Чи формує мова нашу думку?

Анотація

Ще в 1799 році Гумбольдт здивував світ ідеєю «тяжіння мови». Існує велике розмаїття мовних форм в людському суспільстві, тому для того, аби про літературні твори однієї культури могли дізнатися представники іншої культурної спільності, потрібен переклад. Під час перекладу культурно-маркованого дискурсу розкриваються деякі важливі особливості певного суспільства. Матеріалом для дослідження використано сценарій ракуґо – японського літературного й театрального жанру, що представляє мистецтво виконання гумористичних оповідань. Ракуґо можна розглядати як жанр природного, розмовного японського дискурсу. Дж. Кац припускає, що існування лінгвістичної відносності стає на заваді всебічному універсалізму перекладності. Це дослідження зосереджує увагу на нульових особових займенниках, при цьому розкривається поняття лінгвістичної відносності в контексті японського самовідчуття і світогляду японців, яке включає в себе поняття seken (життєвий світ). Лінгвістична відносність, в розумінні Гумбольдта, Сепіра радше виявляється в розмаїтті точок зору, особливостях використання мови в мовленні конкретних спільнот. Прикладом цьому можуть слугувати деякі емпіричні дослідження, починаючи з оригінальних досліджень Гумбольдтом мови Каві.

Література

References

• Abe, Kinya. (2001). Academia and [seken] (Gakumon to [seken]: 学問と「世間」).
  Tokyo: Iwanami.
  
• Adler, G. J. (2009). Wilhelm Von Humboldt’s Linguistical Studies, BiblioBazaar.
  
• Bloomfield, L. (1922). Review of language. Classical Weekly, 15, 142-143.
  
• Boronditsky, L. (2001). Does language shape thought?: Mandarin and English speakers’
  conceptions of time. Cognitive Psychology, 43, 1-22.
  
• Chaudhary, N. (2003). Speaking the self into becoming? Culture & Psychology, 9(4), 471-
  486.
  
• Davies, I. R. L. (1998). A study of colour grouping in three languages: A test of the
  linguistic relativity hypothesis. British Journal of Psychology, 89, 433-452.
  
• Hall, E. (1976). Beyond culture. Garden City, New York: Anchor Press.
  
• Handler, R. (1986). The aesthetics of Sapir’s language. In: New perspectives in language,
  culture, and personality, William Lowan, Michael. K. Foster, and E. F. K. Koerner, Eds.
  Amsterdam: John Benjamin.
  
• Humboldt, W. von. 1999. On Language: on the diversity of human languages construction
  and its influence on the mental development of the human species. Cambridge University Press.
  
•  January, D., Kako, E. (2007). Re-evaluating evidence for linguistic relativity: Reply to
  Boroditsky (2001). Cognition, 104, 417-426.
  
• Kuwayama, T. (1992). The reference other orientation. In: Japanese sense of self, Nancy
  
• Rosenberger, Ed. New York: Cambridge University Press, 121-151.
  
• Lebra, S. T. (2004). The Japanese self in cultural logic. Honolulu: University of Hawai’i
  Press.
  
• Lowie, R. H. (1923). Review of language. American Anthropologist,25: 90-93.
  
• Lucy, J. A. (1992). Language diversity and thought. Cambridge: Cambridge University
  Press.
  
• Lucy, J. A. (1997). Linguistic relativity. Annual Review of Anthropology, 26: 291-312.
  
• Lucy, J. A. and Shweder, R. A. (1979). Whorf and his critics: linguistic and nonlinguistic
  influences on color memory. American Anthropologist, New Series, Vol. 81(3), 581-615.
  
• Ohta, A. S. (1991). «Evidenciality and politeness in Japanese.» Issues in applied linguistics
  2(2), 211-238.
  
• Ozgen, E., Davies, I. (2002). «Acquisition of categorical color perception: A perceptual
  learning approach to the linguistic relativity hypothesis.» Journal of Experimental Psychology,
  131(4), 477-493.
  
• Pinker, S. (1995/2007). The language instinct: How the mind creates language. N.Y.:
  Harper Perennial.
  
• Sapir, E. (1921/2004). Language: An introduction to the study of speech. N.Y.: Harcourt,
  Bruce & Company.
• Sato, N. (2001/2007). Phenomenology of [seken] [Seken no genshoogaku
  (「世間」の現象学)]. Tokyo: Seikyusha.
  
• Slobin, D. I. (1996). From «thought and language» to «thinking and speaking.» In:
  Rethinking Linguistic Relativity, John. J. Gumperz, and Steven. C. Levinson, Eds. Cambridge:
  Cambridge University Press. 70-96.
  
• Slobin, D. I. (2003). Language and thought online: Cognitive consequences of linguistic
  relativity.» In Language in mind: Advances in the study of language and thought, D. Gentner, and
  S. Goldin-Meadow, Eds. Cambridge, M.A.: MIT Press, 157-192.
  
• Spier, L, Hallowell, A., Newman, S. (1941). Language, culture, and personality: Essays
  in memory of Edward Sapir. Menasha, Wis.: Sapir Memorial Publication Fund.
  
• Tatara, N., Yagihashi, H. (2007). The interface of cognition and language − From
  linguistic relativity. [Ninchi to gengo no setten−Gengosoutaironwokangaeru] Journal of Human
  Linguistics, 6, 10-14.
  
• Wardhaugh, R. (1986). An introduction to sociolinguistics. Malden, M.A.: Blackwell.
  
• Wardy, R. (2006). Aristotle in China: Language, categories and translation. London:
  Cambridge University Press.
  
• Wassmann, J., Dasen, P. (1998). Balinese spatial orientation: Some empirical evidence of
  moderate linguistic relativity. The Jounal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain
  and Ireland, 4(4), 689-711.
  
• Watanabe, K. (2007). Discourse analysis of the first executive meeting for international
  merging: from the perspective of indexicity in addressing forms. [Kokusai gappeikigyo no
  daiikkaitorishimariyakukai no danwabunseki: Yobikakekeitai no shihyousei no shitenkara].
  Journal of Human Linguistics, 6, 15-18.