Лінгвосеміотична репрезентація песимізму в текстах збірки О. Вайлда «Щасливий принц та інші казки»
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.1.volКлючові слова:
англійська літературна казка, непрямі ознаки песимізму, лінгвосеміотика, песимізм, песимістична тональність, вербальні тригери песимізму, символиАнотація
У статті досліджено непрямі засоби вербалізації феномену песимізму в текстах літературних казок з погляду лінгвосеміотики. Мета статті – виявлення й опис лінгвосеміотичних засобів, які сприяють створенню песимістичного дискурсу. Песимістичний дискурс є особистісно-орієнтованим типом дискурсу, який представлений комплексною системою засобів репрезентації песимістичного світобачення мовця й характеризується своїми власними цілями, стилем, комунікативними стратегіями та тональністю. Песимізм – це спосіб світосприйняття, який акцентує негативні прояви буття. На індивідуально-психологічному рівні феномен песимізму проявляється певними диспозиціями, атрибуціями, когнітивними стратегіями та настроєм, які визначаються когнітивними параметрами оцінки, мотивації, мети, очікування, самоефективності, надії, віри, волі й супроводжуються негативними атитюдами, психічними станами та емоціями. Дослідження базується на семантичному та лінгвосеміотичному аналізі онтологічного феномену песимізму в художніх текстах із застосуванням контент-аналізу для забезпечення достовірності та валідності отриманих результатів. Крім того, чотириетапна методологічна процедура, використана в цьому дослідженні, дозволяє визначити загальний літературний контекст аналізованих творів, відібрати матеріал дослідження, виявити частотні характеристики символів як лінгвосеміотичних засобів, які створюють песимістичну тональність і дискурс збірки Оскара Вайлда «Щасливий принц та інші казки». У результаті аналізу встановлено та проаналізовано символи природи (пори року, квіти), матеріального світу (кольори, речі повсякденного вжитку), дистанціювання, смерті (як онтологічної категорії) як вербальні тригери авторського песимізму, реалізованого в авторському наративі контекстуальними маркерами, які експлікують базові, суміжні й супутні якісні ознаки песимізму, що відображають його соціальні, психологічні та когнітивні аспекти. Дослідження лінгвосеміотичної репрезентації феномену песимізму на матеріалі збірки Оскара Вайлда «Щасливий принц та інші казки» сприяє розвитку лінгвосеміотики, психолінгвістики та дискурсології, збагачує систему знань про індивідуальні стилі письменників. Запропонована методологія є перспективною для дослідження дискурсів різних типів на матеріалі різножанрових літературних творів.
* Контактна особа для листування: Aлла Павлюк,
Завантажити
Посилання
Грабовецька О. С. Відтворення біблійної інтертекстуальності поезії в прозі “The Master” Оскара Вайлда в українському перекладі. Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис». 2019. № 5. С. 35-41.
Ігнатьєва С. Є. Оптимістичний та песимістичний типи тональності у комунікативному просторі щоденникового дискурсу. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2013. Том 2. Вип. 19. № 11. С. 77–84.
Карпінська Л. Л. Символіка саду у творах О. Уайльда та роль мовно-виражальних засобів у її зображенні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Том 2. № 34. С. 24–26.
Лепський М. А. Взаємозв’язок оптимізму та песимізму: проблема соціальної перспективи: автореф. дис. … д-ра філософ. наук : 09.00.03. Ін-т вищої освіти. Академія пед. наук. Київ, 2006.
Перебийніс В. С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови: монографія. Київ: наукова думка, 1970. 272 с.
Alsheikh, S., Alsady, R. (2022). Sings at work: a semiotic quest for Oscar Wilde's The Happy Prince. https://www.researchgate.net/publication/358955273_sings_at_work_a_semiotic_quest_for_oscar_wilde's_the_happy_prince
Brown, P., & Levinson, S. (1987). Politeness: some universals in language usage. Cambridge University Press.
Davis, A., Piger, J., & Sedor, L. (2006). Beyond the numbers: An analysis of optimistic and pessimistic language in earnings press releases. Federal Reserve Bank of St. Louis. (Working Paper 2006-005A). https://pdfs.semanticscholar.org/e6bc/1639e56bef654a66f1910f88f5da523a1c55.pdf
Deely, J. (2001). The Quasi-Error of the External World: An Essay for Thomas A. Sebeok, in memoriam. American Journal of Semiotics, 17(4), 477-509.
