Психолінгвістична репрезентація травматичної пам’яті в умовах соціальної і політичної невизначеності
Ключові слова:
травматична пам'ять, посттравматичний стресовий розділ, психолінгвістична репрезентація травматичної пам’яті, психографологічний аналіз, фреймовий аналіз, пропозиціональний аналіз.Анотація
У статті висвітлено процедуру і результати використання авторського психолінгвістичного підходу до дослідження репрезентації травматичної пам’яті. Психолінгвістичний підхід представлений трьома методами: психографологічним, фреймовим і пропозиціональним аналізом наративів із травматичними подіями. Результати психографологічного аналізу наративів із травматичними подіями свідчать про значні відхилення психографологічних показників цих наративів від показників унормованих психографологічних показників письмової продукції. Зокрема у наративах із травматичною подією встановлені високі показники середнього розміру речення, коефіцієнту логічної зв’язаності, низькі показники загальної кількості слів, що свідчить про емоційні переживання, низьку осмисленість травматичних подій і відсутність бажання це згадувати й оформляти у наративну історію. Результати пропозиціонального аналізу свідчать про частотність використання таких елементів пропозиції у наративах із травматичними подіями: відношення та інтернальний об’єкт як елементи предиката (емоційні переживання та значущість зовнішніх обставин у події), інтернальний аргумент як елемент факту (комплекс вини та власна відповідальність за те, що сталося), а також низьку уживаність часу і простору як елементів контексту. Такий розподіл елементів пропозиції свідчить про значні емоційні переживання досліджуваних під час наративу травматичної події, а також значущість як зовнішніх обставин, так і власної ролі у перебігу травматичної події. Результати фреймового аналізу дали змогу встановити основні види травматичних подій та їх відсотковий розподіл у наративах досліджуваних в умовах соціальної і політичної невизначеності. Порівняльний аналіз наривів двох груп досліджуваних із ПТСР і без ПТСР свідчить про значущі відмінності у психолінгвістичній репрезентації травматичної пам’яті: значне відхилення від показників норми, низька варіативність видів травматичних подій (смерть близької людини та власна небезпека), частотність інтернального аргументу та відношення (як вираження емоційних переживань, комплексу вини і власної відповідальності за травматичну подію) у досліджуваних із ПТСР.
Література
References
- Alvarez-Conrad J., Zoellner L. A., Foa E.B. (2001). Linguistic predictors of trauma pathology
and physical health. Applied Cognitive Psychology, 15(7), 159–170. - Anderson, J. R., Bower, G. (1974). Propositional theory of recognition memory. Memory &
Cognition, 2(3), 406–412. - Barclay, C.R. (1996). Autobiographical Remembering: Narrative Constraints on Objectified
Selves. Remembering our Past, 94–128. - Bremner, J.D. (2001). Hypothesis and controversies related to effects of stress on the
hippocampus: An argument for stress-induced damage to the hippocampus in patients with
posttraumatic stress disorder. Hippocampus, 11, 75–81. - Colman, A. (2003). Oxford Dictionary of Psychology. Oxford: Oxford University Press.
- Garcia D., Sikström S. (2013).Quantifying the semantic representation of adolescents’
memories of positive and negative life events. Journal Happiness Study, 14,1309–1323. - Foa E., Molnar, C., Cashman L. (1995). Change in rape narratives during exposure therapy for
posttraumatic stress disorder. Journal of Traumatic Stress, 8, 675–690. - Fornberg, E. (1997). Amygdala, Emotions, Motivation and Depressive States. (pp. 301–333).
In, R. Plutchnik and H. Kellerman (Eds.), Emotion: Theory, Research, and Experience, 3. - Herman, J. (1997). Trauma and Recovery: The Aftermath of Violence – from Domestic Abuse
to Political Terror. Cambridge, Mass.: MIT Press. - Klein, K. (2002). Stress, Expressive Writing and Working Memory. The Writing Cure: How
Expressive Writing Promotes Health and Emotional Well-being. Washington, D.C.: American
Psychological Association. - Marshall, R. D., Turner, J. B, R. Lewis-Fernandez, R. (2006). Symptom patterns associated
with chronic PTSD in male veterans: new findings from the National Vietnam Veterans Readjustment
Study. Journal of Nervous and Mental Disease, 194 (4), 275–278. - Meichenbaum, D. A. (2004). Clinical Handbook for Assessing and Treating Adults with PostTraumatic Stress Disorder (PTSD). Waterloo: Institute Press.
- Pennebaker, J.W., Francis, M.E. (1996). Cognitive, emotional and language processes in
disclosure. Cognition and Emotion, 10, 601–626. - Shapiro F. (2001) Eye Movement Desensitization and Reprocessing. NY : Guilford.
- Taylor, S. (2006). Clinican’s Guide to PTSD: A Cognitive-Behavioral Approach. Guilford:
Guilford Press. - Tulving, E. (1972). Episodic and Semantic Memory. New York: Academic Press.
- Watzlawick, P., Weakland, J. H., Fisch, R. (1974). Change: Principles of Problem Formation
and Problem Resolution. Oxford: Oxford University Press. - Yehuda, R.B., Kahana, K., Binder-Byrnes S.M., Woutwick, J.M.,Giller, E.L. (1995). Low
urinary cortisol excretion in Holocaust survivors with posttraumatic stress disorder. American Journal of
Psychiatry 152, 982-986. - Zasiekina, L. (2012). Psykholingvistychna reorhanizatsia travmatychnoyi pamiati z
perspektyvy psykhichnoho zdorovia [Psycholinguistic reorganization of traumatic memory from the
perspective of individual psychic health]. Visnyk of National Academy of Border Service of Ukraine,
Retrieved from http://archive.nbuv.gov.ua/ejournals/Vnadps/2012_1/12zlvpzo.pdf - Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2008). Psykholinhvistychna Diahnostyka [Psycholinguistic
Diagnostic]. Lutsk: Vezha.