Вербальні репрезентанти концепту Мир: психолінгвістичний та лексичний аналіз

Анотація

У статті поглиблено дослідження асоціативної семантики концепту МИР у контексті української національно-мовної картини світу. Мета статті – здійснити психолінгвістичний аналіз вербальних репрезентантів концепту МИР та зіставити його асоціативне та лексичне значення на сучасному етапі розвитку української мови шляхом вільного асоціативного експерименту, до якого залучено 148 респондентів – студентів 1 та 2 курсів факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки, носіїв української мови, віком 18–20 років. Доведено, що істотно переважають асоціації, співвідносні з загальномовними лексичними значеннями слова-стимулу МИР, зафіксованими в сучасних тлумачних словниках. Об’єктом аналізу стали 105 слів-реакцій – 329 слововживань, із-поміж них 44 слова зафіксовані двічі і більше (від 2 до 59 разів – усього 268 слововживань), 61 слово – лише один раз. Одержані реакції диференційовано  за семантичним та граматичним критерієм. Зафіксовано традиційні реакції респондентів, що збігаються з загальномовним значенням, та нові, оригінальні реакції, які відбивають індивідуальний досвід респондентів і є нетиповими (не зафіксованими в словниках). Семантичний принцип систематизації слів-маркерів концепту МИРпокладено в основу формування 11 лексико-семантичних груп, найчисельнішими з яких є назви, пов’язані зі станом навколишнього середовища, внутрішнім світом людини, її фізичним, емоційно-психічним станом, морально-етичними якостями (47, 1 %); назви, що вербалізують відносини між особами, народами, державами (31,9 %). Виділено також групи семантично віддалених асоціацій переважно репрезентованих назвами конкретних, зрідка – абстрактних понять і цілісними синтаксичними конструкціями, які не співвідносні з жодним його лексичним значенням, зафіксованим у лексикографічних працях. Їхній змістовий зв'язок простежено на підсвідомому рівні, що віддзеркалює психолінгвістичне значення цього слова. Проведений експеримент дав змогу виявити розширення психолінгвістичного значення концепту МИР, а отже, зафіксувати нові фрагменти української мовної картини світу, зумовлені історичними, політичними, націоментальними процесами.