Deely, J. (2009). Purely Objective Reality. de Gruyter Mouton.
Dewey, G. (2014). Relative Frequency of English Speech Sounds. Harvard University Press.
Dienstag, J. (2009). Pessimism: philosophy, ethic, spirit. Princeton University Press.
Extremera, N., Duran, A., & Rey, L. (2007). Perceived emotional intelligence and dispositional optimism-pessimism: Analysing their role in predicting psychological adjustment among adolescents. Personality and Individual Differences, 42(6), 1069–1079. https://doi.org/10.1016/j.paid.2006.09.014
Im, Y. (2017). “A seriousness that fails”: reconsidering symbolism in Oscar Wilde's “Salomé”. Victorian Literature and Culture, 45(1), 163–175. https://doi.org/10.1017/S1060150316000486
Keivom-Lockhart, J. (2013). The Relationship between Situational Optimism / Pessimism and Donating Intentions. MSc thesis. The University of Canterbury.
Milam, J. (2002). Adaptation to a life-threatening diagnosis: Dispositional optimism and pessimism and posttraumatic growth among patients with HIV. Ph.D. thesis. The University of Southern California.
Norem, J., & Illingworth, K. (1993). Strategy-dependent effects of reflecting on self and tasks: Some implications of optimism and defensive pessimism. Journal of Personality and Social Psychology, 65, 822–835.
Peirce, Ch.S. (1991). Peirce on Signs: Writings on Semiotic by Charles Sanders Peirce. J. Hoops (Ed.). The University of North Carolina Press.
Peterson, C., Maier, S., & Seligman M. (1995). Learned Helplessness: A Theory for the Age of Personal Control. Oxford University Press.
Rombach, M. (2011). An Analysis of Optimistic and Pessimistic Language in Earnings Press Releases. GRIN Verlag.
Sandner, D. (1991). Navajo Symbols of Healing. Healing Arts Press.
Schopenhauer, A. (2015). The Essays of Studies in Pessimism. Full Moon Publications.
Seif, Farouk, Y. (2019). De-Sign in the Transmodern World: Envisioning Reality Beyond Absoluteness. Peter Lang AG.
Shtepa A. (2018). The role of artistic details in the structure of the novel “The Picture of Dorian Gray” by O. Wilde. Philological Sciences, 29, 51–54.
Skaggs, S. (2017). FireSigns: A Semiotic Theory for Graphic Design. The MIT Press.
Toirova, N. (2019). The significance of the symbols of Mirror and Portrait in teaching symbolism on the basis of “The Picture of Dorian Gray”. International Journal of English, Literature and Social Science, 4(4), 1073–1708. https://dx.doi.org/10.22161/ijels.4424
Tresidder, J. (2005). The Complete Dictionary of Symbols. Chronicle Books Publications.
White, L., & Dillingham, B. (1973). The Concept of Culture. Burgess Publishing Company.
References (translated and transliterated)
Hrabovetska, O. (2019). Vidtvorennia bibliinoi intertekstualnosti poezii v prozi “The Master” Oskara Vailda v ukrainskomu perekladi [Reproduction of the Biblical Intertextuality of Poetry in a Prose Work “The Master” by Oscar Wilde in Ukrainian Translation]. Lvivskyi Filolohichnyi Chasopys, 5, 35-41.
Ihnatieva, S. (2013). Optymistychnyi ta pesymistychnyi typy tonalnosti u komunikatyvnomu prostori shchodennykovoho dyskursu [Optimistic and Pessimistic Types of Tonality in the Communicative Space of Diary Discourse]. Visnyk Dnipropetrovskoho Universytetu. Seriia Movoznavstvo, 11(2). 77–84.
Karpinska, L. (2018). Symvolika sadu u tvorakh O. Wailda ta rol movno-vyrazhalnykh zasobiv u yii zobrazhenni [Symbolism of the garden in the works by O. Wilde and the role of language and expressive means in its depiction]. Naukovyi Visnyk Mizhnarodnoho Humanitarnoho Universytetu. Series: Philology, 2(34), 24–26.
Lepskyi, M. (2006). Vzaiemozviazok optymizmu ta pesymizmu: problema sotsialnoi perspektyvy [The Interrelation of Optimism and Pessimism: The Problem of Social Perspective]. Unpublished Doctoral dissertation. Akademy of Pedagogical Sciences.
