neural machine translation. Psycholinguistics in a Modern World, 15, 81-83. https://doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2020-15-81-83
Sources
Wilde, O. (1993). Salomé. Paris: Flammarion.
Wilde, O. (1957). Salomei︠a︡. translated by Bohdan Lepkyi, I. Kostetsʹky, Ed. Nʹiu Ulʹm: Vydannia "Na Hori".
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0