Двохаспектність в українській мові: приклад композиційного аспекту у вербально-аспектній мові
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2024.11.1.bakКлючові слова:
композиційний аспект, вербальний аспект, українська мова, біаспектуальність, відображення (не)обмеженості NP-V-NPАнотація
Аспект, протиставлення доконаного й недоконаного виду, є універсальним явищем, частиною когнітивного процесу людини, для відображення об'єктивної/суб'єктивної реальності шляхом концептуалізації референтів дієслів та номіналів/NPs, які означають учасників ситуацій тимчасовими сутностями, які знаходяться в головах мовця та слухача, і взаємодіють між собою. У мовах аспект/вид інстанціюють два архетипи: вербальний – граматичний, як у слов'янських мовах, включно з українською, та композиційний, який є складним семантико-синтаксичним, спорадично залежним від прагматичних елементів дискурсу, як, наприклад, в англійській мові. У статті досліджено україномовні дані, щоб по- перше, підтвердити, що композиційний аспект, який реалізується переважно як складна взаємодія компонентів речення, існує не лише в мовах композиційного виду, але, хоч і периферійно, також у мовах вербального виду, включно з українською. По-друге, з'ясувати, як реалізується український вид у реченнях з двовидовими дієсловами та певною кількістю NP учасників ситуації (трьома, двома чи одним). Референти дієслів та номіналів/NPs, що позначають учасників ситуацій як у вербальному, так і в композиційному видах є частиною безперервного процесу мислення та постійного сортування пам'яті, а не якоюсь абстрактною самодостатньою системою символів, відокремлених від людського пізнання. Інакше кажучи, вид, особливо композиційний, не можливо зрозуміти в межах традиційної граматики та популярної лінгвистики, з їхніми наївістичними уявленнями, які ігнорують когнітивні можливості людини та стверджують, зокрема, що номінали/NP є конкретними/фізичними чи абстрактними сутностями. Вивчення матерії є цариною фізики. Лінгвістика має досліджувати не матеріальний світ, а те, як мова відображає цей світ та інші можливі/уявні світи. Простий аналог – жінка в дзеркалі: це не матеріальний об'єкт, а відображення жінки; так само ця жінка не є матеріальним об'єктом, а символом жінки. Таким чином, NP- референти матеріальних речей є не фізичними сутностями, а образами таких сутностей, які повністю описуються, їх кінетичність обробляється дієслівними референтами, завдяки чому складний механізмкомпозиційного аспекту, який є когнітивним, можна спостерігати, хоч і періферійно, також в мовах вербального виду, зокрема в українській.
Декларація щодо конфлікту інтересів
Автори повідомили про відсутність потенційного конфлікту інтересів.
* Контактна особа для листування: Красимир Кабакчієв
Завантажити
Посилання
Abraham, W. & Leiss, E. (2012). The case differential: syntagmatic versus paradigmatic case – its status in synchrony and diachrony. Transactions of the Philological Society, 110(3), 316–341.
Безпояско О. К. Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія : підруч. для студ. філол. ф-тів вузів. Київ: Либідь, 1993.
Bulatović, V. (2013). Modern theories of aspect and Serbian EL2 learners. Belgrade English Language and Literature Studies, 5(1), 65–79.
Bulatović, V. (2020). Thinking for speaking in the right aspect – on whether Modern English grammars can do more. Spanish Journal of Applied Linguistics (RESLA), 33(2), 384–415. https://doi.org/10.1075/resla.18007.bul
Bulatović, V. (2022). Aspect semantics and ESL article use. International Review of Applied Linguistics in Language (IRAL) 60(2), 491–521. https://doi.org/10.1515/iral-2019-0016
Carlson, G.N. (1980): Reference to Kinds in English. New York (1977 Ph.D. dissertation, University of Massachusetts): Garland Publishing.
Carlson, L. (1981). Aspect and quantification. In P. Tedeschi, & A. Zaenen, (Eds.). Aspect and quantification. Syntax and semantics. Vol. 14. Tense and aspect. (pp. 31–64). Academic Press,
Chaika et al. (2024) Chaika, L., Lehka, N., Tamm, A. & Vaiss, A. N. Ukrainian aspect and object case in ukTenTen. Variation in Language, 3, 173–224.