Perebyinis, V. (1970). Kilʹkisni ta jakisni xarakterystyky systemy fonem sučasnoji ukrajinsʹkoji literaturnoji movy [Quantitative and Qualitative Characteristics of the Phoneme System of Modern Ukrainian Literary Language]. Naukova Dumka.
Alsheikh, S., Alsady, R. (2022). Sings at work: a semiotic quest for Oscar Wilde's The Happy Prince. https://www.researchgate.net/publication/358955273_sings_at_work_a_semiotic_quest_for_oscar_wilde's_the_happy_prince
Brown, P., & Levinson, S. (1987). Politeness: some universals in language usage. Cambridge University Press.
Davis, A., Piger, J., & Sedor, L. (2006). Beyond the numbers: An analysis of optimistic and pessimistic language in earnings press releases. Federal Reserve Bank of St. Louis. (Working Paper 2006-005A). https://pdfs.semanticscholar.org/e6bc/1639e56bef654a66f1910f88f5da523a1c55.pdf
Deely, J. (2001). The Quasi-Error of the External World: An Essay for Thomas A. Sebeok, in memoriam. American Journal of Semiotics, 17(4), 477-509.
Deely, J. (2009). Purely Objective Reality. de Gruyter Mouton.
Dewey, G. (2014). Relative Frequency of English Speech Sounds. Harvard University Press.
Dienstag, J. (2009). Pessimism: philosophy, ethic, spirit. Princeton University Press.
Extremera, N., Duran, A., & Rey, L. (2007). Perceived emotional intelligence and dispositional optimism-pessimism: Analysing their role in predicting psychological adjustment among adolescents. Personality and Individual Differences, 42(6), 1069–1079. https://doi.org/10.1016/j.paid.2006.09.014
Im, Y. (2017). “A seriousness that fails”: reconsidering symbolism in Oscar Wilde's “Salomé”. Victorian Literature and Culture, 45(1), 163–175. https://doi.org/10.1017/S1060150316000486
Keivom-Lockhart, J. (2013). The Relationship between Situational Optimism / Pessimism and Donating Intentions. MSc thesis. The University of Canterbury.
Milam, J. (2002). Adaptation to a life-threatening diagnosis: Dispositional optimism and pessimism and posttraumatic growth among patients with HIV. Ph.D. thesis. The University of Southern California.
Norem, J., & Illingworth, K. (1993). Strategy-dependent effects of reflecting on self and tasks: Some implications of optimism and defensive pessimism. Journal of Personality and Social Psychology, 65, 822–835.
Peirce, Ch.S. (1991). Peirce on Signs: Writings on Semiotic by Charles Sanders Peirce. J. Hoops (Ed.). The University of North Carolina Press.
Peterson, C., Maier, S., & Seligman M. (1995). Learned Helplessness: A Theory for the Age of Personal Control. Oxford University Press.
Rombach, M. (2011). An Analysis of Optimistic and Pessimistic Language in Earnings Press Releases. GRIN Verlag.
Sandner, D. (1991). Navajo Symbols of Healing. Healing Arts Press.
Schopenhauer, A. (2015). The Essays of Studies in Pessimism. Full Moon Publications.
Seif, Farouk, Y. (2019). De-Sign in the Transmodern World: Envisioning Reality Beyond Absoluteness. Peter Lang AG.
Shtepa A. (2018). The role of artistic details in the structure of the novel “The Picture of Dorian Gray” by O. Wilde. Philological Sciences, 29, 51–54.
Skaggs, S. (2017). FireSigns: A Semiotic Theory for Graphic Design. The MIT Press.
Toirova, N. (2019). The significance of the symbols of Mirror and Portrait in teaching symbolism on the basis of “The Picture of Dorian Gray”. International Journal of English, Literature and Social Science, 4(4), 1073–1708. https://dx.doi.org/10.22161/ijels.4424
Tresidder, J. (2005). The Complete Dictionary of Symbols. Chronicle Books Publications.
White, L., & Dillingham, B. (1973). The Concept of Culture. Burgess Publishing Company.
Sources
Wilde, O. (1888). The Happy Prince and Other Tales. Roberts Brothers.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Svitlana Volkova, Valentina Boichuk, Alla Pavliuk, Nataliia Yefremova
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0