Психолінгвістичний підхід до аналізу маніпулятивної та прихованої мови ворожнечі в медіа

Анотація

У роботі описано психолінгвістичний підхід до аналізу медіаконтенту, зокрема представлено результати дослідження текстів ЗМІ, що акредитовані Роскомнадзором за період з 1 грудня 2020 до 31 травня 2021 року. Мета дослідження полягала в науковому обґрунтуванні наявності маніпулятивної та непрямої мови ворожнечі серед поданих на експертизу медіатекстів. Для проведення дослідження використовувалась авторська методика психолінгвістичного аналізу тексту, яка  базується на міждисциплінарному підході та включає психологічні, лінгвістичні та психолінгвістичні методи аналізу текстів, а також  інші аналітичні методи, наприклад, факт-чекінг, аналіз логіки побудови тексту, відповідність стандартам журналістики. Метод психолінгвістичного аналізу тексту дає змогу виявити методи та прийоми, якими послуговується журналіст для розповсюдження прихованої та маніпулятивної мови ворожнечі. У результаті роботи авторка дійшла висновку, що сучасні медіа послуговуються трьома типами мови ворожнечі, розподіленими нами залежно від мовленнєвих та немовленнєвих засобів, що використовуються у тексті для здійснення впливу на свідомість читача: 1 тип – пряма мова ворожнечі; 2 тип ‒ непряма мова ворожнечі; 3 тип ‒ маніпулятивна мова ворожнечі. Виявлено, що журналісти здебільшого використовували другий та третій тип мови ворожнечі, оскільки використання прямої мови ворожнечі  засуджується на законодавчому рівні, та може призвести до судових позовів та стягування штрафів з медіавидання. Тексти з ознаками мови ворожнечі є інструментом маніпуляції та впливу на свідомість читацької аудиторії з метою створення  негативного ставлення до національної, расової приналежності, громадянства тощо. Таку поведінку медіа розглядаємо як початковий етап роздмухування дискримінації,  насилля та інших проявів нетерпимості. Робота виконувалася у співпраці з Кримською правозахисною групою в межах міжнародного проєкту, до якого авторка була залучена як експерт-психолінгвіст. Дослідження було завершено на початку лютого 2022 напередодні військового вторгнення в Україну. У межах цього дослідження з'ясовано, що систематичне розповсюдження мови ворожнечі вплинуло на сприйняття російським суспільством українців та України, сприяло  дегуманізації, демонізації та маргіналізації, що в підсумку вилилося в насильницькі дії проти цивільного населення України. Наразі методологія продовжує використовуватися для аналізу медіаконтенту в теперішній ситуації.