Вербальна агресія: між насильством і безсиллям

Анотація

У статті здійснено диференціацію понять «вербальна агресія» – «вербальне насильство», які дотепер розглядалися синонімічно не лише філософами мови, а й мовознавцями. Виділено спектр функцій вербальної агресії від комунікативної інтенції «образа, приниження» до жартівливого, лаудативного вживання (фіктивна вербальна агресія). Висунуто гіпотезу про комплексність комунікативних інтенцій, які лежать в основі вербальноагресивних актів і вирішальну роль катартичної функції. Результати дослідження підтвердили нашу гіпотезу про комплексний характер вербальної агресії, який виявляється в поліфункціональності і домінуванні катартичної функції. Емпіричну основу творять усні і письмові опитування мешканців м. Відень (Австрія). Загалом опитано 386 осіб різного віку, соціального стану і в однаковій кількості представників обох статей. 

Література

References

• Aman, R. (1972). Psychologisch-sprachliche Einleitung in das Schimpfen. In: Bayrisch-Österreichisches Schimpfwörterbuch, (S. 153-188). R. Aman (Hg.). München: Süddeutscher Verlag.
• Bach, G. R., Goldberg, H. (1981). Keine Angst vor Aggression. Die Kunst der Selbstbehauptung. FaM: Fischer.
• Biffar, R. (1994). Verbale Aggressionsstrategien. Analyse, Systematik, Anwendung. Aachen: Shaker.
• Burgen, S. (1998). Bloody hell, verdammt noch mal! Eine europäische Schimpfkunde. München: Dt. Taschenbuch.
• Butler, J. (2006). Haß spricht. Zur Politik des Performativen. FaM: Suhrkamp.
• Cherubim, D. (1991). Sprache und Aggression. Krieg im Alltag – Alltag und Krieg. Loccumer Protokolle, 58, 11-35.
• Devkin, V. D. (1996). Der russische Tabuwortschatz. Leipzig: Langenscheidt Enzyklopädie.
• Ehalt, Ch. (2015). Vorwort. In: Schmäh als ästhetische Strategie der Wiener Avantgarde, (S. 7-10). Suchy, I., Krejci, H. (Hg.).Weitra: Bibliothek der Provinz.
• Ermen, I. (1996). Fluch – Abwehr – Beschimpfung. Pragmatik der formelhaften Aggression im Serbokroatischen. FaM u.a.: Peter Lang.
• Faust, M. (1970). Metaphorische Schimpfwörter. Indogermanische Forschungen, 74, 57-47.
• Fiehler, R. (1990). Kommunikation und Emotion. Berlin u.a.: Walter de Gruyter. 
• Freud, S. (1994). Der Humor. In: S. Freud Studienausgabe Bd. IV, (S. 275-282). A. Mitscherlich, J. Strachey, A. Richards (Hg.). FaM: Fischer.
• Gauger, H-M. (2012). Das Feuchte und das Schmutzige. Kleine Linguistik der vulgären Sprache. München: Beck.
• Graber, H. G. (1931). Zur Psychoanalyse des Fluchens. Psychoanalytische Bewegung, 3, 57-68.
• Havryliv, O. (2009). Verbale Aggression. Formen und Funktionen am Beispiel des Wienerischen. FaM, Wien u.a.: Peter Lang.
• Herrmann, S. K., Krämer, S., Kuch, H. (Hg.). (2007). Verletzende Worte. Die Grammatik sprachlicher Missachtung. Bielefeld: Transcript.
• Hess-Lüttich, E.W.B. (2008). HimmelHerrgottSakrament! Gopfridstutz! und Sacklzement! Vom Fluchen und Schimpfen – Malediktologische Beobachtungen. Kodikas/Code. An International Journal of Semiotics, 31(3-4), 327-337.
• Holzinger, H. (1984). Beschimpfungen im heutigen Französisch. Pragmatische, syntaktische und semantische Aspekte. Ph.D. Dissertation: Universität Salzburg.
• Kiener, F. (1983). Das Wort als Waffe. Zur Psychologie der verbalen Aggression. Göttingen: Vandenhoek & Ruprecht.
• Kotthoff, H., Jashari, S., Klingenberg, D. (2013). Komik (in) der Migrationsgesellschaft. Konstanz und München: UVK Verlagsgesellschaft.
• Krämer, S. (Hg.) (2010). Gewalt in der Sprache. Rhetoriken verletzenden Sprechens. München: Wilhelm Fink.
• Liebsch, B. (2007). Subtile Gewalt. Weilerswirt: Velbrück Wiss.
• Lötscher, A. (1980). Lappi, Lööli, blööde Siech! Schimpfen und Fluchen im Schweizerdeutschen. Frauenfeld: Huber.
• Mokienko, V., Walter, H. (1999). Lexikographische Probleme eines mehrsprachigen Schimpfwörterbuchs. Anzeiger für slawische Philologie, XXVI, 199-210.
• Opelt, I. (1965). Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Heidelberg: Winter.
• Rehbock, H. (1987). Konfliktaustragung in Wort und Spiel. Analyse eines Streitgesprächs von Grundschulkindern. In: Konflikte in Gesprächen, (S. 176- 238). G. Schank, J. Schwitalla (Hg.). Tübingen: Gunter Narr.
• Schumann, H. B. (1990). Sprecherabsicht: Beschimpfung. Zeitschrift für Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung, 43, 259-281.
• Schwarz-Friesel, M. (2013). Sprache und Emotion. Tübingen und Basel: Francke.
• Searle, J. R. (1971). Sprechakte. Ein sprachphilosophischer Essay. FaM.: Suhrkamp.
• Sornig, K. (1975). Beschimpfungen. Grazer Linguistische Studien, 1, 150- 170.
• Українська мова без табу. Словник нецензурої лексики та її відповідників. К: Критика, 2008.
• Wierzbicka, A. (1973). Problems of expression: Their place in the semantic theory. In: Recherches sur les sestemes Signifiants. Symposium de Varsovie 1968, (S. 145-164). The Hague: Mouton.
• Жельвис В. И. Поле брани: cквернословие как социальная проблема в языках и культурах мира. М: Ладомир, 1997.

