Забуті жіночі історії: трансгенераційна передача травми серед нащадків жертв Голодомору та Голокосту
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.zasКлючові слова:
нащадки жертв Голодомору/ Голокосту жіночої статі, наративи матерів та дочок, психічна травма геноциду, трансгенераційна передача травмиАнотація
Мета статті – вивчення трансгенераційного впливу двох геноцидів: Голодомору 1932-1933 та Голокосту 1939-1944 на друге і третє покоління жінок – нащадків цих геноцидів в Україні та Ізраїлі. Вибірку склали 40 осіб жінок, які брали участь у чотирьох фокус-групах, по дві фокус-групи (фокус-група матерів (друге покоління) та фокус-група дочок (третє покоління) у кожній країні, з кількістю 10 осіб у кожній групі. Основними критеріями для включення у фокус групу слугували а) приналежність до жіночої статі та вік понад 18 років; б) досвід Голодомору 1932-1933 / Голокосту 1939-1944 у родині. Модераторами групи були два досвідчених психолога у кожній країні. У дослідженні використовувався метод напівструктурованого інтерв’ю, упродовж якого досліджувані розповідали про досвід родини стосовно геноциду. Напівструктуроване інтерв’ю містило сім запитань: який досвід мала родина під час геноциду; як геноцид вплинув на їхню особистість; як вплинув геноцид на їхнє уявлення про себе, їхнє фізичне та психічне здоров’я; як вплинув геноцид на їхні стосунки зі значущими для них людьми; як вплинув геноцид на їхню професійну діяльність та їхнє професійне зростання; про які події, пов’язані із геноцидом, вони розмовляють зі своїми нащадками; що для них є найважливішим у їхніх спогадах. Результати використання методу індуктивного тематичного аналізу у сукупності описового та інтерпретаційного етапів свідчать про наявність п’яти спільних тем у фокус-групах дочок та матерів у двох різних культурних контекстах. До цих тем належать емоції та почуття стосовно Голодомору/Голокосту, ставлення до їжі та голод, сенс втрат та смерть, передача травми у сімейних наративах, етнічна ідентичність. Результати дослідження також дали змогу встановити відмінності у наративах жінок другого і третього покоління стосовно геноцидів у двох різних культурних контекстах. Українські жінки великого значення надають вшануванню пам’яті жертвам Голодомору як способу упередження геноциду у майбутньому. Жінки Ізраїлю акцентують увагу на аскетизмі та скромності, які успадковані від жертв Голокосту. Висвітлено крос-культурні клінічні та освітні аспекти проведеного дослідження.
Завантажити
Посилання
Barak, Y., & Szor, H. (2000). Lifelong posttraumatic stress disorder: evidence from aging Holocaust survivors. Dialogues in Clinical Neuroscience, 2(1), 57–62. https://doi.org/10.31887/DCNS.2000.2.1/ybarak
Bar-On, D., Eland, J., Kleber, R. J., Krell, R., Moore, Y., Sagi, A., ... & van IJzendoorn, M. H. (1998). Multigenerational perspectives on coping with the Holocaust experience: An attachment perspective for understanding the developmental sequelae of trauma across generations. International Journal of Behavioral Development, 22(2), 315–338. https://psycnet.apa.org/doi/10.1080/016502598384397
Bemporad, E., & Warren, J. W. (Eds.). (2018). Women and genocide: Survivors, victims, perpetrators. Indiana University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvgd2jm.
Bertelsen, O. (2018). “Hyphenated” Identities during the Holodomor: Women and Cannibalism. https://doi.org/10.2307/j.ctvgd2jm.9
Bianco, L. (2013). From the Great Chinese Famine to the Communist Famines. On Eating Bitterness and the French translation of Mubei. China Perspectives, 2013(2013/3), 85–90. https://doi.org/10.4000/chinaperspectives.6289
Bifulco, A., Spence, R., & Kagan, L. (2020). Life Events and Emotional Disorder Revisited: Research and Clinical Applications. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429352904.
Bloomington, Indiana, US: Indiana University Press. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/j.ctvgd2jm.9
Braga, L. L., Mello, M. F., & Fiks, J. P. (2012). Transgenerational transmission of trauma and resilience: a qualitative study with Brazilian offspring of Holocaust survivors. BMC Psychiatry, 12(1), 1–11. https://doi:10.1186/1471-244X-12-134
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Brom, D., Kfir, R., & Dasberg, H. (2001). A controlled double-blind study on children of Holocaust survivors. The Israel Journal of Psychiatry and Related Sciences, 38(1), 47.
