Vowel Production in Aphasia: Preliminary Acoustic Findings from Arabic

Adam  Hisham

doi:10.29038/eejpl.2021.8.2.his

Автор(и)

Адам Гішам Американський університет на Близькому Сході, Кувейт

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.2.his

Ключові слова:

носії палестинської арабської з афазією Брока, форманти арабських голосних, тривалість голосних, голосовий аналіз, афазія Брока

Анотація

У цьому дослідженні порівнювалися темпоральні й спектральні характеристики голосних, що породжувалися носіями палестинської арабської з афазією Брока, та здоровими носіями цієї мови. Зокрема, було зроблено вимірювання тривалості голосних і формантної частоти (F1&F2). У дослідженні взяли участь вісім осіб з афазією Брока та вісім здорових осіб. Повторення використовувалося для виявлення цільових голосних, щоб звести до мінімуму труднощі розуміння мови або читанням особами з афазією Брока. Фрагмент мовлення містив довгі голосні (/a:,u:,i:/) у словах, побудованих за принципом приглосний-голосний-приголосний із початковим носовим звуком. Для визначення будь-яких істотних відмінностей щодо значень формант (F1/F2) між групами мовців використовувався статистичний аналіз. Результати засвідчили, що мовці з афазією Брока породжували голосні з більшою варіативністю, ніж здорові мовці. Для деяких формантні частоти були відповідними з частотами здорових мовців, а в інших виявилося взаємонакладення фонетичних категорій. Зокрема, F1 і F2 для голосних /u:/ були вищими, але статистично не значущими в осіб із афазією Брока в порівнянні зі здоровими мовцями. Більше того, хоча у мовців з афазією Брока була довша тривалість голосних, ніж у здорових мовців, вони не відрізнялися суттєво між групами мовців, за винятком голосного /i:/. Зменшений простір між голосними також спостережено в осіб з афазією. Еліпси голосних, у них були більшими, ніж у здорових мовців. Результати підтверджують попередні дослідження, які показують аномальну часову тривалість і спектральні моделі афазії Брока. Одержані висновки можуть сприяти міжлінгвістичним дослідженням щодо породження голосних під час афазії, головним чином у маловивчених мовах, зокрема арабській.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Адам Гішам, Американський університет на Близькому Сході, Кувейт

https://orcid.org/0000-0003-0798-6426

hishamadam3@hotmail.com

Посилання

Al-Ani, S. (1970). Arabic phonology; an acoustical and physiological investigation. The Hague: Mouton.

Abou Haidar, L. (1994). Norme linguistique et variabilité dialectale: analyse formantique du système vocalique de la langue arabe. Revue de honétique Appliquée, 110, 1-15.

Alotaibi, Y. & Hussain, A. (2009). Formant based analysis of spoken Arabic vowels. Lecture Notes Computer Science, 5707, 162-169.

Aziz, M. A. , Hassan, M. , Razak, R. , & Garraffa, M. (2020). Syntactic abilities in Malay adult speakers with aphasia: A study on passive sentences and argument structures. Aphasiology, 34(7), 886–904. https://doi.org/10.1080/02687038.2020.1742283

Baum, S., & Boyczuk, J. (1999). Speech timing subsequent to brain damage: Effects of utterance length and complexity. Brain and Language, 67(1), 30-45. https://doi.org/10.1006/brln.1999.2047

Baum, S., & Pell, M. (1997). Production of affective and linguistic prosody by brain-damaged patients. Aphasiology, 11(2), 177-198. https://doi.org/10.1080/02687039708248463

Belkaid, Y. (1984). Les voyelles de l’arabe littéraire moderne. Analyse spectrographique. Travaux de l’Institut de Phonétique de Strasbourg, 16, 217-240.

Boersma, P. & Weenink, D. (2020). Praat: Doing phonetics by computer (version 1.43) [computer program]. Retrieved from /http://www.praat.org.

Boye, K., & Bastiaanse, R. (2018). Grammatical versus lexical words in theory and aphasia: Integrating linguistics and neurolinguistics. Glossa: A Journal of General Linguistics, 3, 1–18.

Caramazza, A. (1997). How many levels of processing are there in lexical access? Cognitive Neuropsychology, 14(1), 177-208. https://psycnet.apa.org/doi/10.1080/026432997381664

Chodroff, E., & Wilson, C. (2020). Acoustic–phonetic and auditory mechanisms of adaptation in the perception of sibilant fricatives. Attention, Perception, & Psychophysics, 82(4), 2027–2048. https://doi.org/10.3758/s13414-019-01894-2

Ferguson, S., & Kewley-Port, D. (2007). Talker differences in clear and conversational speech: Acoustic characteristics of vowels. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 50(5), 1241-1255. https://doi.org/10.1044/1092-4388(2007/087)

Fyndanis, V., Arcara, G., Christidou, P., & Caplan, D. (2018). Morphosyntactic production and verbal working memory: Evidence from Greek aphasia and healthy aging. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 61(5), 1171–1187. https://doi.org/10.1044/2018_jslhr-l-17-0103

Gandour, J., & Dardarananda, R. (1984). Prosodic Disturbance in Aphasia: Vowel Length in Thai. Brain and Language, 23(2), 206-224. https://doi.org/10.1016/0093-934x(84)90064-6

Garraffa, M., & and Fyndanis, V. (2020). Linguistic theory and aphasia: an overview. Aphasiology, 34(2), 905-926. https://doi.org/10.1080/02687038.2020.1770196

Haley, k., Bays, G. & Ohde, R. (2001). Phonetic properties of aphasic-apraxic speech: A modified narrow transcription analysis. Aphasiology, 15(12), 1125-1142. https://doi.org/10.1080/02687040143000519

Haley, K., Ohde, R. Wertz, T. (2011). Vowel quality in aphasia and apraxia of speech: Phonetic transcription and formant analyses. Aphasiology, 15, 1107-1123.

