Розповіді про війну в соцмережах: особистий досвід переживання російсько-української війни
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.zasКлючові слова:
російсько-українська війна, Facebook, наратив, LIWC, категорійно-динамічний індексАнотація
Під час нинішньої російсько-української війни травматичний стрес у цивільних українців є критичним питанням для психологічної науки. Соціальні мережі часто розглядаються як трибуна для самовираження дописувачами та обміну своїми історіями про вплив війни на їхні життя. Сьогодні в літературі є небагато досліджень про те, як цивільне населення відображує в соціальних мережах власний досвід війни і як вони впливають на перероблення травматичного досвіду та звільнення від травматичного стресу. Отже метою цього дослідження було з’ясувати, як особистий досвід російсько-української війни 2022 року відтворено у популярній соцмережі Facebook. У дослідженні використано корпус із 316 письмових свідчень, зібраних у Facebook від свідків російсько-української війни, який надалі порівнюється з корпусом із 100 художніх прозових текстів українською мовою. Унаслідок аналізу обох корпусів за допомогою української версії програми Linguistic Inquiryand Word Count – LIWC 2015 (Pennebaker et al., 2015) визначено психологічні та лінгвістичні категорії (включаючи Категорійно-динамічний індекс), які характеризували наративи про війну. Статистично доведено, що стиль розповідей у Facebook більш аналітичний порівняно з літературними творами. Відтак, користувачі соціальних мереж здебільшого були зосереджені на когнітивному переробленню трагічних подій, тобто застосовували стратегію, спрямовану на зменшення стресу й травми.
Завантажити
Посилання
Bartoletti, R. (2011). Memory and social media: New forms of remembering and forgetting. In B. Pirani, Ed. Learning from Memory: Body, Memory and Technology in a Globalizing World. (pp. 82-111). Cambridge Scholars Publishing, Newcastle UK.
Brown, G., and Michinov, N. (2019). Measuring latent ties on Facebook: a novel approach to studying their prevalence and relationship with bridging social capital. Technology in Society, 59, 101176. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2019.101176
Charlson, F., van Ommeren, M., Flaxman, A., Cornett, J., Whiteford, H., & Saxena, S. (2019). New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 394(10194), 240-248. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30934-1
Ekman, P., & Oster, H. (1979). Facial expressions of emotion. Annual Review of Psychology, 30(1), 527–554. https://doi.org/10.1146/annurev.ps.30.020179.002523
Gawlytta, R., Kesselmeier, M., Scherag, A., Niemeyer, H., Böttche, M., Knaevelsrud, C., & Rosendahl, J. (2022). Internet-based cognitive-behavioural writing therapy for reducing post-traumatic stress after severe sepsis in patients and their spouses (REPAIR): results of a randomised-controlled trial. BMJ Open, 12(3), e050305. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-014363
Jordan, K. N., & Pennebaker, J. W. (2017). The exception or the rule: Using words to assess analytic thinking, Donald Trump, and the American presidency. Translational Issues in Psychological Science, 3(3), 312-316. https://doi.org/10.1037/tps0000125
Karam, E., & Ghosn, M. B. (2003). Psychosocial consequences of war among civilian populations. Current Opinion in Psychiatry, 16(4), 413-419. https://doi.org/10.1097/00001504-200307000-00007
Kellezi, B., & Reicher, S. (2014). The double insult: Explaining gender differences in the psychological consequences of war. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 20(4), 491. http://dx.doi.org/10.1037/pac0000043
Kim, B., and Kim, Y. (2017). College students’ social media use and communication network heterogeneity: implications for social capital and subjective well-being. Comput. Hum. Behav. 73, 620–628. https://doi.org/10.1016/j.chb.2017.03.033
Kira, I. A., Templin, T., Lewandowski, L., Ramaswamy, V., Ozkan, B., & Mohanesh, J. (2008). The physical and mental health effects of Iraq war media exposure on Iraqi refugees. Journal of Muslim Mental Health, 3(2), 193-215. https://doi.org/10.1080/15564900802487592
Murthy, R. S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry, 5(1), 25.
Naimark, N. (2001). Fires of Hatred: Ethnic Cleansing in Twentieth-Century Europe. Cambridge and London: Harvard University Press, 2001.
