Маленькі слова з великим значенням – семантичні та прагматичні маркери в художньому воєнному дискурсі
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2025.12.1.zasКлючові слова:
дискурсивний маркер, семантичні маркери, прагматичні маркери, процедурне значення, LIWC, Богдан Лепкий, художній воєнний дискурсАнотація
У сучасних умовах глобальної нестабільності воєнний дискурс набуває особливого значення. Оскільки війну часто супроводжує травма, її художнє зображення може порушувати мовну когерентність. Когерентність дискурсу, маркована специфічними мовними сигналами, допомагає читачеві пов’язувати між собою його ідеї. За відсутності таких маркерів дискурсивна структура залишається імпліцитною, що може ускладнювати інтерпретацію. З цього погляду, семантичні та прагматичні маркери дискурсу — малі лінгвістичні одиниці, що структурують і організовують текст — мають виняткове значення. Ці сполучники мають «процедурне значення» (Blakemore, 2002), допомагаючи читачам зрозуміти текст із меншими когнітивними зусиллями. У цій статті автор має за мету проаналізувати, як такі слова з процедурним значенням, а також інші «малі слова» функціонують у невоєнних та воєнних прозових творах. Використання української версії LIWC2015 та двовимірного t-критерію Велча в R на основі встановленої конкретної ваги категорій дало змогу встановити маркери дискурсу травми у воєнних оповіданнях Богдана Лепкого. Результати дослідження засвідчили статистично значуще зниження сигналів когерентності, а саме дискурсивних маркерів, – семантичних і прагматичних у воєнних текстах. Крім того, зафіксовано тенденцію до вищої частотності слів- позначників «непевності», тобто прагматичних маркерів «пом'якшення», та «афекту», включаючи мовні індикатори тривоги з акцентом на теперішньому. Одержані дані дають змогу по-новому поглянути на вплив дискурсивних та інших прагматичних маркерів на структурування травматичних переживань окремих авторів або персонажів, зображених у художній літературі.
Подяка
Автор висловлює подяку Британській академії за фінансову підтримку цього дослідження.
Завантажити
Посилання
Alves F. & Gonçalves J. L. (2013). Investigating the conceptual-procedural distinction in the translation process. Target, 25(1), 107–124. https://doi.org/10.1075/target.25.1.09alv
Anthonissen, C. (2020). Autobiographical narrative of traumatic experience: Disruption and resilience in South African Truth Commission Testimonies. Applied Linguistics, 41(3), 370-388. https://doi.org/10.1093/applin/amaa010
Beaudreau, S. A., Storandt, M., & Strube, M. J. (2006). A comparison of narratives told by younger and older adults. Experimental Aging Research, 32, 105–117. http://dx.doi.org/10.1080/03610730500326481
Bifulco, A. (2021). Childhood Trauma in Women and Fragmented Interview Narratives – Some Interdisciplinary Methodological and Clinical Implications. East European Journal of Psycholinguistics, 8(1), 12–27. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.bif
Blacker, U. (2021). Memory, the City and the Legacy of World War II in East Central Europe. The Ghosts of Others. Routledge.
Blakemore, D. (2002). Relevance and Linguistic Meaning: The Semantics and Pragmatics of Discourse Markers. Cambridge University Press.
Brewin, C. R.(2025). Key concepts, methods, findings, and questions about traumatic memories. Journal of Traumatic Stress. https://doi.org/10.1002/jts.23164
Brewin, C. R., & Field, A. P. (2024). Meta-Analysis shows trauma memories in posttraumatic stress disorder lack coherence: A response to Taylor et al. (2022). Clinical Psychological Science, 12(5), 1027–1033. https://doi.org/10.1177/21677026241240456
Busch, B., & McNamara, T. (2020). Language and Trauma: An Introduction. Applied Linguistics, 41(3), 323–333. https://doi.org/10.1093/applin/amaa002
Caffi, C. (2013). Mitigation. In M. Sbisà and K. Turner (Eds.), Pragmatics of speech actions (pp. 257–285). De Gruyter Mouton.
Cobley, E. (1995). Postmodernist War Fiction: Findley’s The Wars. Canadian Literature, 147, 98–124. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.bif
Deppermann, A., & Lucius-Hoene, G. (2005). Trauma erzählen – kommunikative, sprachliche und stimmliche Verfahren der Darstellung traumatischer Erlebnisse. Psychotherapie und Sozialwissenschaft: Zeitschrift für Qualitative Forschung und klinische Praxis, 7(1), 35–73.
Eisler, D. F. (2022). Writing Wars: Authorship and American War Fiction, WWI to Present. University of Iowa Press. Retrieved from https://doi.org/10.2307/j.ctv2x00w38
Gibbs, R. W., Colston, H. L. (2020). Pragmatics always matters: An expanded vision of Experimental Pragmatics. Frontiers in Psychology, 11, 1619. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01619
Holmes, D., Alpers, G. W., Ismailji, T., Classen, C., Wales, T., Cheasty, V., Miller, A. & Koopman, C. (2007). Cognitive and emotional processing in narratives of women abused by intimate partners. Violence Against Women, 13, 1192–1205. https://doi.org/10.1177/1077801207307801
King, C. I., Romero, A. S. L., Schacter, D. L., & St. Jacques, P. L. (2022). The influence of shifting perspective on episodic and semantic details during autobiographical memory recall. Memory, 30(8), 942–954. https://doi.org/10.1080/09658211.2022.2061003
Kočote, I., & Smirnova, T. (2016). Aspects of military-related text translation from English into Latvian. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 231, 107-113. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.09.078
Kusumitha, R. (2025). Ruptured minds, fractured verses: The psychodynamics of madness in war poetry. International Journal of Arts, Science and Humanities, 12(S4), 18-24. https://doi.org/10.34293/sijash.v12iS4.May.9146
Langacker, R.W. (2008). Cognitive grammar. A basic introduction. Oxford University Press.
