Психосемантичні засоби дослідження рефлексивної активності

Анотація

У статті рефлексивність розглядається як загальна здатність особистості ставати у різні позиції щодо подій власної життєдіяльності задля зниження ступеня зовнішньої та внутрішньої невизначеності. Мета дослідження – випрацювання оцінних критеріїв рефлективності на основі методів психосемантики. Автор розробила процедуру часткового семантичного диференціала, придатного для оцінки змісту і формальних рис рефлективності. Застосування факторного аналізу дало змогу виокремити лише дві узагальнені вторинні характеристики формальних ознак: рівень інтегрованості та диференціації. Виявлено, що високий рівень рефлексивності пов’язаний з низькою артикульованістю семантичного простору, з вираженою монолітністю оцінних критеріїв. Узгодженість та несуперечливість оцінних критеріїв допомагає суб’єктам знижувати рівень внутрішньої невизначеності, зводити зовнішні проблеми до типових задач. Висока артикульованість семантичного простору корелює з готовністю особи до перевірки висунутих припущень у ситуації множинного вибору, з домінуванням установки на правильність прийняття рішення. У результаті, встановлено, що високий рівень рефлексивності пов’язаний із низьким рівнем диференціації критеріїв оцінювання рефлексивної активності.

Література

References

• Грановская Р.М. Психология веры. Санкт-Петербург: Питер, 2010.
• Карпов А.В. Психология рефлексивных механизмов деятельности. Москва: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004.
• Карпов А.В., Пономарева В.В. Психология рефлексивных механизмов управ­ления. М.: Изд­во ИП РАН, 2000.
• Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков: Харьк. нац. ун-т им. В. Каразина, 2010.
• Леонтьев Д.А. Психологические ресурсы преодоления стрессовых ситуаций: к уточнению базовых конструктов. Психология стресса и совладающего поведения в современном российском обществе: Материалы II Междун. научно-практич. конференции. Кострома: КГУ им. Н.А. Некрасова, 2010, 2, 40–42.
• Леонтьев Д.А., Аверина А.Ж. Феномен рефлексии в контексте проблемы саморегуляции. Психологические исследования. 2011. №2(16). Режим доступа: http://psystudy.ru/index.php/num/2011n2-16/463-leontiev-averina16.html.
• Петренко В.Ф. Основы психосемантики. Москва: Эксмо, 2010.
• Похилько В. И., Федотова Е.О. Техника репертуарных решеток в экспериментальной психологии личности. Вопросы психологии, 1984. № 3, 151–157.
• Проблемы психологической герменевтики / Под ред. Н.В. Чепелевой. Киев : Изд-во Национального педагогического университета им. Н. П. Драгоманова, 2009.
• Савченко О.В. Рефлексивна компетентність особистості. Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2016
• Савченко О. Структура семантичного простору, що відображає уявлення суб’єкта про власну рефлексивну активність // East European Journal of Psycholinguistics. 2015. Т. 2 (1), 114–123.
• Чуприкова Н.И. Психология умственного развития: Принцип дифференциации. Москва : АО «Столетие», 1997.
• Gawronski, B. & Bodenhausen, G. (2006). Associative and propositional processes in evaluation: An integrative review of implicit and explicit attitude change. Psychological Bulletin, 132(5), 692-731.
• Halpern, D. F. (2001). Assessing the Effectiveness of Critical Thinking Instruction. The Journal of General Education, 50(4), 270–286.
• Harvey, O.J., Hunt, D. E., & Schroder, H. M. (1961). Conceptual System and Personality Organization. New York: Wiley & Sons.
• Janzen, G. (2006). The Representational Theory of Phenomenal Character: A Phenomenological Critique. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 5, 321–339 [in English].
• Kriegel, U. (2003). Consciousness as Intransitive Self-Consciousness: Two views. Canadian Journal of Philosophy, 33, 103-132.
• Lieberman, M. D., Gaunt, R., Gilbert, D. T., & Trope, Y. (2002). Reflexion and reflection: A social cognitive neuroscience approach to attributional inference. In Advances in experimental social psychology (Vol. 34, pp. 199-249). Academic Press.
• Nolen-Hoeksema, S., Wisco, B. E., & Lyubomirsky, S. (2008). Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science, 3(5), 400–424.
• Peters, F. (2013). Theories of consciousness as reflexivity. The Philosophical Forum, 44, 341-372.
• Savchenko O. (2016b) The formation level of the components of the reflective experience as a factor of the students` educational success. Psychological Prospects, 28, 269-282.

