Метод казкоаналізу в дослідженні етнічної ідентичності

Анотація

У статті викладено результати дослідження етнічної ідентичності методом казкоаналізу. Розкрито специфіку та ознаки феномену етнічної ідентичності, яке характеризується усвідомленням своєї приналежності до певної етнічної спільності. Теоретично й емпірично обгрунтовано ефективність застосування методів казкотерапії, зокрема, казкоаналізу, в дослідженні етнічної ідентичності. Феномен етнічної ідентичності у статті розглянуто за характером описаних в авторській казці відносин між образами самості досліджуваного та образу країни, у якій він мешкає. Задля досягнення мети дослідження, створено спеціальну інструкцію для написання опитаними казки про зустріч двох героїв – образу самості й України. В основній частині статті наведено й описано розроблений алгоритм аналізу казкового сюжету. Висвітлено результати емпіричного дослідження, у якому взяли участь студенти 18–20 років. Аналіз результатів дослідження дав можливість виокремити найхарактерніші образи України, а саме калини й рушника, та неповторні оригінальні образи (верба, соняшник, вітер). Визначено символіку зазначених образів у фольклорі й народних традиціях; різновиди ставлень опитаних до цих образів, а саме налагодження дружніх стосунків, бажання захистити, допомогти. У статті наведено приклад аналізу казкового матеріалу за авторським алгоритмом. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні використано наративний аналіз, а саме метод казкоаналізу, із метою дослідження етнічної ідентичності. Отримані результати можуть бути використані для подальших психолінгвістичних досліджень, розробки діагностичного та терапевтичного інструментарію.

Література

References

• Berger, P., Luckmann, T. (1995). Social’noe konstruirovanie real’nosti. Traktat po
  sociologii znanija [The social Construction of Reality. A Treatise on the Sociology of Knowledge].
  Moscow: Medium.
• Cooley, Ch. (1994). Socіal’na samіst’ [The Social Self]. Moscow: Moscow State
  University.
• Erikson, E. (2006). Identichnost’. Junost’ i krizis [Identity. Yunost and Crisis].
  Moscow: Progress.
• Freud, S. (1991). Massovaja psihologija i analiz chelovecheskogo "Ya" [Mass
  Psychology and the Analysis of the "I"]. Tbilisi: Merani.
• James, W. (2000). Vvedenie v Filosofiju [Introduction to Philosophy]. Moscow:
  Respublika.
• Jung, K. (2001). Arkhetip i Simvol [Archetype and Symbol]. Moscow: Akademicheskiy
  Proekt.
• Maslow, A. (1967). A theory of metamotivation: the biological rooting of the valuelife. Humanistic Psychology, 7, 93 – 127.
• Mead, G. (2000). Duh, Samist’ i Suspil’stvo. Z Tochky Zoru Social’nogo Biheviorysta
  [The Spirit, Self and Society. In Terms of Social Behaviorist]. Kyiv: Ukrai’ns’kyj Centr Duhovnoi’
  Kul’tury.
• Muhlynkina, Ju. (2011). Jetnicheskaja identichnost’: sushhnost’, soderzhanie i
  osnovnye tendencii razvitija [Ethnic identity: the nature, content and development trends].
  Moscow: Labirint.
• Rogers, N. (1990). Tvorchestvo kak usilenie sebia [The creativity as strengthening
  itself]. Voprosy Psihologii, 1, 164–168.
• Tajfel, H. (1982). Social’naja identichnost’ i mezhgruppovye otnoshenija [The social
  identity and intergroup relations]. Moscow: Labirint.
• Zasyekina, L. (2014). Ukrainski pryslivia i prykazky yak psyholingvistychnyi resurs
  kognityvno-povedinkovoyi terapii tryvozhnyh rozladiv [Ukrainian proverbs and sayings as
  psycholinguistic resource of cognitive and behavioral therapy of anxiety disorders]. Psychological
  Prospects, 24, 112–124.
•