References (translated and transliterated)

• Aman, R. (1972). Psychologisch-sprachliche Einleitung in das Schimpfen. In: Bayrisch-Österreichisches Schimpfwörterbuch, (S. 153-188). R. Aman (Hg.). München: Süddeutscher Verlag.
• Bach, G. R., Goldberg, H. (1981). Keine Angst vor Aggression. Die Kunst der Selbstbehauptung. FaM: Fischer.
• Biffar, R. (1994). Verbale Aggressionsstrategien. Analyse, Systematik, Anwendung. Aachen: Shaker.
• Burgen, S. (1998). Bloody hell, verdammt noch mal! Eine europäische Schimpfkunde. München: Dt. Taschenbuch.
• Butler, J. (2006). Haß spricht. Zur Politik des Performativen. FaM: Suhrkamp.
• Cherubim, D. (1991). Sprache und Aggression. Krieg im Alltag – Alltag und Krieg. Loccumer Protokolle, 58, 11-35.
• Devkin, V. D. (1996). Der russische Tabuwortschatz. Leipzig: Langenscheidt Enzyklopädie.
• Ehalt, Ch. (2015). Vorwort. In: Schmäh als ästhetische Strategie der Wiener Avantgarde, (S. 7-10). Suchy, I., Krejci, H. (Hg.).Weitra: Bibliothek der Provinz.
• Ermen, I. (1996). Fluch – Abwehr – Beschimpfung. Pragmatik der formelhaften Aggression im Serbokroatischen. FaM u.a.: Peter Lang.
• Faust, M. (1970). Metaphorische Schimpfwörter. Indogermanische Forschungen, 74, 57-47.
• Fiehler, R. (1990). Kommunikation und Emotion. Berlin u.a.: Walter de Gruyter.
• Freud, S. (1994). Der Humor. In: S. Freud Studienausgabe Bd. IV, (S. 275-282). A. Mitscherlich, J. Strachey, A. Richards (Hg.). FaM: Fischer.
• Gauger, H-M. (2012). Das Feuchte und das Schmutzige. Kleine Linguistik der vulgären Sprache. München: Beck.
• Graber, H. G. (1931). Zur Psychoanalyse des Fluchens. Psychoanalytische Bewegung, 3, 57-68.
• Havryliv, O. (2009). Verbale Aggression. Formen und Funktionen am Beispiel des Wienerischen. FaM, Wien u.a.: Peter Lang.
• Herrmann, S. K., Krämer, S., Kuch, H. (Hg.). (2007). Verletzende Worte. Die Grammatik sprachlicher Missachtung. Bielefeld: Transcript.
• Hess-Lüttich, E.W.B. (2008). HimmelHerrgottSakrament! Gopfridstutz! und Sacklzement! Vom Fluchen und Schimpfen – Malediktologische Beobachtungen. Kodikas/Code. An International Journal of Semiotics, 31(3-4), 327-337.
• Holzinger, H. (1984). Beschimpfungen im heutigen Französisch. Pragmatische, syntaktische und semantische Aspekte. Ph.D. Dissertation: Universität Salzburg.
• Kiener, F. (1983). Das Wort als Waffe. Zur Psychologie der verbalen Aggression. Göttingen: Vandenhoek & Ruprecht.
• Kotthoff, H., Jashari, S., Klingenberg, D. (2013). Komik (in) der Migrationsgesellschaft. Konstanz und München: UVK Verlagsgesellschaft.
• Krämer, S. (Hg.) (2010). Gewalt in der Sprache. Rhetoriken verletzenden Sprechens. München: Wilhelm Fink.
• Liebsch, B. (2007). Subtile Gewalt. Weilerswirt: Velbrück Wiss.
• Lötscher, A. (1980). Lappi, Lööli, blööde Siech! Schimpfen und Fluchen im Schweizerdeutschen. Frauenfeld: Huber.
• Mokienko, V., Walter, H. (1999). Lexikographische Probleme eines mehrsprachigen Schimpfwörterbuchs. Anzeiger für slawische Philologie, XXVI, 199-210.
• Opelt, I. (1965). Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Heidelberg: Winter.
• Rehbock, H. (1987). Konfliktaustragung in Wort und Spiel. Analyse eines Streitgesprächs von Grundschulkindern. In: Konflikte in Gesprächen, (S. 176- 238). G. Schank, J. Schwitalla (Hg.). Tübingen: Gunter Narr.
• Schumann, H. B. (1990). Sprecherabsicht: Beschimpfung. Zeitschrift für Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung, 43, 259-281.
• Schwarz-Friesel, M. (2013). Sprache und Emotion. Tübingen und Basel: Francke.
• Searle, J. R. (1971). Sprechakte. Ein sprachphilosophischer Essay. FaM.: Suhrkamp.
• Sornig, K. (1975). Beschimpfungen. Grazer Linguistische Studien, 1, 150- 170.
• Stavyc´ka, L. (2008). Ukraїns´ka mova bez tabu. Slovnyk necensurnoї leksyky ta її vidpovidnykiv [Ukrainian language without taboo. Dictionary of abusive vocabulary and its correspondence]. Kyiv: Klassyka.
• Wierzbicka, A. (1973). Problems of expression: Their place in the semantic theory. In: Recherches sur les sestemes Signifiants. Symposium de Varsovie 1968, (S. 145-164). The Hague: Mouton.
• Zhelvis, V.I. (1997). Pole brani: skvernosloviye kak socialnaya problema v yasykax i kulturax mira [Field of Battle: Foul Language as a Social Problem in the Languages and Cultures of the World]. Moscow: Ladomir.

