Homonymy and the Cognitive Operator of Norm in German

Svitlana Kiyko; Yuriy Kiyko

doi:10.29038/eejpl.2020.7.1.kiy

Автор(и)

Світлана Кійко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
Юрій Кійко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.kiy

Ключові слова:

омоніми, омопари, маркованість, когнітивний оператор норми, німецька мова

Анотація

У працях багатьох мовознавців омонімія розглядається як негативне явище, що перешкоджає спілкуванню, ускладнює сприйняття інформації і знижує ефективність мови як засобу комунікації. Водночас вважають, що омонімія сприяє компактності мови і дозволяє зекономити одиниці плану вираження. Мета нашого дослідження – встановити на широкому фактичному матеріалі з допомогою психолінгвістичного експерименту чинники, які диференціюють значення омонімів. На основі суцільної вибірки омонімів виявлено, що критеріями розмежування омонімів є територіальна, соціальна, хронологічна і стилістична маркованість. З огляду на це, компоненти оморяду можна протиставити на основі категорії маркованості. Немаркованість одного з компонентів оморяду доведена в низці психо- лінгвістичних експериментів, у яких носіям німецької мови пропонували навести до омонімів у списку перше слово-асоціацію, яке спаде на думку. Матеріалом дослідження слугували 200 омопар іменників, вибраних на основі різної семантичної, стилістичної, хронологічної, територіальної або соціальної віднесеності одного з компонентів омопари. В експерименті взяли участь студенти Інституту германістики Технічного університету м. Хемніц (Німеччина) у віці від 21 до 25 років, рідна мова яких німецька. Результати експерименту свідчать про наявність у 97% омопар маркованого і немаркованого компонентів. Мовна маркованість є похідною від когнітивної маркованості, тобто немарковане мовне значення відповідає когнітивно нормальному (природньому) стану речей, а марковане мовне значення відповідає когнітивному відхиленню від нього. Нормальний стан речей входить до когнітивного гештальта людського досвіду і концептуалізується з мінімальною затратою ментальних обчислювальних зусиль, тобто активується автоматично, а відхилення від гештальта для їхньої активації вимагають додаткових ресурсів. Таким чином, мовна маркованість відображає лінгвоспецифічними засобами в омопарах і оморядах когнітивний оператор норми і відхилення від норми.
мова.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Світлана Кійко, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

ORCID 0000-0003-4964-7043

Scopus Author ID 36613142500

s.kiyko@chnu.edu.ua
Юрій Кійко, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

ORCID 0000-0002-2251-2811

Scopus Author ID 36613088300

y.kiyko@chnu.edu.ua

Посилання

Bridges, R.S. (2004). On English Homophones. Society for Pure English Tract 02. Oxford: Clarendon Pr. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/14227/14227-h/14227-h.htm.

Cairns, H.S. (1973). Effects of bias on processing and reprocessing of lexically ambiguous sentences. Journal of Experimental Psychology, 97, 337–343. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/h0034098

Croft, W. (2003). Typology and universals. 2-d ed. Cambridge: Cambridge University Press. 82

Ducháček, O. (1953). O vzájemném vlivu tvaru a významu slov. Praha: Státní pedagogické nakladatelství.

Ferreira, L. (2010). Metaphor comprehension in foreign language. In L. Scliar-Cabral, (Ed). Psycholinguistics: Scientific and Technological Challenges. (pp. 84–98). Porto Alegre: EDIPUCRS,

Foss, D.J. & Jenkins C.M. (1973). Some effects of context on the comprehension of ambiguous sentences. Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior, 12, 577–589. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/S0022-5371(73)80037-4

Greenberg, J. (1966). Language universals, with special reference to feature hierarchies. The Hague: Mouton.

Hogaboam, T.W. & Perfetti, C.A. (1975). Lexical ambiguity and sentence comprehension. Journal of Verbal Learning and Verbal Behaviour, 14, 265–274. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/ S0022-5371(75)80070-3

Кибрик А.Е. Лингвистическая реконструкция когнитивной структуры. Вопросы языкознания. 2008. No 4. С. 51–77.

Кійко С.В. Синергетика омонімії як мовного, мовленнєвого і міжмовного явища. Чернівці : Родовід, 2016.

Mаулер Ф.И. Грамматическая омонимия в современном английском языке. Ростов : Изд. Рост. университета, 1983.

Новиков Л.А. Семантика русского языка. М. : Высшая Школа, 1982.

Реформатский А.А. Введение в языкознание. 5 изд. М. : Аспект Пресс Press, 2004.

Ruoff, A. (2014). Häufigkeitswörterbuch gesprochener Sprache. 2. Auflage. Berlin: de Gruyter.

https://doi.org/10.1515/9783110916058

References (translated and transliterated)

Bridges, R.S. (2004). On English Homophones. Society for Pure English Tract 02. Oxford: Clarendon Pr. Retrieved from http://www.gutenberg.org/files/14227/14227-h/14227-h.htm

Cairns, H.S. (1973). Effects of bias on processing and reprocessing of lexically ambiguous sentences. Journal of Experimental Psychology, 97, 337–343. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/h0034098

Croft, W. (2003). Typology and universals. 2-d ed. Cambridge: Cambridge University Press. Ducháček, O. (1953). O vzájemném vlivu tvaru a významu slov. Praha: Státní pedagogické

nakladatelství.

Ferreira, L. (2010). Metaphor comprehension in foreign language. In L. Scliar-Cabral, (Ed).

Psycholinguistics: Scientific and Technological Challenges. (pp. 84–98). Porto Alegre:

EDIPUCRS.

Foss, D.J. & Jenkins C.M. (1973). Some effects of context on the comprehension of ambiguous

sentences. Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior, 12, 577–589. Retrieved from

https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/S0022-5371(73)80037-4

Greenberg, J. (1966). Language universals, with special reference to feature hierarchies. The Hague:

Mouton.

Hogaboam, T.W. & Perfetti, C.A. (1975). Lexical ambiguity and sentence comprehension. Journal of

Verbal Learning and Verbal Behaviour, 14, 265–274. Retrieved from

https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/ S0022-5371(75)80070-3

Kibrik, А.Е. (2008). Lingvističeskaya rekonstrukciya kognitivnoy struktury [Linguistic reconstruction

of cognitive structure]. Voprosy Yazykoznaniya, 4, 51–77. Reprint 2014.

Kiyko, S.V. (2016). Synergetyka omonimii yak movnoho, movlennevoho i moshmovnoho yavyshcha. [Synergy of homonymy as language, speech and interlanguage phenomenon]. Chernivtsi: Rodovid.

Mauler, F.I. (1983). Grammatičeskaya omonimiya v sovremennom angliyskom yazyke [Grammatical homonymy in Modern English]. Rostov: Rostov University Publishers.

Novikov, L.А. (1982). Semantika russkogo yazyka [Semantics of Russian language]. Мoscow: Vys. Shkola.

Reformatskiy, А.А. (2004). Vvedeniye v Yazykoznaniye [Introduction to Linguistics]. 5th ed. Мoscow: Aspekt Press.

Ruoff, A. (2014). Häufigkeitswörterbuch gesprochener Sprache. 2. Auflage. Berlin: de Gruyter. Reprint. https://doi.org/10.1515/9783110916058