Dimitrova, D. (2021). Aspect coercion in Greek aorist and perfect verb forms. Studies in Greek Linguistics, 41. Institute of Modern Greek Studies, 45–53.
Dimitrova, D. & K. Kabakčiev (2021). Compositional and verbal aspect in Greek: the aorist-imperfect distinction and the article-aspect interplay. Athens Journal of Philology, 8(3), 181–206. https://doi.org/10.30958/ajp.8-3-2
Dowty, D. R. (1979) Word meaning and Montague grammar: the semantics of verbs and times in generative semantics and in Montague᾽s PTQ. Reidel.
Гінзбург М. Проблема двовидових дієслів у фахових текстах та шляхи її розв’язання. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. вип. VIІІ / [відп. ред. Л. О. Симоненко]. Київ: КНЕУ, 2009. С. 290–294.
Gladush, N.F. & Pavliuk, N.V. (2019). Contrastive grammar: theory and practice. Kyiv.
Heinämäki, O. (1974/1978). Semantics of English temporal connectives. Indiana University Linguistics Club.
Issatschenko, A.V. (1974). Review of T. Pettersson, On Russian predicates. A theory of case and aspect. Foundations of Language, 11, 141–147.
Jakobson, R. (1957). Shifters, verbal categories, and the Russian verb. Harvard University Press.
Kabakčiev, K. (1984). The article and the aorist-imperfect distinction in Bulgarian: an analysis based on cross-language “aspect” parallelisms. Linguistics, 22(5), 643–672.
Kabakčiev, K. (2000). Aspect in English: a “common-sense” view of the interplay between verbal and nominal referents. Kluwer. https://doi.org/10.1007/978-94-015-9355-7
Kabakčiev, K. (2019). On the history of compositional aspect: vicissitudes, issues, prospects. Athens Journal of Philology, 6(3), 201–224. https://doi.org/10.30958/ajp.6-3-4
Kabakčiev, K. (2021). Compositional disambiguation of biaspectuality in languages with verbal aspect: on Russian and Bulgarian data. Atiner’s Conference Paper Series, No LNG2021-2723, 1–23.
Kabakčiev, K. (2023). On the temporal values of situation-participant NP referents mapped from Bulgarian perfects with aorist and imperfect participles. East European Journal of Psycholinguistics, 10(1), 48–60. https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.1.kab
Калько М. І. Аспектуальність: досвід категорійного моделювання на матеріалі українського дієслова. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2012. № 1. С. 222-226. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_46.
Krifka, M. (1989). Nominal reference, temporal constitution and quantification in event semantics. In R. Bartsch, J. van Benthem, & P. van Emde Boas, (Eds.). Semantics and contextual expressions. (pp. 75–115). Foris.
Krifka, M. (1998). The origins of telicity. In S. Rothstein, (Ed.). Events and grammar. (pp. 197–235). Kluwer.
Langacker, R. W. (2008). Cognitive grammar. Oxford University Press.
Leiss, E. (2000). Artikel und Aspekt. Die grammatischen Muster von Definitheit. De Gruyter.
Osgood, C. & Sebeok, T. A. (1954). Psycholinguistics: A survey of theory and research problems. Waverly Press.
Pavliuk, N. (2010). Contrastive grammar of English and Ukrainian. Donetsk.
Pchelintseva, O. (2022). Aspectual properties of Ukrainian verbal action nouns. Russian Linguistics, 46, 167–180, https://doi.org/10.1007/s11185-022-09267-4
Pugh, S.M., & Press, I. (1999). Ukrainian: a comprehensive grammar. Routledge.
Соколова, C. (2016). Аспектуальная парадигма базового глагола как его классификационный признак. Scando-Slavica, 62(1), 79–99. https://doi.org/10.1080/00806765.2016.1179453
Соколова С. Аспектуальна симетрія та асиметрія в українській і російській мовах. Language: Codification, Competence, Communication 2(3), 33–46.
