Проблема валідності результатів вільного асоціативного експерименту

Анотація

У 2011 році та у 2016 році було проведено два окремі вільні асоціативні експерименти на слова-стимули педагогічної сфери. Отримані через п’ять років дані на аналогічні стимули аналізуються, класифікуються та зіставляються з попередніми даними. Зіставлення стало можливим, бо соціальна група досліджуваних була тою самою, а саме, це були студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідженні перевірялася гіпотеза, що результати вільного асоціативного експерименту залишаються валідними (тобто вірогідними, актуальними, такими, що при перевірці дають ті само результати) вродовж п’яти років. Проаналізувавши всі реакції експериментів обох років на стимули дисципліна, завдання, знання, клас, освіта, особистість виявилося, що декотрі з реакцій були частотними, а інші – одиничними. В асоціативних полях експериментів 2011 та 2016 років найчастотніші реакції на аналогічні стимули здебільшого збігаються. Наприклад, і в експерименті 2011 року, і в експерименті 2016 року найчастотнішими є такі корелятивні пари S – r (стимул – реакція): ДИСЦИПЛІНА – порядок; поведінка; ЗАВДАННЯ – домашнє; ЗНАННЯ – розум; вміння; уміння; КЛАС – учні; школа; діти; ОСВІТА – вища; ОСОБИСТІСТЬ – я; людина. Проте щодалі асоціації віддалені за частотністю від ядерних, то різноманітніші вони бувають, а також вони виявили неоднакову частотність в асоціативному полі того ж стимулу експериментів обоx років. Деякі асоціації, що тяжіли до ядерних в експерименті 2011 року, не виявилися такими в експерименті 2016 року, і навпаки. Найбільші розбіжності, однак, виявлено серед одиничних реакцій двох експериментів, хоча, безперечно, є й такі реакції серед одиничних, котрі збігаються в експериментах обох років. Хоча реакцій, які збігаються в обох експериментах, досить багато, проте унікальних значно більше. Отже, гіпотеза про валідність даних вільного асоціативного експерименту підтверджується лише для ядерних реакцій асоціативних полів, а віддалені від ядра реакції динамічні, мають тенденцію до змін.

References

• Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. –
  М.–Харьков: ИЯ РАН–Каравелла, 2001.
  Goroshko, Ye. (2001). Integrativnaya model svobodnogo assotsyativnogo eksperimenta
  [An integrative model of a free associative experiment]. Moscow–Kharkiv: Institute of
  Linguistics of the Russian Academy of Sciences–Karavella.
• Денисевич О. В.. Лексика реклами в структурі мовної картини світу українців :
  Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луцьк, 2015.
  Denysevych, O. (2015). Leksyka reklamy v strukturi movnoiyi kartyny svitu Ukraintsiv
  [Vocabulary of advertising in the structures of Ukrainians’ worldview]. Extended Abstract
  of Ph.D. dissertation. Lutsk.
• Загородня О. Ф., Загородній Ю. В. Використання інформаційно-комп’ютерних
  технологій для обробки даних асоціативних експериментів // Мова і культура. Вип.
  18. Т.1 (176). К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. С. 502–509.
  Zahorodnia, O., Zahorodnii, Yu. (2015). Vykorystannia informatsiino-kompiuternykh
  tekhnolohii dlia obrobky danykh asotsiatyvnykh eksperymentiv [The IT usage for data
  processing of associative experiments]. Mova i Kultura, 18-1(176),
  502–509.
• Залевская А. А. Некоторые проблемы подготовки ассоциативного эксперимента и
  обработки его результатов // Экспериментальные исследования в области лексики и
  фонетики. Калинин: КГУ, 1971. С. 15–62.
  Zalevskaya, A. A. (1971) Nekotoryie problemy podgotovki assotsyativnogo eksperementa
  i obrabotki yego rezultatov [Some issues in preparation of an association test and
  processing the results]. In: Experimental studies in the vocabulary and phonetics. (pp. 15–
  62). A. A. Zalevskaya (ed.). Kalinin: Kalinin State University.
• Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуации
  лингвистического эксперимента / Ю. Н. Караулов // Этнокультурная специфика
  языкового сознания. – М.: Институт языкознания РАН, 1996. C. 67–98.
  Karaulov, Yu. (1996). Tipy kommunikativnogo povedeniia nositelia jazyka v sytuacyi
  lingvistichedkodo eksperimenta [The types of communication behaviour of a native
  language-speaker in the linguistic experiment setting]. In: Etnokulturnrya Spetsyfika
  Yazykovogo Soznaniya, (pp. 67–98). Yu. Karaulov, (ed.). Moscow: Institute of Linguistics
  of the Russian Academy of Sciences.
• Кушмар Л. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : Автореф.
  дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Луганськ: Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2011.
  Kushmar, L. (2010). Leksyka ekonomichnoi sfery v movnii kartyni svitu ukraintsiv
  [Vocabulary of economy in the structures of Ukrainians’ worldview] Extended Abstract of
  Ph.D. dissertation. Luhansk: Taras Shevchenko Luhansk National University.
• Недашківська Т. Є., Самійлик С. В. Проблема формування стимульного списку для
  психолінгвістичного дослідження // Психолінгвістика: [зб. наук. праць. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
  Сковороди»]. Переяслав-Хмельницький: ФОП Лукашевич О.М., 2015. Вип. 18(2). С.
  61–73.
  Nedashkivska, T. Ye. & Samiilyk, S. V. (2015). Problema formuvannia stymulnoho
  spysku dlia psykholinhvistychnoho doslidzhennia [The issue of stimulus list forming for a
  psycholinguistics research]. Psyholingvistyka, 18(2), 61–73.
• Недашківська Т. Є. Прикладний аспект психолінгвістичних досліджень//
  Психолінгвістика. 2001. Вип. 8. C. 127–133.
  Nedashkivska, T. E. (2011). Prykladnyi aspekt psycholinhvistychnykh doslidzhen [An
  applied aspect of a psycholinguistic research]. Psyholingvistyka, 8, 127–133.
• Терехова Д. І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів: Психолінгвістичний аспект. К.: КДЛУ, 2000.
  Terekhova, D. I. (2000). Osoblyvosti Spryiniattia Leksychnoyi Semantyky Sliv:
  Psykholinhvistychnyi Aspect [Features of Perceiving Lexical Semantics of Words.
  Psycholinguistic Aspect]. Kyiv: Kyiv State Linguistic University.
• Фрумкина Р. М. Психолингвистика: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений /
  Р. М. Фрумкина. М.: Академия, 2001.
  Frumkina, R. (2001). Psyholingvistika [Psycholinguistics]. Moscow: Akademia.