Managing Knowledge at the Time of Artificial Intelligence: An Explorative Study with Knowledge Workers

Amelia Manuti; Dalila Monachino

doi:10.29038/eejpl.2020.7.2.man

Автор(и)

Амелія Мануті Університет імені Альдо Моро в Барі, Італія
Даліла Моначіно Університет імені Альдо Моро в Барі, Італія

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.man

Ключові слова:

керування знаннями, штучний інтелект, інформаційні працівники, розвиток організації, керування знаннями, штучний інтелект, інформаційні працівники, розвиток організації

Анотація

В еволюційному контексті промислової революції 4.0, де машинне навчання та технології передавання інформації від машини до машини – потужні інструменти підтримки та відтворення знань, впровадження гібридних систем, заснованих на використанні штучного інтелекту (ШІ), є ключем до організаційних інновацій та капіталізації знань. Водночас, переваги цифрової трансформації для індивідів та команд невизначеність щодо майбутнього часто не є настільки очевидними, що часто призводить до страху у тих, хто зазнає впливу. Люди відчувають страх перед зміною своєї роботи, посади, втратою роботи, потребою вивчення нових навичок, технологій або нових методів роботи. Тому для забезпечення переходу на цифрові технології організації повинні надавати підтримку своїм кадрам, пояснювати, чому їм потрібно змінюватися. Із цієї перспективи, дослідження мало на меті дослідити, як висококваліфіковані інформаційні працівники здатні впоратися з новими реаліями. Проте учасниками дослідження була група менеджерів проєктів, зайнятих у компаніях зі сфери інформаційних технологій, де готові впровадити системи штучного інтелекту та цифрові технології для поліпшення відтворення, поширення та зберігання знань. Цих учасників вибрано з урахуванням їхньої важливої ролі в організації, оскільки керівників проєктів, як правило, розглядають як агентів змін. З огляду на вищевикладене, основним завданням було з’ясувати очікування та побоювання менеджерів проєктів щодо майбутньої інтеграції інформаційних потоків компаній зі стратегієюавтоматизації процесів. Було проведено серію індивідуальних інтерв’ю з використанням діатекстового аналізу дискурсивних даних. Результати засвідчили про наявність ідей і щодо ефективності менеджменту організацій, і щодо подальших досліджень. Учасники продемонстрували чітке усвідомлення необхідності «переходу на цифрові технології» для покращення організаційних показників та збереження конкуренції. Однак вони підкреслили важливість паралельних інвестицій у людський капітал, вдосконалення таких важливих м’яких навичок, як відкритість до змін, гнучкість та здатність працювати в команді, які могли б конкретно підтримати зміни в робочомупроцесі.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Амелія Мануті, Університет імені Альдо Моро в Барі, Італія

https://orcid.org/0000-0001-5308-7494

Scopus Author ID: 38862224500

amelia.manuti@uniba.it
Даліла Моначіно, Університет імені Альдо Моро в Барі, Італія

https://orcid.org/0000-0001-8609-5167

dalila.monachino@uniba.it

Посилання

Ahmad, S. (2014). Technology in organizations. International Journal of Research in Business Management, 2(7), 73-80. http://doi.org/10.5958/2249-7315.2016.00322.1.

Amigoni, F., Schiaffonati, V., & Somalvico, M. (2008). Enciclopedia della Scienza e della Tecnica, Rome: Treccani.

Ankrah, E., & Sokro, E. (2012). Human Resource Information System as a Strategic tool in Human Resource Management, Central University College, Ghana.

Anolli, L. (2012). Fondamenti di Psicologia della Comunicazione, Il Mulino, Bologna.

Bandini, S. (2008). Knowledge Management L’eredità Dei Sistemi Esperti. Mondo Digitale, 3, 27-37. Retrieved from: http://archivio-mondodigitale.aicanet.net/Rivista/08_numero_3/Bandini%20p.%2027-37.pdf

Barney, J.B. (2006). Risorse, competenze e vantaggi competitivi. Manuale di strategia aziendale. Rome: Carocci.

Birzniece, I. (2011). Artificial Intelligence in Knowledge Management: Overview and Trends. Applied Computer Systems, 43(1), 5-11. https://doi.org/10.2478/v10143-011-0001-x.

