Соціо-прагматичне дослідження гендерних відмінностей у вживанні “Walak” (лихо) та його варіантів у розмовній йорданській арабській мові

Автор(и)

  • Галеб Рабабаг Університет Шарджі, ОАЕ
  • Ноор Аль-Ясін Університет Петри, Йорданія
  • Сане Яґі Університет Шарджі, ОАЕ

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.rab

Ключові слова:

дискурсивні маркери, прагматика, розмовна йорданська арабська, попередження, образа, спонукання

Анотація

Це дослідження покликане дослідити на основі змішаної методики прагматичні функції дискурсивного маркераwalak (лихо) та його варіантів у розмовній йорданській арабській мові. Також досліджено відмінності у використанні цього дискурсивного маркера відповідно до гендеру мовців. Дані зібрано від 200 носіїв йорданського варіанта арабської мови за допомогою неофіційних інтерв’ю та анкети. Результати засвідчили, що walak та його варіанти виконують шість мовних функцій: попередження, образа, звертання/спонукання, прихильність, погроза та заперечення. Щодо гендерних відмінностей, результати показали існування статистично значущих відмінностей між чоловіками та жінками в уживанні walak та його варіантів на користь чоловіків. Це вказує на те, що чоловіки більше погоджувалися з висловленнями, які виражають кожну з цих прагматичну функцію в анкеті. Дослідження завершують деякі педагогічні настанови для тих, хто вивчає арабську як другу мову, а також для вчителів і розробників навчальних програм.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Посилання

Abuseillek, A. & Rabab’ah, G. (2013). Discourse functions and vocabulary use in English language learners' synchronous computer-mediated communication. Teaching English with Technology, 13(1), 42-61.

Ahmad, K. (2014). Gender differences and work-related communication in the UAE: A qualitative study. International Journal of Business and Management, 9(3), 185-195. http://dx.doi.org/10.5539/ijbm.v9n3p185

Alghazo, S., Al Salem M. N., Alrashdan, I. & Rabab'ah G. (2021). Grammatical devices of stance in written academic English. Heliyon, 7. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e08463.

Al-Harahsheh, A. & Kanakri, M. (2013). The pragmatic functions and the translatability of “Ťayib” in Spoken Jordanian Arabic. US-China Foreign Language, 11(3), 196-202.

Al Kohlani, F. A. (2010). The function of discourse markers in Arabic newspaper opinion articles. DSc dissertation. Georgetown University. Retrieved from https://repository.library.georgetown.edu/handle/10822/552822.

Almegren, R. (2022). Persuasive strategies of Saudi EFL learners. International Journal of Arabic-English Studies, 22(1), 275-290. https://doi.org/10.33806/ijaes2000.22.1.15.

Al-Rousan, R. M. (2015). The use of discourse marker “maʕ nafsak” in Saudi Arabic: A pragmatic perspective. International Journal of Linguistics, 7(3), 33-48. https://doi.org/10.5296/ijl.v7i3.7669

Al-Rousan, R., Al Harahsheh, A. & Huwari, F. (2020). The pragmatic functions of the discourse marker bas in Spoken Jordanian Arabic: Evidence from a corpus. Journal of Educational and Social Research, 10(1). 130-142. https://doi.org/10.36941/jesr-2020-0012.

Alshargi, F. (2022). Makhzan Al-Lahajat. Arabic Diwan. Retrieved from https://arabicdiwan.com/dialects.aspx.

Al-Shawashreh, E., Jarrah, M. & Zuraikat, M. J. (2021). The functions of the verb ‘to say’ in the Jordanian Arabic dialect of Irbid. Poznan Studies in Contemporary Linguistics, 57(2), 221-248. https://doi.org/10.1515/psicl-2021-0010.

Andersen, G. (2001). Pragmatic markers and sociolinguistic variation: A relevance-theoretic approach to the language of adolescents. Amsterdam: John Benjamins

Banikalef, A. A. (2019). The impact of culture and gender on the production of online speech acts among Jordanian Facebook users. International Journal of Arabic-English Studies, 19(2), 399-414. https://doi.org/10.33806/ijaes2000.19.2.9.