Стоянова Ю. Проблеми на психолингвистиката. София: УИ «Св. Климент Охридски», 2021.
Symeonidis, V. (2020). Linguistic complexity in grammaticalization: A case study in the “be going to” construction. In N. Lavidas, A. Bergs, & E. van Gelderen. (Eds.). The Naxos Papers, Volume I: On the diachrony of English. (pp. 111–121). Cambridge Scholars Publishing.
Vendler, Z. (1957). Verbs and times. The Philosophical Review, 66, 143–160.
Verkuyl, H. (1972). On the compositional nature of the aspects. Dordrecht: Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-017-2478-4
Verkuyl, H. (1993). A Theory of aspectuality. The interaction between temporal and atemporal structure. Cambridge University Press.
Verkuyl, H. (2022). The compositional nature of tense, mood and aspect. Cambridge: Cambridge University Press.
Вунчев Б. Аспектуалните характеристики в новогръцкия език - средства за изразяване и семантика. УИ «Св. Климент Охридски», 2007.
References (translated and transliterated)
Abraham, W. & Leiss, E. (2012). The case differential: syntagmatic versus paradigmatic case – its status in synchrony and diachrony. Transactions of the Philological Society, 110(3), 316–341.
Bezpoiasko, O. K., Gorodenska, K. G., & Rusanіvskyi, V. M. (1993). Gramatyka Ukrainskoyi Movy. Morfologіyia [Grammar of the Ukrainian Language. Morphology]. Lybid.
Bulatović, V. (2013). Modern theories of aspect and Serbian EL2 learners. Belgrade English Language and Literature Studies, 5(1), 65–79.
Bulatović, V. (2020). Thinking for speaking in the right aspect – on whether Modern English grammars can do more. Spanish Journal of Applied Linguistics (RESLA), 33(2), 384–415. https://doi.org/10.1075/resla.18007.bul
Bulatović, V. (2022). Aspect semantics and ESL article use. International Review of Applied Linguistics in Language (IRAL) 60(2), 491–521. https://doi.org/10.1515/iral-2019-0016
Carlson, G.N. (1980): Reference to Kinds in English. New York (1977 Ph.D. dissertation, University of Massachusetts): Garland Publishing.
Carlson, L. (1981). Aspect and quantification. In P. Tedeschi, & A. Zaenen, (Eds.). Aspect and quantification. Syntax and semantics. Vol. 14. Tense and aspect. (pp. 31–64). Academic Press,
Chaika et al. (2024) Chaika, L., Lehka, N., Tamm, A. & Vaiss, A. N. Ukrainian aspect and object case in ukTenTen. Variation in Language, 3, 173–224.
Dimitrova, D. (2021). Aspect coercion in Greek aorist and perfect verb forms. Studies in Greek Linguistics, 41. Institute of Modern Greek Studies, 45–53.
Dimitrova, D. & K. Kabakčiev (2021). Compositional and verbal aspect in Greek: the aorist-imperfect distinction and the article-aspect interplay. Athens Journal of Philology, 8(3), 181–206. https://doi.org/10.30958/ajp.8-3-2
Dowty, D. R. (1979) Word meaning and Montague grammar: the semantics of verbs and times in generative semantics and in Montague᾽s PTQ. Reidel.
Ginzburg, M. (2009). Problema dvovydovykh diiesliv u fakhovykh tekstakh ta shlyakhy ii rozviazannia. In L. O. Simonenko, (Ed.). Ukrainska terminolohiia i suchasnist 8 [The problem of biaspectual verbs in professional texts and ways to solve it. Ukrainian terminology and modernity]. (pp. 290–294). Kyiv National Economic University.
Gladush, N.F. & Pavliuk, N.V. (2019). Contrastive grammar: theory and practice. Kyiv.
Heinämäki, O. (1974/1978). Semantics of English temporal connectives. Indiana University Linguistics Club.
Issatschenko, A.V. (1974). Review of T. Pettersson, On Russian predicates. A theory of case and aspect. Foundations of Language, 11, 141–147.
Jakobson, R. (1957). Shifters, verbal categories, and the Russian verb. Harvard University Press.
