Експресивна емоція як ставлення до осіб із психічними і фізикними захворюваннями: структурний огляд літератури

Анотація

Експресивна емоція – це термін на позначення ставлення членів родини до особи, яка має проблеми психічного або фізичного здоров’я. Експресивна емоція визначається через вираження критичності, ворожості та гіперопіки з боку члена сім’ї до особи з проблемами здоров’я, що негативно впливає на перебіг її захворювання та процес одужання. Запропоноване структуроване інтерв’ю відображає критичний огляд досліджень з проблеми експресивної емоції упродовж 1991-2018 рр. та ґрунтується на публікаціях в базах Psyc-Info, PubMed. Результати теоретичного аналізу літератури, свідчать що експресивна емоція часто є одним із важливих чинників погіршення фізичного чи психічного станів пацієнтів. Примітно, що найнижчий рівень експресивної емоції спостерігається у партнерів подружжя порівняно з іншими дорослими членами родини: дітьми, батьками, найближчими родичами. Водночас отримані результати встановлено лише в родинах пацієнтів з діагнозами деменція та діабет першого ступеня. Це зумовлює необхідність подальшого вивчення експресивної емоції з пацієнтами різних груп фізичних і психічних захворювань.

Література

References

• Ayilara, O., Ogunwale, A., & Babalola, E. (2017). Perceived expressed emotion in relatives of patients with severe mental illness: A comparative study. Psychiatry research, 257, 137-143.
• Bogojevic, G., Ziravac, L., & Zigmund, D. (2015). Impact of expressed emotion on the course of schizophrenia. European Psychiatry, 30, 390.
• Brown, G. W., Birley, J. L. T., & Wing, J. K. (1972). Influence of family life on the course of schizophrenic disorders: A replication. British Journal of Psychiatry, 121, 241–258.
• Chan, K. K., & Mak, W. W. (2017). The content and process of self-stigma in people with mental illness. American Journal of Orthopsychiatry, 87(1), 34-43.
• Cherry, M. G., Taylor, P. J., Brown, S. L., & Sellwood, W. (2018). Attachment, mentalisation and expressed emotion in carers of people with long-term mental health difficulties. BMC Psychiatry, 18(1), 257.
• Coomber, K., & King, R. M. (2013). Perceptions of carer burden: differences between individuals with an eating disorder and their carer. Eating Disorders, 21(1), 26-36
• Engel, G. L. (1977). The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science, 196(4286), 129-136.
• Flanagan, D. A., & Wagner, H. L. (1991). Expressed emotion and panic fear in the prediction of diet treatment compliance. British Journal of Clinical Psychology, 30, 231–240.
• Hooley, J. M., & Parker, H. A. (2006). Measuring expressed emotion: An evaluation of the shortcuts. Journal of Family Psychology, 20(3), 386.
• Rienecke, R. D., Lebow, J., Lock, J., & Le Grange, D. (2015). Family profiles of expressed emotion in adolescent patients with anorexia nervosa and their parents. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology, 46(3), 428-436.
• Safavi, R., Berry, K., & Wearden, A. (2018). Expressed emotion, burden, and distress in significant others of people with dementia. Journal of Family Psychology, 32(6), 835.
• Romero-Gonzalez, M., Chandler, S., & Simonoff, E. (2018). The relationship of parental expressed emotion to co-occurring psychopathology in individuals with autism spectrum disorder: A systematic review. Research in developmental disabilities, 72, 152-165.
• Wearden, A. J., Tarrier, N., Barrowclough, C., Zastowny, T. R., & Rahill, A. A. (2000). A review of expressed emotion research in health care. Clinical Psychology Review, 20(5), 633-666.
• Wearden, A. J., Tarrier, N., & Davies, R. (2000). Partners' expressed emotion and the control and management of Type 1 diabetes in adults. Journal of Psychosomatic Research, 49(2), 125-130.