Bi, Q. (2010). Characteristics of the language of women in English. Journal of Language Teaching and Research, 1(3), 219-221. https://doi.org/10.4304/jltr.1.3.219-221

Blakemore, D. (1987). Semantic constraints on relevance. Oxford: Blackwell.

Brinton, L. (1996). Pragmatic markers in English: Grammaticalization and discourse functions. New York: Mouton de Gruyter.

Brownlow, S., Rosamond, J. A., & Parker, J. A. (2003). Gender-linked linguistic behavior in television interviews. Sex Roles, 49(3/4), 121-132. https://doi.org/10.1023/A:1024404812972

Chodorowska-Pilch, M. (2008). Verás in Peninsular Spanish as a grammaticalized discourse marker invoking positive and negative politeness. Journal of Pragmatics, 40(8), 1357-1372. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2008.02.011

Coates, J. (2004). Women, men and language: A sociolinguistic account of gender differences in language. London: Routledge.

Ennasser, N. & Hijazin, R. (2021). The Jordanian Arabic discourse marker bas: A pragmatic analysis. Kervan: International Journal of African and Asian Studies, 25(1), 95-114. https://doi.org/10.13135/1825-263X/5892.

Farghal, M. (1995). The pragmatics of ’inšāllah in Jordanian Arabic. Multilingua - Journal of Cross-Cultural and Interlanguage Communication, 14(3), 253-270. https://doi.org/10.1515/mult.1995.14.3.253.

Fraser, B. (1990). An approach to discourse markers. Journal of Pragmatics, 14(3), 383-398. https://doi.org/10.1016/0378-2166(90)90096-V.

Haas, A. (1979). Male and female spoken language differences: Stereotypes and evidence. Psychological Bulletin, 86(3), 616-626. https://doi.org/10.1037/0033-2909.86.3.616

Habib, R. (2021). The use of the discourse markers yaʕni and ʔinnu: ‘I Mean’ in Syrian Arabic. Journal of Pragmatics, 178, 245-257. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2021.03.025.

Hamdan, J. & Fareh, S. (1999). The translation of Arabic Wa into English: Some problems and implications. Dirasat: Human and Social Sciences, 26(2). 590-603.

Hammo, B., Yagi, S., Ismail, O., & Abushariah, M. A. M. (2016). Exploring and exploiting a historical corpus for Arabic. Language Resources and Evaluation, 50(4), 839-861. https://doi.org/10.1007/s10579-015-9304-9

Hammouri, D. (2017). The pragmatic functions of Yalla in Jordanian Spoken Arabic. M.A. Thesis, The University of Jordan.

Harb, M., Jarrah, M. & Alghazo, S. (2022). Discourse markers within sentence grammar: Further evidence from ʕaad in Jordanian Arabic. Ampersand, 9, 100082. https://doi.org/10.1016/j.amper.2022.100082.

Haugh, M., Kádár, D. Z. & Terkouraf, M. (2021). Introduction Directions in Sociopragmatics. In M. Haugh, Z. Dániel Z. Kádár & M. Terkouraf, (Eds.). The Cambridge Handbook of Sociopragmatics. (pp. 1-12). Cambridge: Cambridge University Press.

Heine, B., Kaltenböck, G., Kuteva, T. & Long, H. (2021). The rise of discourse markers. Cambridge: Cambridge University Press.

Hobbs, P. (2003). The medium is the message: politeness strategies in men’s and women’s voice mail messages. Journal of Pragmatics, 35, 243–262. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(02)00100-5.

Ibn Fāris al-Qazwīnī, A. m., & Hārūn, ʻ. a.-S. m. M. a. (1985). Muʻjam maqāyīs al-lughah. Dār al-Kutub al-ʻIlmīyah.

Jaradat, A. (2014). The linguistic variants of Allah expressions in Jordanian Arabic. Cross-Cultural Communication, 10(1), 61-68. http://dx.doi.org/10.3968/j.ccc.1923670020141001.2795

Jaradat, A. (2021). Grammaticalization of discourse markers: Views from Jordanian Arabic. Heliyon, 7(7), e07632. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e07632

Kanakri, M. & Al-Harahsheh, A. (2013). The discourse analysis and pragmatics of ʔa:di in Spoken Jordanian Arabic. International Journal of English Linguistics, 3(6), 59-63. http://dx.doi.org/10.5539/ijel.v3n6p59

Lakoff, R.T. (1975). Language and women’s place. New York: Harper and Row.