Chalmers, B. (2015). Jewish women's sexual behaviour and sexualized abuse during the Nazi era. The Canadian Journal of Human Sexuality, 24(2), 184–196. http://dx.doi.org/10.3138/cjhs.242-A10
Gorbunova, V. & Klymchuk, V. (2020). The Psychological Consequences of the Holodomor in Ukraine. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 7(2), 33–68. https://doi.org/10.21226/ewjus609
Gorden, C. (2011). Time is on my side: The intergenerational transmission of unmourned trauma and its impact on agency, narrative, and time. Contemporary Psychoanalysis, 47(3), 364–385. https://doi.org/10.1080/00107530.2011.10746464
Elias, B., Mignone, J., Hall, M., Hong, S. P., Hart, L., & Sareen, J. (2012). Trauma and suicide behaviour histories among a Canadian indigenous population: an empirical exploration of the potential role of Canada's residential school system. Social Science & Medicine, 74(10), 1560–1569. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2012.01.026
Fierke, K. M. (2004). Whereof we can speak, thereof we must not be silent: trauma, political solipsism and war. Review of international studies, 30(4), 471–491. https://doi.org/10.1017/S0260210504006187
Freedman, J. R. (2015). Whistling in the Dark: Memory and Culture in Wartime London: University Press of Kentucky.
Hammarström, G. (2005). The construct of intergenerational solidarity in a lineage perspective: A discussion on underlying theoretical assumptions. Journal of Aging Studies, 19(1), 33–51. https://doi.org/10.1016/j.jaging.2004.03.009
Jacobs, J. L. (2004). Women, genocide, and memory: The ethics of feminist ethnography in Holocaust research. Gender & Society, 18(2), 223–238. https://doi.org/10.1177/0891243203261572
Kahane-Nissenbaum, M. C. (2011). Exploring intergenerational transmission of trauma in third generation Holocaust survivors. Published by University of Pennsylvania Scholarly Commons, June 23, 2011.
Karenian, H., Livaditis, M., Karenian, S., Zafiriadis, K., Bochtsou, V., & Xenitidis, K. (2011). Collective trauma transmission and traumatic reactions among descendants of Armenian refugees. International Journal of Social Psychiatry, 57(4), 327–337. https://doi.org/10.1177/0020764009354840
Kis, O. (2020). Women’s Experience of the Holodomor: Challenges and Ambiguities of Motherhood. Journal of Genocide Research, 1–20. https://doi.org/10.1080/14623528.2020.1834713
Litz, B.T., Stein, N., Delaney, E., Lebowitz, L., Nash, W.P., Silva, C., & Maguen, S. (2009). Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review, 29(8), 695–706. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003
Naimark, N. M. Fires of Hatred: Ethnic Cleansing in Twentieth-Century Europe. Cambridge and London: Harvard University Press, 2001.
Mohatt, N. V., Thompson, A. B., Thai, N. D., & Tebes, J. K. (2014). Historical trauma as public narrative: A conceptual review of how history impacts present-day health. Social Science & Medicine, 106, 128–136. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2014.01.043
Parker, A., & Tritter, J. (2006). Focus group method and methodology: current practice and recent debate. International Journal of Research & Method in Education, 29(1), 23–37. https://doi.org/10.1080/01406720500537304
Person, K. (2015). Sexual violence during the Holocaust: the case of forced prostitution in the Warsaw ghetto. Shofar, 33(2), 103–121. https://doi.org/10.5703/shofar.33.2.103
Rajiva, M., & Takševa, T. (2020). Thinking against trauma binaries: the interdependence of personal and collective trauma in the narratives of Bosnian women rape survivors. Feminist Theory, 1464700120978863. https://doi.org/10.1177/1464700120978863
Richman, S. (2006). Finding one's voice: Transforming trauma into autobiographical narrative. Contemporary Psychoanalysis, 42(4), 639–650. https://doi.org/10.1080/00107530.2006.10747136
Sagi-Schwartz, A., Van IJzendoorn, M. H., Grossmann, K. E., Joels, T., Grossmann, K., Scharf, M., ... & Alkalay, S. (2003). Attachment and traumatic stress in female Holocaust child survivors and their daughters. American Journal of Psychiatry, 160(6), 1086–1092. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.160.6.1086
Shik, N. A. (2009). Sexual abuse of Jewish women in Auschwitz-Birkenau. In Brutality and Desire (pp. 221–246). Palgrave Macmillan, London. http://dx.doi.org/10.1057/9780230234291_9.
Sinnreich, H. J. (2017). Hunger in the ghettos. In The Ghetto in Global History (pp. 110–126). Routledge.
Unger, M. (1998). The status and plight of women in the Lodz Ghetto. In D. Ofer & L. J. Weitzman, (Eds.). Women in the Holocaust, (pp. 123–142). New Haven: Yale University Press.
Van der Kolk, B. (2015). The Body Keeps the Score: Mind, Brain and Body in the Transformation of Trauma. London: Penguin. https://doi.org/10.1111/1468-5922.12213_1
Waxman, Z. (2017). Women in the Holocaust: a feminist history. Oxford: Oxford University Press.
Weigelin-Schwiedrzik, S. (2006). In search of a master narrative for 20th-century Chinese history. The China Quarterly, 188, 1070–1091. https://doi.org/10.1017/S0305741006000555
Zasiekina, L., & Zasiekin, S. (2020). Verbal emotional disclosure of moral injury in Holodomor survivors. Psycholinguistics, 28(1), 41–58. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-41-58
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0