Лінгво-психологічна характеристика прикметників та проблема їх лексикографічного опису

Анотація

У семантиці багатьох прикметників – слів, що характеризують різні властивості предметів, значне місце належить ознакам, які людина отримує через органи сприйняття. У психолінгвістичному дослідженні, проведеному з носіями російської мови, була виявлена значна група іменників (більше ніж 7,6 тисяч одиниць), які безпосередньо пов’язані з тим чи тим відчуттям (слухом, зором, нюхом, смаком чи дотиком). Серед них близько 100 прикметників, на думку опитаних, називають такі ознаки, які мовці сприймають на дотик (температурні параметри предметів, фактура їхньої поверхні, консистенція, наявність чи відсутність вологи тощо). Мета нашого дослідження полягає у виявленні кореляцій між даними, які було отримано в психолінгвістичному експерименті, та лексикографічному описі відповідних прикметників, здійсненому традиційними лінгвістичними прийомами. Ми залучали інформацію переважно із різних словників російської мови, доповнюючи її даними із лексикографічних джерел англійської, української, польської та італійської мов. Докладно обстежено тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні. Загальний висновок полягає в тому, що лексикографи здебільшого ігнорують згадку про канал перцептивної інформації, часто використовуючи в тлумаченнях синоніми чи внутрішні відсилки. Це робить лексикографічний опис прикметників малоінформативним, не відбиває психолінгвальної реальності, не дає уявлення про ту значну роль, яка належить перцептивному компоненту в семантичному навантаженні прикметників.

Література

References

• Величковский Б. М., Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология восприятия. Москва: Из-во МГУ, 1973.
• Кузнецов А.М. Некоторые теоретические проблемы семантики последних десятилетий // Лингвистические исследования в конце ХХ века: Сб. обзоров. Москва, 2000. С. 173–185.Колбенева М. Г., Александров Ю. И. Органы чувств, эмоции и прилагательные русского языка: Лингво-психологический словарь. Москва: Языки славянских культур, 2010.
• Лаенко Л. В. Перцептивный признак как объект номинации. Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2005.
• Селиверстова О. Н. Роль информантов в процессе семантических исследований // Психолингвистические проблемы семантики / Отв. ред. А. А. Леонтьев и А. М. Шах­нарович. Москва: Наука, 1983. С. 256-267.

References (translated and transliterated)

• Velichkovskiy, B. M., Zinchenko, V. P., Luriya, A. R. (1973). Psihologiya Vospriyatiya [Psychology of Perception]. Moscow: Moscow State University.
• Kolbeneva, M. G., Aleksandrov, Yu. I. (2010). Organy chuvstv, emocii i prilagatelnye russkogo yazyka: Lingvo-Psihologicheskij Slovar [Organs of Senses, Emotions and Adjectives of the Russian Language]. Moscow: Yazyki slavyanskih kultur.
• Kuznecov, A.M. (2000). Nekotorye teoreticheskie problemy semantiki poslednih desyatiletiy [Some theoretical problems of semantics of recent decades]. Lingvisticheskie Issledovaniya v Kontse ХХ Veka. Moscow, 173-185.
• Layenko, L. V. (2005). Perceptivny Priznak kak Obyekt Nominatsii [Perception Feature as an Object of Nomination]. Voronezh: Voronezh State University.
• Seliverstova, O. N. (1983). Rol’ informantov v processe semanticheskikh issledovanij [The informants’ role in the process of semantic study]. In: Psiholingvisticheskiye Problemy Semantiki, (pp. 256-267). A. A. Leontyev, A. M. Shahnarovich, (Eds.). Moscow: Nauka

Джерела

• АСРЯ – Активный словарь русского языка. Отв. ред. акад. Ю. Д. Апресян. М.: Языки славянской культуры. Т. 1, 2014. Т. 2, 2014.
• БАС – Словарь современного русского литературного языка в 17 т. М. – Л.: Из-во АН СССР, 1950-1967.
• Дм. – Толковый словарь русского языка под ред. Д. Дмитриева. М.: Астрель. 2003.
• Ефр. – Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка: Толково-словообразовательный. М.: Русский язык, 2000. Т. 1: А-О., Т. 2: П-Я. Режим доступа: http://efremova-online.ru/
• МАС – Словарь русского языка. В 4-х томах / Под ред. А.П. Евгеньевой. М. : Русский язык, 1985-1988.
• САР – Словарь Академии Российской, по азбучному порядку расположенный. В 6-и частях. СПб., 1806-1822.
• СУМ – Словник української мови : в 11-ти т. К. : Наукова думка, 1970-1980.
• ОШ – Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 4-е изд., дополн. М.: ООО «А Темп», 2006.
• Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from http://www.collinsdictionary.com
• Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista
• Hornby – Hornby A. S. The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. М.: Рус. язык, 1982.
• Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from https://www.ldoceonline.com/
• Zing – Zingarelli, Nicola. Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna, 1973.

Sources

• Slovar sovremennogo russkogo literaturnogo yazyka v 17 t. (1950—1967) M. L.: Iz-vo       AN SSSR,Aktivnyj slovar russkogo yazyka. (2014). Yu. D. Apresyan, Ed. Moscow: Yazyki slavyanskoj kultury. V. 1, V. 2.
• Tolkovyj slovar russkogo yazyka. (2003). D. Dmitriev, Ed. Moscow: Astrel.
• Efremova T.F. (2000). Novyj slovar russkogo yazyka: Tolkovo-slovoobrazovatelnyj. Moscow: Russkiy Yazyk, 2000. T. 1: A-O. T. 2: P-Ya
• Slovar russkogo yazyka. (1985-1988). V 4-h tomah. A.P. Evgeneva, Ed. Moscow: Russkij Yazyk.
• Slovar Akademii Rossijskoj, po azbuchnomu poryadku raspolozhennyj. (1806—1822). 6 Vo­lumes. S.-Petersburg.
• Slovnyk ukrayinskoyi movy (1970-1980). 11 Volumes. Kyiv: Naukova Dumka.
• Ozhegov S. I., Shvedova N. Yu. (2006). Tolkovyj slovar russkogo yazyka: 4-e izd., dopoln. Moscow: A Temp Ltd.
• Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from: http://www.collinsdictionary.com
• Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista
• Hornby — Hornby A. S. (1982). The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. Moscow: Rysskiy Yazyk.
• Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from: https://www.ldoceonline.com/
• Zing – Zingarelli, N. (1973). Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna.