Психолінгвістичні аспекти розвитку критичного ставлення студентів до розв’язанням термінологічних проблем у дистанційному навчанні перекладу
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.2.cheКлючові слова:
дистанційне навчання, критичний підхід, машинний переклад, мисленнєво-аналітична діяльність, пост-редагування, прийняття рішень, розв’язання проблем, спеціалізований переклад, термінологіяАнотація
Метою роботи є пошук шляхів підвищення ефективності формування критичного ставлення до розв’язання термінологічних проблем і засвоєння двомовної (англійської та української) вузькоспеціальної термінології у дистанційному навчанні майбутніх перекладачів. Методика дослідження виходила з припущення, що згаданого підвищення ефективності в дистанційному навчанні можна досягти шляхом активізації мисленнєво-аналітичної діяльності студентів під час самостійної роботи за рахунок виконання завдань з пост-редагування текстів, перекладених за допомогою машинного перекладу, з одночасним письмовим поясненням причин відповідних виправлень. Це припущення перевірялося впродовж пілотного експериментального дистанційного навчання спеціалізованого перекладу в галузі психології за участі студентів рівня магістра (спеціалізація «Переклад»). Оцінювання роботи студентів здійснювалося за такими критеріями як обсяг виконаних самостійних завдань, ступінь неформальності їх виконання, а також правильність вживання спеціалізованої термінології у підсумковій контрольній роботі. Результати аналізу засвідчили очевидну залежність сформованості критичного ставлення випробуваних до розв’язання термінологічних проблем і ефективності засвоєння спеціальної термінології від інтенсивності мисленнєво-аналітичної діяльності випробуваних під час самостійної роботи. Перевага випробуваних з найвищим рівнем згаданої інтенсивності склала 16% над випробуваними середнього рівня і 40% – над випробуваними з низьким його рівнем. Ефективність формування критичного ставлення до розв’язання термінологічних проблем у процесі перекладу, а також засвоєння спеціальної термінології у дистанційному навчанні можна підвищити за рахунок інтенсифікації мисленнєво-аналітичної активності студентів в процесі осмисленого пост-редагування текстів, перекладених машиною.
Завантажити
Посилання
Carl, M. & Schaeffer, M. J. (2017). Models of the Translation Process. In J. W. Schwieter & A. Ferreira (Eds.), The Handbook of Translation and Cognition (pp. 50–70). John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781119241485.ch3
CEFR: The Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Companion volume with new descriptors. (2018). Cambridge : Cambridge University Press.
Cifuentes-Ferez P. & Rojo, A. (2015). Thinking for Translating. Think-aloud Protocol on the translation of manner-of-motion verbs. Target, 27(2), 273–300. https://doi.org/10.1075/target.27.2.05cif
Englund Dimitrova, T. (2016). Translation process. In Y. Gambier & L. van Doorslaer (Eds.). Handbook of Translation Studies (Vol. 1) (pp. 406–411). Amsterdam : John Benjamins. https://doi.org/10.1075/hts.2016.tra6
Esqueda, M. D. (2021). Machine translation: teaching and learning issues. Trabalhos em Linguística Aplicada, 60(1), 282–299.
Jakobsen, A. L. (2017). Translation Process Research. In J. W. Schwieter & A. Ferreira (Eds.), The Handbook of Translation and Cognition (pp. 19-49). John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781119241485.ch2
Künzli, A. (2009). Think-aloud Protocols – A Useful Tool for Investigating the Linguistic Aspect of Translation. Meta, 54(2), 326–341. https://doi.org/10.7202/037684ar
Kussmaul, P. & Tirkkonen-Condit, S. (1995). Think-Aloud Protocol Analysis in Translation Studies. TTR, 8(1), 177–199. https://doi.org/10.7202/037201ar
Lee, S. B. (2018). Process research into post-editing: How do undergraduate students post-edit the output of Google Translate? The Journal of Translation Studies, 19(3), 259-286. https://doi.org/10.15749/jts.2018.19.3.010
Lörscher, W. (2008). A Model for the Analysis of Translation Processes within a Framework of Systemic Linguistics. Cadernos de Tradução, 2(10), 97–112. DOI: 10.5007/6146
Mellinger, Ch. D. (2017). Translators and machine translation: knowledge and skills gaps in translator pedagogy. The Interpreter and Translator Trainer, 11(4). 280–293. https://doi.org/10.1080/1750399X.2017.1359760
Moorkens, J. (2018). What to expect from Neural Machine Translation: a practical in-class translation evaluation exercise. The Interpreter and Translator Trainer, 12(4), 375–387. https://doi.org/10.1080/1750399X.2018.1501639
Nord, C. (2016). Skopos and (Un)certainty: How Functional Translators Deal with Doubt. Meta, 61(1), 29–41. https://doi.org/10.7202/1036981ar
O’Brien, Sh., Rossetti, A. (2020). Neural machine translation and the evolution of the localisation sector. The Journal of Internationalization and Localization, 7(1-2), 95–121. https://doi.org/10.1075/jial.20005.obr
Pym, A. (2013). Translation Skill-Sets in a Machine-Translation Age. Meta, 58(3), 487–503. https://doi.org/10.7202/1025047ar
Schwieter, J. W. & Ferreira, A. (Eds). (2017). The Handbook of Translation and Cognition. John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781119241485
Wu, D. & Wei, L. (2021). Online teaching as the new normal: Understanding translator trainers’ self-efficacy beliefs. The Journal of Specialised Translation, 36b, 301–326.
Yang, Y., Wang, X. & Yuan, Q. (2021). Measuring the usability of machine translation in the classroom context. Translation and Interpreting Studies, 16(1), 101–123. https://doi.org/10.1075/tis.18047.yan
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0