Johansson, M. (2012). Aphasia and Communication in Everyday Life: Experiences of persons with aphasia, significant others, and speech and language pathologists. Doctoral thesis of Uppsala University.

Karlsson F, & van Doorn, J. (2012). Vowel formant dispersion as a measure of articulation proficiency. Journal of the Acoustical Society of America, 132(4), 2633–2641. https://doi.org/10.1121/1.4746025

Keller, E. (1978). Parameters for vowel substitutions in Broca’s aphasia. Brain and Language, 5(3), 265-285. https://doi.org/10.1016/0093-934x(78)90026-3

Kempler, D. & Van Lancker, D. (2002). Effect of Speech Task on Intelligibility in Dysarthria: A Case Study of Parkinson’s Disease. Brain and Language, 80(3), 449-464. https://doi.org/10.1006/brln.2001.2602

Kurowski, K., Blumstein, S., Palumbo, C.,Waldstein, R., &Burton, M. (2007). Nasal Consonant Production in Broca’s and Wernicke’s Aphasics: Speech Deficits and Neuroanatomical Correlates. Brain and Language, 100(3), 262-275. https://doi.org/10.1016/j.bandl.2006.10.002

Lee, J., Shaiman, S., & Weismer, G. (2016). Relationship between tongue positions and formant frequencies in female speakers. Journal of the Acoustical Society of America, 139(1), 426–440. https://doi.org/10.1121/1.4939894

Liu, H., Tsao, F., & Kuhl, P. (2005). The effect of reduced vowel working space on speech intelligibility in Mandarin-speaking young adults with cerebral palsy. Journal of the Acoustical Society of America, 117(6), 3879-3899. https://doi.org/10.1121/1.1898623

Martínez-Ferreiro, S., Bastiaanse, R., & Boye, K. (2020). Functional and usage-based approaches to aphasia: The grammatical-lexical distinction and the role of frequency. Aphasiology, 34(8), 927–942. https://doi.org/10.1080/02687038.2019.1615335

Matchin, W. (2018). A neuronal retuning hypothesis of sentence-specificity in Broca’s area. Psychonomic Bulletin & Review, 25(5), 1682–1694. https://doi.org/10.3758/s13423-017-1377-6

Mefferd, A., & Green, J. (2010). The articulatory-to-acoustic relationship in response to speaking rate and loudness manipulations. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 53(5), 1206–1219. https://doi.org/10.1044/1092-4388(2010/09-0083)

Menn, L., & Obler, L. (1990). Agrammatic Aphasia: A Cross-Language Narrative Sourcebook. Amsterdam und Philadelphia: John Benjamins.

Metoui, M. (1995). Phono Lab: Computerprogramm zur Artikulatorisch-Akustischen Datenanalyse. Arbeitsberichte des Instituts für Allgemeine und Vergleichende Sprachwissenschaft der Universität Mainz, 1, 1-100.

Newman, D., & Verhoeven, J. (2002). Frequency analysis of Arabic in connected speech, Antwerp Papers in Linguistics, 100, 77-86.

Paradis, M. (1987). The assessment of bilingual aphasia. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.

Ouden, D., Malyutina, S., Basilakos, A., Bonilha, L., Gleichgerrcht, E., Yourganov, G., Hillis, A. E., Hickok, G., Rorden, C., & Fridriksson, J. (2019). Cortical and structural‐connectivity damage correlated with impaired syntactic processing in aphasia. Human Brain Mapping, 40(7), 2153–2173. https://doi.org/10.1002/hbm.24514

Ryalls, J. (1986). An acoustic study of vowel production in aphasia. Brain and Language, 29(1), 48-67. https://doi.org/10.1016/0093-934x(86)90033-7

Schimer, A. (2004). Timing speech: a review of lesion and neuroimaging findings. Cognitive Brain Research, 21(2), 269-287. https://doi.org/10.1016/j.cogbrainres.2004.04.003

Seddoh, S. (2008). Conceptualisation of deviations in intonation production in aphasia. Aphasiology, 22(12), 1294-1312. https://doi.org/10.1080/02687030701640289

Tsao, Y., Weismer, G., & Iqubal, K. (2006). The effect of intertalker speech rate on acoustic vowel space. Journal of the Acoustical Society of America, 119(2), 1074-1082. https://doi.org/10.1121/1.2149774

Verhaegen, C., Delvaux, V., Fagniart, S., Huet, K., Piccaluga, M. (2020). Phonological and phonetic impairment in aphasic speech: an acoustic study of the voice onset time of six French-speaking aphasic patients. Clinical Linguistics & Phonetics, 34(3), 201-221. https://doi.org/10.1080/02699206.2019.1619095

Williams, S., & Seaver, J. (1986). A comparison of speech sound durations in three syndromes of aphasia. Brain and Language, 29(1), 171-182. https://doi.org/10.1016/0093-934X(86)90041-6

Ziegler, W., & Hoole, P. (1989). A combined acoustic and perceptual analysis of the tense‐lax opposition in aphasic vowel production. Aphasiology, 3, 449‐463.