Lenk, U. (1998). Discourse markers and global coherence in conversation, Journal of Pragmatics, 30(2), 245–257. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(98)00027-7
Lepkyi, B. (1922). Poza mezhamy boliu. Nezabutni. Literaturni Narysy. Ukrains'ke slovo, 66–73.
Lu, Z., & Yuan, K. H. (2010). Welch's t-test. In N. J. Salkind (Ed.), SAGE Encyclopedia of Research Design (pp. 1620–1623). Sage Publishers.
Matei, M. (2013). The linguistic mechanisms of trauma discourse. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 92, 517-522. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.08.711
Menne, F., Schäfer, S., Linz, N., Tröger, J., Schwed, L., Ettore, E., & König, A. (2025). Using speech analysis in virtual agent conversations to differentiate PTSD patients from control participants. Psychiatry Research, 348, 116486. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2025.116486
Nicolle, S. (2007). The grammaticalisation of tense markers: A pragmatic reanalysis. In Tense, mood and aspect (pp. 47–65). Brill Rodopi.
Pasupathi, M. (2007). Telling and the remembered self: Linguistic differences in memories for previously disclosed and previously undisclosed events, Memory, 15, 3, 258–270. https://doi.org/10.1080/09658210701256456
Pennebaker J.W., Boyd R.L., Jordan K., & Blackburn K. (2015). The Development and Psychometric Properties of LIWC2015. University of Texas at Austin.
Pennebaker, J. W., & Seagal, J. D. (1999). Forming a story: The health benefits of narrative. Journal of Clinical Psychology, 55(10), 1243–1254. https://doi.org/10.1002/(sici)1097-4679(199910)55:10%3C1243::aid-jclp6%3E3.0.co;2-n
Pennebaker, J. W., & Stone, L. D. (2003). Words of wisdom: language use over the life span. Journal of Personality and Social Psychology, 85(2), 291–301. https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.2.291
Redeker, G. (1990). Ideational and pragmatic markers of discourse structure. Journal of Pragmatics, 14(3), 367–381. https://doi.org/10.1016/0378-2166(90)90095-U
Ryan, R.A. (2023). Trauma and Linguistic Markers for Symptom Severity in Prolonged Exposure for Primary Care, as Observed Through the Use of Narrative Review. Unpublished PhD thesis. Melbourne, FL, USA.
Searle, J. R. (1975). The Logical Status of Fictional Discourse. New Literary History, 6(2), 319–332. https://doi.org/10.2307/468422
Sperber, D., & Wilson, D. (1995). Relevance: Communication and cognition (2nd ed.). Blackwell Publishing.
Taraban, R., Saraff, S., Zasiekin, S., Biswal, R. (2022). A psycholinguistic analysis of inter-ethnic views of ethics. East European Journal of Psycholinguistics, 9(1), 265–278. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.tar
Tausczik, Y. R., & Pennebaker, J. W. (2010). The psychological meaning of words: LIWC and computerised text analysis methods. Journal of Language and Social Psychology, 29(1), 24–54. https://doi.org/10.1177/0261927X09351676
van der Kolk, B. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. Viking.
Wardell, V., Jameson, T., Bontkes, O. J. R., Le, M. L., Duan, T., St. Jacques, P. L., Madan, C. R., & Palombo, D. J. (2023). Fade in, fade out: Do shifts in visual perspective predict the consistency of real-world memories? Psychological Science, 34(8), 932-946. https://doi.org/10.1177/09567976231180588
Wilson, D. The conceptual-procedural distinction: Past, present and future. In V. Escandell-Vidal, M. Leonetti & A. Ahern (Eds.). Procedural Meaning: Problems and Perspectives (pp. 3–31). Emerald.
Zasiekin, S. (2016). Understanding translation universals. Babel, 62(1), 122-134. http://dx.doi.org/10.1075/babel.62.1.07zas
Zasiekin, S., Kuperman, V., Hlova, I., & Zasiekina, L. (2022). War stories in social media: Personal experience of Russia-Ukraine war. East European Journal of Psycholinguistics, 9(2), 160-170. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.zas
Zasiekin, S. (2024). Living through narratives: A psycholinguistic study of war stories by Bohdan Lepky and today’s Ukrainians in print and digital media. Digital Culture & Society, 10(1), 83-96. https://doi.org/10.14361/dcs-2024-0106
Zasiekin, S., Zasiekina, L. Altman, E., Hryntus, M. & Kuperman, V. (2025). The narratives of war (NoW) corpus of written testimonies of the Russia-Ukraine war. Language Resources and Evaluation, 59, 2415-2426. https://doi.org/10.1007/s10579-025-09813-8
Sources
Lepky, B. (2011). Vybrani Tvory [Selected Works]. In 2 Volumes. N. Bilyk & N. Havdyda, (Eds.). 2nd ed. Smoloskyp.
Lepky, B. (1905). Kara ta Inshi Opovidannia [Punishment and Other Stories]. Ukrainsko-Ruska Vydavnycha Spilka.
Lepky, B. (1975). Opovidannia [Story-book]. V. Lutsiv, Ed. State College, PA.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Serhii Zasiekin
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0