Структура словникової дефініції в аспекті ангтропоцентризму

Анотація

Людське мислення, яке має універсальну природу і не залежить від культурних, історичних, національних чи соціальних чинників, відбивається на всіх формах мовної діяльності. Будь-яка мова антропоцентрична за своєю суттю, оскільки породжена людською свідомістю і не може існувати поза нею. У пропонованій статті зроблено спробу дослідити, як проявляється антропоцентризм у такому специфічному виді текстів, як словникова дефініція. Розглянуто дефініції лексем, що позначають біологічні об’єкти, сприйняті людиною на індуктивно-емпіричному рівні (слон, вовк, лисиця, яблуко, груша, плід тощо). Особливість їх семантичної структури полягає в тому, що в ній міститься центральна зона (інтенсіонал) з мінімальною кількістю ознак та велика периферія (імплікаціонал), куди входять необов’язкові, ймовірнісні ознаки, за своїм походженням переважно емпірично-перцептивні. Показано, що більшість дескриптивних ознак біологічних об’єктів (тварин, рослин, плодів), які вводяться в словникові тлумачення, вибрані саме з периферії концептуальних структур, а тому вони не мають обов’язкового характеру і не можуть служити для ідентифікації об’єкта, позначеного словом. Тим самим
спростовується положення лексикографії, згідно з яким тлумачення слова має містити лише мінімум розрізнювальних ознак позамовного об’єкта. На прикладах вживання лексем «яблуко» та «apple» в художній літературі продемонстровано, які саме параметри цього плода виявляються релевантними для носіїв української та англійської мови. Важливо відзначити, що лексикографи-практики, формуючи дефініцію для лексеми «яблуко / apple», інтуїтивно відбивають в ній ті ознаки, які виявлені нами як релевантні на основі аналізу вживань цих слів. Це означає, що «наївні» дефініції справді корелюють із структурами свідомості і можуть розглядатися як відбиття когнітивної діяльності людини.

Література

References

• Gak, V. (1998). Leksicheskoje Znachenije [The Lexical Meaning]. In: Bol’shoj
  Lingvisticheskij Slovar’. Moscow, 262–265.
• Nikitin, M. (1988). Osnovy Lingvisticheskoy Teorii Znachenija [Fundamentals of the
  Theory of Linguistic Meaning]. Moscow: Vysshaia Shkola.
• Zhinkin, N. (1958). Mekhanizmy Rechi [Mechanisms of Speech]. Moscow: Akademy of
  Pedagogical Sciences.
• Zhuykova, М. (2005). Objectivity in the description and analysis of cultural phenomena:
  Some thoughts. Forum of Anthropology and Culture, 2, 117–121.

Sources

• CED – The Collins English Dictionary. Retrieved from http://www.collinsdictionary.com/
  dictionary/english.
• OALDCE – Hornby, A. S. (1982). The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of
  Current English. Vol. 1–2. Мoscow.
• SJP – Słownik Języka Polskiego. Retrieved from http://sjp.pwn.pl/.
• SSRLJ (1950–1967) – Slovar’ Sovremennogo Russkogo Literaturnogo Yazyka. МoscowLeningrad: Academy of Sciences of USSR.
• SUM (1970–1980). Slovnyk Ukrajinskoii Movy, Kyiv: Academy of Sciences of Ukraine.