Вербальні маркери готовності до виходу на пенсію в інтерв’ю

Анотація

Проблема концептуалізації виходу на пенсію вимагає міждисциплінарних досліджень, які представлені психолінгвістичним підходом у цій роботі. Праця є першим кроком на шляху вивчення концептуалізації виходу на пенсію особами з різним рівнем готовності до цієї події. У статті використано авторський опитувальник «Психологічна готовність до виходу на пенсію» (Засєкіна & Магдисюк, 2018) для оцінки рівня таокї готовності; напівструктуровані інтерв’ю, спрямовані головним чином на проблеми, пов’язані з плануванням періоду після виходу на пенсію, українську версію комп’ютерної програми LIWC (Tausczik & Pennebaker, 2010), щоб розкрити психологічні категорії та дослідити аспекти концептуалізації виходу на пенсію. Було зібрано дані від 117 працівників, які перебували у передпенсійному періоді. Вибірка була збалансована за віком та професією з метою покращення її репрезентативністі від загальної сукупності: 22 (18,8 %) співробітника університетів, викладачів коледжів, 18 (15,4 %) медсестер дитячих садків, 8(6,6 %) представників медичного персоналу, 18 (15,4 %) держслужбовців, 28 (23,9 %) працівників приватного сектору, 23 (19,7 %) юристів. Остаточна зважена вибірка включає 65,8 % жінок, середній вік 54,52 (SD = 6,21). Результати показують, що 8,5 % респондентів мають низький рівень, 61,5 % – середній рівень та 30 % – високий рівень готовності. Цікавим видається те, що найвищий відсоток категорій афекту (affect) та позитивних емоцій (posemo) простежено в групі із середнім рівнем готовності, а найбільший відсоток категорій каузальності (cause), фокусу на теперішньому (present) та родини (family) здобула група з високим рівнем готовності підготовленості. Загалом, одержані результати дають змогу припустити, що високий рівень готовності до виходу на пенсію пов’язаний з активною когнітивною переоцінкою проблеми виходу на пенсію як один із періодів розвитку сім’ї.