Boland, R., Tenkasi, R., & Dov Te'eni. (1994). Designing information technology to support distributed cognition. Organization Science, 5(3), 456-475. https://doi.org/10.1287/orsc.5.3.456.

Bonifacio, M., & Bouquet, P. (2002). Enabling distributed knowledge management. Managerial and technological implications. Upgrade, 3(1), 1-7. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/2487632_Enabling_Distributed_Knowledge_Management_Managerial_and_Technological_Implications

Chang Lee, M., (2016) Knowledge management and innovation management: Best practices in knowledge sharing and knowledge value chain. International Journal of Innovation and Learning, 19.

Consoft Sistemi (2019). L’intelligenza Artificiale al servizio dell’uomo. Dalla cybersecurity alla cooperazione allo sviluppo, criticità e punti di forza della tecnologia del futuro, Digital Transformation per lo sviluppo sostenibile. Retrieved from: https://www.consoft.it/it/

Crismore, A., Markkanen, R., & Steffensen, M. (1993). Metadiscourse in persuasive writing: A study of texts written by American and Finnish university students. Written Communication. 10(1), 39-7. https://doi.org/10.1177/0741088393010001002

Davenport, T.H., & Prusak, L. (2000). Il sapere al lavoro: come le aziende possono generare, codificare e trasferire conoscenza, ETAS, 31-64.

Donzelli, A., & Fasulo, A. (2007). Agency e linguaggio. Etnoteorie della soggettività e della responsabilità nell'azione sociale, Booklet, Milan.

Eco, U. (1975). Trattato di semiotica generale, Bompiani, Milan.

Gast, A. & Lansink, R. (2015). Digital hives: Creating a surge around change. McKinsey Quarterly. Retrieved from: https://www.mckinsey.com/business-functions/organization/our-insights/digital-hives-creating-a-surge-around-change

Maci, L. (2018). Che cos’è l’Industria 4.0 e perché è importante saperla affrontare, EconomyUp, Milan.

Magone, A., Mazali, T., & Segantini, E. (2016). Industria 4.0, uomini e macchine nella fabbrica digitale, Guerini e Associati Edizioni: Milan.

March, J.G., &Simon, H.A. (1958). Organizations, John Wiley & Sons, NY.

McAdam, R. (2000). Knowledge management as a catalyst for innovation within organizations: a qualitative study, Knowledge and Process Management – The Journal of Corporate Transformation, 7(4), 233-241. https://doi.org/10.1002/1099-1441(200010/12)7:4<233::AID-KPM94>3.0.CO;2-F.

Mininni, G. (2003). Il discorso come forma di vita, Guida, Naples.

Nonaka, I., & Takuechi, H. (1995). The Knowledge Creating Company. Oxford University Press, Oxford.

Parente, R. (2008). Co-Evoluzione e cluster Tecnologici, Aracne, Rome.

Prahalad, C.K., & Hamel, G. (2000). The Core Competence of the Corporation. In Cross R.L., Israelit S.B.,Strategic Learning in Knowledge Economy: Individual, Collective and Organizational Learning Process, (Eds.). (pp.3-22). Butterworth Heinemann, Boston.

Rajan, A., Lank, E., & Chapple, K. (1999). Dalla cultura individuale alla cultura organizzativa: favorire la creazione e lo scambio di conoscenze, ITER, Rome.

Rullani, E. (2000). Sistemi locali e produzione di conoscenza, relazione al Convegno Ocse su Enhancing the Competitiveness of Smes in the Global Economy: Strategies and Policies, Bologna.

Schilling, M. (2013). Gestione dell’Innovazione, McGraw Hill, Milan.

Seghezzi, F. (2015). Come cambia il lavoro nell’Industry 4.0?, Working Paper ADAPT, DAPT University Press.

Serrat, 0. (2017). Building a Learning Organization. In: Knowledge Solutions. Springer, Singapore, 57-67.

Zanzotto, F.M. (2019). Viewpoint: Human-in-the-loop Artificial Intelligence, Journal of Artificial Intelligence Research, 64, 243-252. https://doi.org/10.1613/jair.1.11345.