Osgood, C. E., & Walker, E. G. (1959). Motivation and language behavior: A content analysis of suicide notes. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 59(1), 58. https://doi.org/10.1037/h0047078
Ostic, D., Qalati, S. A., Barbosa, B., Shah, S. M. M., Galvan Vela, E., Herzallah, A. M., & Liu, F. (2021). Effects of social media use on psychological well-being: a mediated model. Frontiers in Psychology, 2381. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.678766
Pennebaker, J. W., & Beall, S. K. (1986). Confronting a traumatic event: toward an understanding of inhibition and disease. Journal of Abnormal Psychology, 95(3), 274. https://doi.org/10.1037/0021-843X.95.3.274
Pennebaker, J. W., Boyd, R. L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The development and psychometric properties of LIWC2015. Austin, TX: University of Texas at Austin.
Pennebaker, J. W., & Seagal, J. D. (1999). Forming a story: The health benefits of narrative. Journal of Clinical Psychology, 55(10), 1243-1254. https://doi.org/10.1002/(sici)1097-4679(199910)55:10%3C1243::aid-jclp6%3E3.0.co;2-n
Prier, J. (2020). Commanding the trend: Social media as information warfare. In Information warfare in the age of cyber conflict (pp. 88-113). Routledge.
Roseman, I. J., Spindel, M. S., & Jose, P. E. (1990). Appraisals of emotion-eliciting events: Testing a theory of discrete emotions. Journal of personality and social psychology, 59(5), 899. https://doi.org/10.1037/0022-3514.59.5.899
Roberts, J. A., & David, M. E. (2020). The social media party: Fear of missing out (FoMO), social media intensity, connection, and well-being. International Journal of Human–Computer Interaction, 36(4), 386-392. https://doi.org/10.1080/10447318.2019.1646517
Russell, J. A. (1980). A circumplex model of affect. Journal of Personality and Social Psychology, 39(6), 1161. https://doi.org/10.1037/h0077714
Rzeszutek, M., Lis-Turlejska, M., Krajewska, A., Zawadzka, A., Lewandowski, M., & Szumiał, S. (2020). Long-term psychological consequences of World War II trauma among Polish survivors: A mixed-methods study on the role of social acknowledgment. Frontiers in Psychology, 11, 210. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00210
Singer, P. W., & Brooking, E. T. (2018). LikeWar: The weaponization of social media. Eamon Dolan Books.
Taraban, R., Saraff, S., Zasiekin, S., Biswal, R. (2022). A psycholinguistic analysis of inter-ethnic views of ethics. East European Journal of Psycholinguistics, 9(1), 265–278. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.tar
Tefertiller, A. C., Maxwell, L. C., and Morris, D. L. (2020). Social media goes to the movies: fear of missing out, social capital, and social motivations of cinema attendance. Mass Communication and Society, 23, 378–399. https://doi.org/10.1080/15205436.2019.1653468
Twenge, J. M., & Campbell, W. K. (2019). Media use is linked to lower psychological well-being: Evidence from three datasets. Psychiatric Quarterly, 90(2), 311-331. https://doi.org/10.1007/s11126-019-09630-7
Zasiekin, S. (2020). Psycholinguistic Regularities of Reproducing Literary Texts in Translation (Based on the English and Ukrainian Languages). Unpublished DSc thesis. Kharkiv: V. N. Karazin National University of Kharkiv.
Zasiekin, S., Kuperman, V., Hlova, I., Zasiekina, L. (2022). War Stories in Social Media: Personal Experience of Russia-Ukraine War. Mendeley Data, V2. http://doi.org/10.17632/cjhd9hvdd8.1
Zasiekina, L., Kennison, S., Zasiekin, S., & Khvorost, K. (2019). Psycholinguistic markers of autobiographical and traumatic memory. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 119-133. https://doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.zas
Zeitzoff, T. (2017). How social media is changing conflict. Journal of Conflict Resolution, 61(9), 1970-1991. https://doi.org/10.1177/0022002717721392
Sources
Writings from the War. https://www.facebook.com/WritingsFromTheWar
Zasiekin, S. (2022), Literary texts Ukrainian 100. Mendeley Data, V1. https://doi.org/10.17632/9brrpc8zy8.1
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Serhii Zasiekin, Victor Kuperman, Iryna Hlova, Larysa Zasiekina
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0