Мова прогнозу погоди в італійському та іспанському телевізійному мовленні: Лінгводескриптивний аналіз прогнозів погоди наприкінці зими на телеканалах RTVE та TG5
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.1.valКлючові слова:
атмосферна мова, атмосферне прогнозування, ймовірність, формальності, науковий контекстАнотація
Метеорологічна інформація має велике значення для суспільства через вплив, який умови фізичного середовищамають на повсякденне життя. Як наслідок, народна традиція поширила велику кількість прислів'їв, пов'язаних здіяльністю людини, які з часом стали предметом наукових досліджень, спрямованих на перевірку правдивостітаких прогнозів. З цієї причини в цій статті спочатку представлено короткий бібліографічний танормативно-правовий аналіз еволюції атмосферної мови та презентацію органів, які регулюють її поширення вІспанії та Італії. Згодом буде проілюстровано корпус повідомлень про погоду, витягнутих протягом грудня 2022 року з італійського та іспанського новинних
Rubén González Vallejo
каналів, з метою вивчення комунікації прогнозів погоди на макро- тамікроструктурному мовному рівні, враховуючи відсутність досліджень в обох мовах у цьому відношенні. Дляцього буде використано Speechnotes для транскрипції та Skecth Engine для створення корпусу. В результаті аналізубуло виявлено, що іспанські програми новин приділяють більше часу часовому простору, демонструють значновищу швидкість локуції, ніж італійський корпус, надають більшу кількість механізмів для відображенняймовірності та невизначеності, а також велику різноманітність лінгвістично-дискурсивних стратегій дляілюстрації наукового контексту. Ми також знаходимо повторюваний герундій, який назвемо "атмосферним герундієм". З іншого боку, в італійській мові ми знаходимо більше дейксису, більше синтетичної інформації таменше динамізму у взаємодії з даними
Завантажити
Посилання
Álvarez Pérez, X. A. (2013). Distribución geoparemiológica de refranes meteorológicos asturianos. Lletres Asturianes, 109, 67-102. https://www.divulgameteo.es/fotos/meteoroteca/Refranes-meteorol%C3%B3gicos-asturianos.pdf
Calzacorta Elorza, J. (1999). Estructura de los refranes meteorológicos castellanos, franceses y vascos. Paremia, 8, 95-102. https://www.divulgameteo.es/uploads/Estructura-refranes-meteorol%C3%B3gicos.pdf
Crespo, E., Revilla, J. C., & Elizaga, F. (2014). Meteorología y sociedad: uso y evaluación de la información meteorológica. Comunicación y Sociedad, 27(2), 169-194. http://dx.doi.org/10.15581/003.27.2.169-194
Dal Maso, E. (2019). Estudio funcional y lexicográfico de la polisemia simétrica y asimétrica en un corpus bilingüe de locuciones meteorológicas del español y del italiano. Lingue Linguaggi, 33, 41-53. http://dx.doi.org/10.1285/i22390359v33p41
García Gabaldón, J. (1994). Modos del tiempo (de la producción a la comprensión del discurso audiovisual informativo). In J. A. Fernández Roca, C. J. Gómez Blanco & J.M. Paz-Gago (Eds.), Semiótica y modernidad: actas del V Congreso Internacional de la Asociación Española de Semiótica (pp. 471-480). Universidad de La Coruña.
García-Legaz Martínez, J. (2007). ¿Quién predice el tiempo? Reivindicación del “pronóstico reservado”. Meteored, 1-3. https://www.divulgameteo.es/uploads/Pron%C3%B3stico-reservado.pdf
García Mouton, P. (2012). Refranes meteorológicos en el Atlas lingüístico (y etnográfico) de Castilla-La Mancha. Géolinguistique, 13, 127-138.
https://digital.csic.es/bitstream/10261/123075/3/Refranes_meteorol%c3%b3gicos_Atlas.pdf
Gill, J. (2008). Cómo pueden comunicar la incertidumbre en la predicción los proveedores de servicios. Boletín de la OMM, 237-347. https://www.tiempo.com/ram/4839/cmo-pueden-comunicar-la-incertidumbre-en-la-prediccin-los-proveedores-de-servicios/
Hall, A. (2017). ¿Un día perfecto para tender la colada, o probabilidad de lluvia del 10%?, Cómo hablar sobre riesgo e incertidumbre en las predicciones del tiempo por Alexander Hall, ganador del Premio Pictet. Boletín de la OMM, 66(1), 58-61. https://public.wmo.int/es/resources/bulletin/%C2%BFun-d%C3%ADa-perfecto-para-tender-la-colada-o-probabilidad-de-lluvia-del-10-c%C3%B3mo
Mancuso, A., Elia, A., Laudanna, A., & Vietri, S. (2020). The role of syntactic variability and literal interpretation plausibility in idiom comprehension. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 99–124. https://doi.org/10.1007/s10936-019-09673-8
Nadav-Greenberg, L. & Joslyn, S. L. (2009). Uncertainty forecasts improve decision making among nonexperts. Journal of Cognitive Engineering and Decision Making, 3(3), 209–227.
https://doi.org/10.1518/155534309X474460
Peña Huélamo, F. J. (1999). La meteorología en las paremias hispano-italianas del mes de enero. Paremia, 8, 375-380. https://cvc.cervantes.es/lengua/paremia/pdf/008/059_pena.pdf
Palomares Calderón de la Barca, M. (2015). Breve historia de la Agencia Estatal de Meteorología. AEMET. https://www.aemet.es/documentos/es/conocenos/nuestra_historia/breve_historia_AEMET.pdf
Prior, A., Wintner, S., Macwhinney, B., & Lavie, A. (2011). Translation ambiguity in and out of context. Applied Psycholinguistics, 32(1), 93-111. https://doi.org/10.1017/S0142716410000305
Raimondi, A. (2010). Impacto social de la comunicación de las predicciones del tiempo. Actas de las Jornadas Científicas de la Asociación Meteorológica Española, 31. https://pub.ame-web.org/index.php/JRD/article/view/2098/2313
Raimondi, A. (2012). ¿El público entiende las predicciones del tiempo? Resultados de una investigación desarrollada en Italia y España. In XXXII Jornadas Científicas de la Asociación Meteorológica Española, 1-19. https://repositorio.aemet.es/bitstream/20.500.11765/5816/1/Raimondi.pdf
Rúa Aller, F. J., & García Armesto, M. J. (2010-2011). Refranero meteorológico en León. Tierras de León, 130, 193-230. https://www.divulgameteo.es/uploads/Refranero-meteorol%C3%B3gico-Le%C3%B3n.pdf
Sidoti, R. (2020). Los pronósticos del tiempo en las paremias del español y del italiano: frecuencia de uso y contextos en la información periodística en línea. Tonos Digital, 38. https://digitum.um.es/digitum/bitstream/10201/86336/1/2417-6667-1-PB.pdf
Sources
Organización Meteorológica Mundial. (2008). Directrices sobre la comunicación de la incertidumbre de las predicciones. https://library.wmo.int/doc_num.php?explnum_id=4686
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Rubén González Vallejo
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0