Адаптація, асоціація та аналогія: три важливих механізми прийняття рішень в перекладі

Анотація

Статтю присвячено аналізу паралельних вербалізацій (також Протоколи Міркуй Уголос або ПМУ), отриманих від напівпрофесійних інформантів в перебігу перекладу початкового уривку фентезійного романуСтівена Браста “The Desecrator”. Дослідження здійснено із застосуванням діяльнісно-орієнтованого підходу, з перспективи якого переклад розглядають як інтегрований когнітивний процес, що об’єднує перцептивні, інтерпретаційні та продукційні операції. Учасниками експерименту були студенти Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Україна). Такий вибір зумовлено тим фактом, що ці суб’єкти мають і високий рівень компетентності в іноземній мові, і достатні теоретичні знання в перекладі, хоча й мають недостатній рівень практичного досвіду, який вимагає від них значних психо-когнітивних та творчих зусиль для прийняття рішень у ситуаціях неоднозначності. Метою дослідження є визначення ролі адаптації, асоціації та аналогії у вирішенні проблемних ситуацій в перекладі. Адаптацію, асоціацію та аналогію було висвітлено як психологічні механізми та когнітивні процедури прийняття перекладацьких рішень. Психологічна функція адаптації полягає у приведенні перекладача до стану адаптивності за рахунок використання наявних знань щодо нових ситуацій; її когнітивна функція полягає у пристосування нових або непритаманних цільовій аудиторії концептів у відповідності до індивідуальної картини світу перекладача. Психокогнітивна функція асоціації є подвійною: по-перше, очікується, що перекладач здатен розшифрувати та відтворити асоціації, що перебувають в основі рішень автора; по-друге, його власні рішення часто мають асоціативну природу. Міркування на основі аналогії визначають перекладацький вибір за допомогою евристик подібності, таких як евристика репрезентативності та евристика сумісності. Дослідження дало змогу виявити психокогнітивні типи помилок, спричинених порушенням дії зазначених механізмів.