Lakoff, R. T. (2004). Language and woman's place: Text and commentaries. Oxford: Oxford University Press.

Leech, G. N. (1983). Principles of pragmatics. London: Longman.

Lenk, U. (1998). Discourse markers and global coherence in conversation. Journal of Pragmatics, 30(2), 245-257. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(98)00027-7

Mehawesh, M. & Jaradat, A. (2015). Inshallah in flouting of Grice’s maxim of quality. Asian Social Science, 11(4), 319-327. https://doi.org/10.13135/1825-263X/5892.

McMillan, J. R., Clifton, A. K., McGrath, D., & Gale, W. S. (1977). Women's language: Uncertainty or interpersonal sensitivity and emotionality? Sex Roles, 3(6), 545-559. https://doi.org/10.1007/BF00287838

Montolío Durán, E. & Unamuno, V. (2001). The discourse marker a ver (Catalan, a veure) in teacher-student interaction. Journal of Pragmatics, 33(2), 193-208. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(99)00135-6

Murtaḍá al-Zabīdī, M. i. M., Fīrūzābādī, M. i. Y., & Shīrī, ʿ. (1994). Tāj al-ʿarūs min jawāhir al-Qāmūs. Dār al-Fikr.

Olimat, S. (2020). COVID-19 Pandemic: euphemism and dysphemism in Jordanian Arabic. GEMA Online Journal of Language Studies, 20(3), 268-290. http://doi.org/10.17576/gema-2020-2003-16.

Östman, J. O. (1995). Pragmatic particles twenty years after. In Wårvik, B., S. Tanskanen and R. Hiltunen, (Eds.), Organization in Discourse: Proceedings from the Turku conference. Finland: University of Turku. (95-108).

Pishghadam, R. & Kermanshahi, P. N. (2012). Insha’Allah (God’s willing) and its functions in Persian. CSCanada: Studies in Literature and Language, 4(1), 6-11. http://dx.doi.org/10.3968/j.sll.1923156320120401.273

Rabab’ah, G. Rabab’ah, B. Suleiman, N. (2016). Instant messaging language in Jordanian female school students’ writing. Teaching English with Technology, 16(2), 116-142.

Rabab'ah, G. Ma'touq, A. & Alghazo, S. (2022). Discourse markers in narrative essays: A case study of Jordanian high school EFL learners. Jordan Journal of Modern Languages and Literatures, 14 (1), 203-217. https://doi.org/10.47012/jjmll.14.1.11

Ranger, G. (2019). Discourse markers: An enunciative approach. New York: Springer.

Robnett, R. D., & Leaper, C. (2011). Women are more likely than men to use tentative language, aren’t they? A meta-analysis testing for gender differences and moderators. Psychology of Women Quarterly, 35(1), 129-142. https://doi.org/10.1177/0361684310392728

Schiffrin, D. (1987). Discourse markers. Cambridge: Cambridge University Press.

Sheridan, F. (2007). Gender, language and the workplace: an exploratory study. Women in Management Review, 22(4), 319-336. https://doi.org/10.1108/09649420710754264

Tannen, D. (1990). You just don’t understand: Women and men in conversation. New York: William Morrow.

Tchizmarova, I. K. (2005). Hedging functions of the Bulgarian discourse marker xajde. Journal of Pragmatics, 37(8), 1143-1163. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2005.01.003

Thomson, R., Murachver, T. & Green, J. (2001). Where is the gender in gendered language? Psychological Science, 12(2), 171-175. https://doi.org/10.1111/1467-9280.00329

Wang, Y. (2011). A discourse marker functional study of the discourse markers Japanese Ano and Chinese Nage. International Communication Studies, 2, 41-61. Retrieved from https://www-s3-live.kent.edu/s3fs-root/s3fs-public/file/05YanWang.pdf

Завантаження

Опубліковано

2022-06-28

Номер

Розділ

Vol 9 No 1 (2022)

Як цитувати

Рабабаг, Г., Аль-Ясін, Н., & Яґі, С. (2022). Соціо-прагматичне дослідження гендерних відмінностей у вживанні “Walak” (лихо) та його варіантів у розмовній йорданській арабській мові. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 9(1), 145-164. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.rab