Поява й перебіг опанування спеціальних питань йорданськими арабомовними дітьми: лонгітюдне дослідження

Анотація

Головна мета статті – вивчити виникнення та вікові особливості процесу опанування спеціальних питань двома йорданськими арабомовними дітьми дошкільного віку. Зокрема, автори досліджують (1) як ці діти взаємодіють зі спеціальними питаннями; які питання їм легше зрозуміти, а, отже, якими питаннями їм легше оволодіти і чому, і нарешті (2) які симптоми можна визначити як характеристики внутрішньоетапного розвитку таких питань. Дані цього дослідження є частиною великого корпусу аудіозаписів, зібраного першим співавтором, який є психолінгвістом, а також дідусем дітей, на основі триденних щотижневих сеансів протягом п’ятирічного часу. Записи зроблені в родинному колі під час звичайних занять, переважно після обіду, і переважно у присутності членів родини. Результати дослідження засвідчили, що опанування спеціальних питань – це складний процес, який підтримує загальну інтерпретацію моделі когнітивної зрілості. Далі, висновки показують, що придбання спеціальних питань, що задають конкретні об’єкти / сутності, тобто mi:n ‘хто’, we:n ‘де’ та ʔe:ʃ/ʃu: ‘що’представлені і розвинені у  більш ранньому етапі, ніж ті питання, які задають про абстрактні об'єкти/сутності, тобто le:ʃ ‘чому’, ke:f ‘як’, ɡadde:ʃ/kam ‘скільки’ та wakte:ʃ/ʔe:mta ‘коли’. Однак випробувані не знаходять запитань у кожному з цих двох наборів однаково легкими / складними. Інакше кажучи, у першій категорії mi:n посідає перше місце за шкалою легких / складних, тоді як ʔe:ʃ/ʃu: посідає третє місце. Більше того, порядок здобуття в другій категорії передбачав, що для йорданських арабомовних дітей легше запитувати про причину (le:ʃ-чому), ніж про час (wakte:ʃ-коли), а про кількість (ɡadde:ʃ/kam-скільки) складніше, ніж запитати про спосіб (ke:f-як).Дослідження доводить, що поява спеціальних слів означає не ознаку, а початок накопичувального процесу, який включає безліч симптомів на шляху до оволодніння, подібного до дорослого.