References (translated and transliterated)

• Granovskaya, R. M. (2010). Psihologiya Very [Psychology of Faith]. S.-Petersburg: Piter.
• Karpov, A. V. (2004). Psihologiya Refleksivnyh Mehanizmov Deyatelnosti [Psychology of Reflective Activity Mechanisms]. Moscow: Institute of Psychology of the Russian Academy of Sciences.
• Karpov, A. V., Ponomareva, V. V. (2000). Psihologiya Refleksivnyh Mehanizmov Upravleniya [Psychology of Reflective Management Mechanisms]. Moscow: Institute of Psychology of the Russian Academy of Sciences.
• Laktionov, A.N. (2010). Koordinaty Individualnogo Opyta [Coordinates of Individual Experience]. Kharkiv: Karazin National University of Kharkiv.
• Leontyev, D. A. (2010). Psihologicheskie resursyi preodoleniya stressovyih situatsiy: k utochneniyu bazovyih konstruktov [Psychological resources of stressful situations overcoming: to clarify the basic constructs]. Psychology of Stress and Coping Behavior in Modern Russian Society. Book of Abstracts of the 2^nd International Scientific and Applied Conference, 2. Kostroma: Nekrasov Kostroma State University. (40-42).
• Leontyev, D.A., Averina, A. Zh. (2011). Fenomen refleksii v kontekste problemyi samoregulyatsii [The phenomenon of reflection in the context of the problem of self-regulation]. Psihologicheskie Issledovaniya, 2(16). Retrieved from http://psystudy.ru/index.php/num/2011n2-16/463-leontiev-averina16.html.
• Petrenko, V.F. (2010). Osnovyi Psihosemantiki [Fundamentals of Psychosemantics]. Moscow: Eksmo.
• Pohilko, V. I., Fedotova, E. O. (1984). Tehnika repertuarnyih reshetok v eksperimentalnoy psihologii lichnosti [Repertory grid technique in experimental psychology of personality.]. Voprosy Psihologii, 3, 151–157.
• Chepeleva, N. V. (Ed.). (2009). Problemy Psihologicheskoy Germenevtiki [Issues of Psychological Hermeneutics]. Kyiv: Drahomanov National Pedagogical University.
• Savchenko, O.V. (2016a). Refleksyvna Kompetentnist Osobystosti [Personality`s Reflective Competence]. Kherson: Vyshemyrskyi.
• Savchenko, O. (2015). Struktura semantychnoho prostoru, shcho vidobrazhaie uiavlennia subyekta pro vlasnu refleksyvnu aktyvnist [The Semantic space structure of the subject’s sonception of his own mental activity]. East European Journal of Psycholinguistics, 2(1), 114–123.
• Chuprikova, N. I. (1997). Psihologiya Umstvennogo Razvitiya: Printsip Differentsiatsii [Psychology of Mental Development: The Principle of Differentiation.]. Moscow: Stoletiye.
• Gawronski, B. & Bodenhausen, G.V. (2006). Associative and propositional processes in evaluation: An integrative review of implicit and explicit attitude change. Psychological Bulletin, 132(5), 692-731.
• Halpern, D. F. (2001). Assessing the effectiveness of critical thinking instruction. The Journal of General Education, 50(4), 270–286.
• Harvey, O.J., Hunt, D. E., & Schroder, H. M. (1961). Conceptual System and Personality Organization. New York: Wiley & Sons.
• Janzen, G. (2006). The Representational Theory of Phenomenal Character: A Phenomenological Critique. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 5, 321–339.
• Kriegel, U. (2003). Consciousness as Intransitive Self-Consciousness: Two views. Canadian Journal of Philosophy, 33, 103-132.
• Lieberman, M. D., Gaunt, R., Gilbert, D. T., & Trope, Y. (2002). Reflexion and reflection: A social cognitive neuroscience approach to attributional inference. In M. P. Zanna (Ed.), Advances in experimental social psychology, 34 (pp. 199–249). Academic Press.
• Nolen-Hoeksema, S., Wisco, B. E., & Lyubomirsky, S. (2008). Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science, 3(5), 400–424.
• Peters, F. (2013). Theories of consciousness as reflexivity. The Philosophical Forum, 44, 341-372.
• Savchenko O. (2016b) The formation level of the components of the reflective experience as a factor of the students` educational success. Psychological Prospects, 28, 269-282.