Джерела

• Галкіна Є. У Кремлі не збираються доходити до Києва і Львова. Високий замок, 19. 02. – 25.02.15,6.
• Ерофеев В. Русский апокалипсис. Retrieved from: Broyallib.ru/book/erofeev_viktor/ russkiy_apokalipsis html (12.02.2014).
• Hessel, S. Empört euch! Retrieved from: http://jerome-segal.de/empoert_euch.pdf (27.02.2015).
• Лагерлеф С. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми / C. Лагерлеф. К: Веселка, 1991.
• Лі Г. Вбити пересмішника / Г. Лі. К: Компанія Осма, 2015.
• Майже половина українців вживає ненормативну лексику. Retrieved from http://life.pravda.com.ua/society/2013/09/25/139569/ (29.05.2013).
• Путін хуйло. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki/Путін_— _хуйло! (15.06.2016).

Sources (translated and transliterated)

• Galkina, J. U Kremli ne zbyrayutsia doхodyty do Kyiva i Lvova [The Kreml is not going to go to Kyiv or Lviv]. Vysokyj zamok, 19. 02. – 25.02.15,6.
• Yerofeyev, V. Russkij apokalipsis [The Russian Apocalypse]. Retrieved from: Broyallib.ru/book/ erofeev_viktor/russkiy_apokalipsis html (12.02.2014).
• Lagerlöf, S. (1991). Chudesna mandrivka Nilsa Holhersona z dykymy hus´my [The Wonderful Adventures of Nils]. Kyiv: Veselka.
• Lee, H. (2015). Vbyty Peresmishnyka [To Kill a Mockingbird]. Kyiv: Kompania Osma.
• Mayzhe polovyna ukraїnciv vzhyvaye nenormatyvnu leksyku [Almost half of Ukrainians use abusive vocabulary]. Retrieved from http://life.pravda.com.ua/society/2013/09/25/139569/ (29.05.2013).
• Putin Xuylo [Putin is Asshole]. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki/Путін_– _хуйло! (15.06.2016).