Kabakčiev, K. (1984). The article and the aorist-imperfect distinction in Bulgarian: an analysis based on cross-language “aspect” parallelisms. Linguistics, 22(5), 643–672.
Kabakčiev, K. (2000). Aspect in English: a “common-sense” view of the interplay between verbal and nominal referents. Kluwer. https://doi.org/10.1007/978-94-015-9355-7
Kabakčiev, K. (2019). On the history of compositional aspect: vicissitudes, issues, prospects. Athens Journal of Philology, 6(3), 201–224. https://doi.org/10.30958/ajp.6-3-4
Kabakčiev, K. (2021). Compositional disambiguation of biaspectuality in languages with verbal aspect: on Russian and Bulgarian data. Atiner’s Conference Paper Series, No LNG2021-2723, 1–23.
Kabakčiev, K. (2023). On the temporal values of situation-participant NP referents mapped from Bulgarian perfects with aorist and imperfect participles. East European Journal of Psycholinguistics, 10(1), 48–60. https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.1.kab
Kalko M. I. (2012). Aspektualnist’: dosvid kategoriinoho modeliuvannia na materiali ukrainskoho dieslova. [Aspectuality: experience of categorial modeling on Ukrainian material], Visnik Zaporіzkoho natsionalnoho universitetu. Filolohichni nauky 1, 222-226. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_1_46
Krifka, M. (1989). Nominal reference, temporal constitution and quantification in event semantics. In R. Bartsch, J. van Benthem, & P. van Emde Boas, (Eds.). Semantics and contextual expressions. (pp. 75–115). Foris.
Krifka, M. (1998). The origins of telicity. In S. Rothstein, (Ed.). Events and grammar. (pp. 197–235). Kluwer.
Langacker, R. W. (2008). Cognitive grammar. Oxford University Press.
Leiss, E. (2000). Artikel und Aspekt. Die grammatischen Muster von Definitheit. De Gruyter.
Osgood, C. & Sebeok, T. A. (1954). Psycholinguistics: A survey of theory and research problems. Waverly Press.
Pavliuk, N. (2010). Contrastive grammar of English and Ukrainian. Donetsk.
Pchelintseva, O. (2022). Aspectual properties of Ukrainian verbal action nouns. Russian Linguistics, 46, 167–180, https://doi.org/10.1007/s11185-022-09267-4
Pugh, S.M., & Press, I. (1999). Ukrainian: a comprehensive grammar. Routledge.
Sokolova, S. (2016) Aspektual’naia paradigma bazovogo glagola kak ego klassifikatsionnii priznak [Aspectual paradigm of the base verb as its classificational feature]. Scando-Slavica, 62(1), 79–99. https://doi.org/10.1080/00806765.2016.1179453
Sokolova, S. (2020) Aspektual’na simetriia ta asimetriia v ukrainskii i rosiiskii movah. Language: Codification, Competence, Communication 2(3), 33–46.
Stoyanova, J. (2021). Problemi na psiholingvistikata [Issues in psycholinguistics]. Sofia University Press.
Symeonidis, V. (2020). Linguistic complexity in grammaticalization: A case study in the “be going to” construction. In N. Lavidas, A. Bergs, & E. van Gelderen. (Eds.). The Naxos Papers, Volume I: On the diachrony of English. (pp. 111–121). Cambridge Scholars Publishing.
Vendler, Z. (1957). Verbs and times. The Philosophical Review, 66, 143–160.
Verkuyl, H. (1972). On the compositional nature of the aspects. Dordrecht: Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-017-2478-4
Verkuyl, H. (1993). A Theory of aspectuality. The interaction between temporal and atemporal structure. Cambridge University Press.
Verkuyl, H. (2022). The compositional nature of tense, mood and aspect. Cambridge: Cambridge University Press.
Vounchev, B. (2007). Aspektualnite harakteristiki v novogratskiya ezik – sredstva za izrazyavane i semantika [Aspect characteristics in Modern Greek – expression means and semantics]. Sofia University Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Svitlana Bakardzhieva-Morikang, Krasimir Kabakčiev
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0