Нейропсихолінгвістичний зв'язок між прокрастинацією та проспективною пам'яттю

Анотація

Метою дослідження є вивчення мозкової активності людей з різним рівнем прокрастинації. У дослідженні проведено аналіз даних ЕЕГ за стимуляції мозку вербальними стимулами різного рівня складності (буквеного ситимула та смислового слова), що дозволяє змінювати когнітивне навантаження та реєструвати електричну активність кори головного мозку при виконанні завдань із двома різними стимулами: перцептивним та семантичним. Нами проведена реєстрація електричної активності кори головного мозку у 20 осіб (18 чоловіків, 2 жінки) в екранному світло- та звукоізольованому кабінеті лабораторії вікової нейрофізіології Волинського національного університету імені Лесі Українки. Ця методика дає можливість проаналізувати динаміку коркового електрогенезу, виявляє загальні закономірності локальної та просторової синхронізації біопотенціалів кори головного мозку. Отримані дані свідчать про те, що динаміка коркового електрогенезу при подачі стимулів на проспективну пам’ять залежить від складності мовних стимулів у прокрастинаторів, які пов’язані із збільшенням енергетичних витрат. Крім того, найбільшу кількість статистично значущих міжгрупових відмінностей у суб’єктів із різними рівнями прокрастинації було виявлено в бета-діапазоні ЕЕГ. З одного боку, цей ритм діяльності залежить від оптимізації вирішення проблем, з іншого боку, збільшення його потужності відображає кортикальне збудження і вибіркове гальмування. Отримані дані свідчать про те, що складність лінгвістичного завдання посилює взаємодію макроструктур мозку в передній асоціативній зоні (фронто-центральні відведення) у студентів зі схильністю до відтермінування. Навпаки, суб’єкти без прокрастинації демонструють лише зміни просторової синхронізації, модульовані відповідно до складності лінгвістичних стимулів.