Від конфлікту дискурсів до воєнного конфлікту: мультимодальність конструювання ідентичності під час російсько-української війни

Автор(и)

  • Валентина Ущина Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.ush

Ключові слова:

дискурс, ідентичність, мультимодальність, позиціювання, станс, семіозис

Анотація

Це дослідження є спробою осягнути дискурсивний характер російсько-української війни. Критичний дискурс-аналіз конфліктних шляхів конструювання російської та української ідентичностей у дискурсі та за допомогою дискурсу може пролити світло на приховані причини неспровокованої військової агресії, яку Росія здійснює проти України. Наші припущення ґрунтуються на ідеї, що ідентичність – це сукупність позицій, котрі займаються індивідуальними та колективними мовцями в різних ситуаціях спілкування. Маючи епістемічний та афективний виміри, позиції за своєю суттю є інтерактивними, і, таким чином, мають колективну або соціальну природу. Інакше кажучи, конфліктні позиції, вибудувані учасниками дискурсу війни, виражають національний, політичний чи соціологічний світогляди суб’єктів позиціювання, відображаючи їхні ідеології, цінності та переконання. Те, як люди трактують конфлікт, відрізняється залежно від того, у які фрейми вони його вкладають. У цій роботі на основі критичного аналізу українського та російського медіа-дискурсу, було деконструйовано та проаналізовано фрейми, що окреслюють українську та російську конфліктні ідентичності. До уваги бралися різноманітні семіотичні системи, які використовуються для створення, передачі та розуміння значень (наприклад, вербальних та невербальних, письмових та усних, візуальних та аудіальних), а відтак були враховані різні модальності, що використовуються у процесі дискурсивної побудови цих ідентичностей.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Посилання

Bucholtz, M. & Hall, K. (2004). Language and identity. In A. Duranti (Ed.). A Companion to Linguistic Anthropology (pp. 369-394). Malden: Blackwell.

De Saussure, F. (1916). Cours de linguistique générale, eds. Charles Bally & Alert Sechehaye, with the assistance of Albert Riedlinger. Lausanne – Paris: Payot. [1st trans.: Wade Baskin, trans. Course in General Linguistics. New York: The Philosophical Society, 1959; subsequently edited by Perry Meisel & Haun Saussy, NY: Columbia University Press, 2011].

Dijk, T.A. van. (2008a). Discourse and context: A sociocognitive approach. Cambridge, New York: Cambridge University Press.

Dijk, T.A. van (2008b). Discourse and Power. London: Palgrave.

Du Bois, J. (2007). The stance triangle. In R. Englebretson (Ed.). Stancetaking in Discourse: Subjectivity, Evaluation, Interaction (pp. 139-182). Amsterdam: John Benjamins.

Eckert, P. (2004). The meaning of style. In W. F. Chiang, E. Chun, L. Mahalingappa and S. Mehus, (Eds.). Proceedings of the eleventh annual symposium about language and society. Austin, Texas Linguistic Forum 47, Ellegård, Alvar. (41-53).

Englebretson, R. (2007). Stancetaking in discourse: An Introduction. In R. Englebretson (Ed.). Stancetaking in Discourse: Subjectivity, Evaluation, Interaction (pp. 1-25). Amsterdam – Philadelphia: John Benjamins.

Foucault, M. (1988). Technologies of the Self. Lectures at University of Vermont. In Technologies of the Self, (pp. 16-49). Univ. of Massachusets Press.

Giddens, A. (1991). Modernity and Self-Identity. Self and society in the late modern age. Cambridge: Polity Press.

Jaffe, A. (2009). Introduction: the sociolinguistics of Stance. In A. Jaffe (Ed.). Stance: Sociolinguistic Perspective (pp. 3-28). Oxford: Oxford University Press.

Kiesling, S. F., Pavalanathan, U., Fitzpatrick, J., Han, X. & Eisenstein, J. (2018). Interactional Stancetaking in Online Forums. Computational Linguistics, 44(4), 689-718. http://dx.doi.org/10.1162/coli_a_00334

Kress, G., & Van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Arnold Publishers.

Silverstein, M. (1979). Language structure and linguistic ideology. In R. Cline, W. Hanks, and C. Hofbauer, (Eds.). The Elements: A Parasession on Linguistic Units and Levels (pp. 193-247). Chicago: Chicago Linguistic Society.

Silverstein, Michael (2003). Indexical order and the dialectics of sociolinguistic life. In Language & Communication. Volume 23, Issues 3–4, p. 193-229.

Sources

Putin, V. V. (2021) On the Historical Unity of Russians and Ukrainians (in Russian). Retrieved from http://kremlin.ru/events/president/news/66181.

Sergeytsev, T. (2022). What Russia should do with Ukraine? (in Russian). RIA Novosti, April, 3, 2022. Retrieved from https://archive.ph/78PuH

Завантаження

Опубліковано

2022-12-26

Як цитувати

Ущина, В. (2022). Від конфлікту дискурсів до воєнного конфлікту: мультимодальність конструювання ідентичності під час російсько-української війни . Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 9(2), 130-143. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.ush