Роль володіння кашмірською мовою у застосуванні фонологічних умінь під час обробки: когнітивно-лінгвістичний підхід
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.ahmКлючові слова:
фонологічна обробка, кашмірська мова як рідна, фонематичне чуття, обізаність, читання, письменні, неписьменніАнотація
Мова відображає загальні аспекти людського пізнання, і вона функціонує в термінах узагальнень, тобто в термінах категорій (Cruse, 2000). Тому будь-який мовна одиниця, чи-то фон, слово, склад чи речення, репрезентує категорії, яка стосується чогось, що зазвичай спрямоване на задоволення потреби в спілкуванні. Ці категорії є концептуальними або їх можна назвати абстрактними розумовими конструктами. Однак мова не є автономною когнітивною здатністю, а отже мова не є вродженим когнітивним модулем і не є відокремленою від нелінгвістичних когнітивних здатностей (Craft & Cruse, 2004). У цьому дослідженні йдеться про роль володіння кашмірською мовою під час фонологічної обробки неписьменникми носіями кашмірської мови. Загальну кількість учасників 40 (20 грамотних; 20 неписьменних), розділених на дві групи, було протестовано на лексичні рішення, випадкові автоматизовані найменування, початкові видалення фонем та остаточні видалення фонем. Результати засвідчили, що на продуктивність обох груп вплинула грамотність і рівень володіння рідною мовою, тобто кашмірською. Факт впливу грамотності на фонологічну обробку був суголосний наявним дослідженням, однак результати обробки неписьменних не було описано. У цьому дослідженні було зроблено спробу з’ясувати причини успішності неписьменних, і було виявлено, що неграмотні можуть виконувати завдання на фонологічну обізнаність майже так само, як і грамотні, оскільки володіння рідною мовою покращує їхні навички фонематичного чуття. Отже, володіння кашмірською мовою відіграє у неписьменних певну роль у їхній фонологічній обробці мови.
Завантажити
Посилання
Alves, U. K., & Silveira, R. (2009). Pronunciation instruction for Brazilians: bringing theory and practice together. Cambridge Scholars Publishing.
Ardila, A., Bertolucci, P. H., Braga, L. W., Castro-Caldas, A., Judd, T., Kosmidis, M. H. Matute, E., Nitrini, R., Ostrosky-Solis, F., & Rosselli, M. (2010). Illiteracy: the neuropsychology of cognition without reading. Archives of clinical neuropsychology, 25(8), 689-712. https://doi.org/10.1093/arclin/acq079
Baddeley A. (1979) Working Memory and Reading. In: Kolers P.A., Wrolstad M.E., Bouma H. (Eds.) Processing of Visible Language. Nato Conference Series, vol 13. Springer, Boston, MA. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-0994-9_21
Baddeley, A. (1982). Reading and working memory. Bulletin of the British Psychological Society, 35, 414–417.
Baddeley, A. (1982). Domains of recollection. Psychological Review, 89(6), 708.
Baron, J., & Strawson, C. (1976). Use of orthographic and word-specific knowledge in reading words aloud. Journal of Experimental Psychology: Human Perception and Performance, 2(3), 386–393. https://doi.org/10.1037/0096-1523.2.3.386
Burton, M. W., Small, S. L., & Blumstein, S. E. (2000). The role of segmentation in phonological processing: An fMRI investigation. Journal of Cognitive Neuroscience, 12(4), 679–690. https://doi.org/10.1162/089892900562309
Chomsky, N. (1965). Aspects of the Theory of Syntax. MIT Press, Cambridge, MA
Coltheart, M., Besner, D., Jonasson, J. T., & Davelaar, E. (1979). Phonological Encoding in the Lexical Decision Task. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 31(3), 489–507. https://doi.org/10.1080/14640747908400741
Conrad, R. (1964). Acoustic confusions in immediate memory. British Journal of Psychology, 55, 75-84. https://doi.org/10.1111/j.2044-8295.1964.tb00899.x
Crowder, R. G. (1982). The demise of short-term memory. Acta Psychologica, 50(3), 291-323. https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/0001-6918(82)90044-0
Cruse, D. A. (1992). Cognitive linguistics and word meaning: Taylor on linguistic categorization1. Journal of Linguistics, 28(1), 165-183. https://doi.org/0.1017/S0022226700015048
Cruse, D. A. (2000). Aspects of the micro-structure of word meanings. In Y Ravin & C. Leacock, (Eds.). Polysemy: Theoretical and Computational Approaches, (pp. 30-51). Oxford: Oxford University Press.
Durgunoğlu, A.Y., Nagy, W. E., & Hancin–Bhatt, B. J. (1993). Cross-language transfer of phonological awareness. Journal of Educational Psychology, 85, 453–465.
Ehri, L. C., & Wilce, L. S. (1979). The mnemonic value of orthography among beginning readers. Journal of Educational Psychology, 71(1), 26–40. https://doi.org/10.1037/0022-0663.71.1.26
Hauser, M. D. (1996) The Evolution of Communication. MIT Press, Cambridge, MA
Justi, C. N. G., Roazzi, A., & Justi, F. R. D. R. (2014). São as tarefas de nomeação seriada rápida medidas do processamento fonológico? Psicologia: Reflexão e Crítica, 27, 44-54.
Kleiman, G. M. (1975). Speech recoding in reading. Journal of Verbal Learning & Verbal Behavior, 14(4), 323–339. https://doi.org/10.1016/S0022-5371(75)80013-2
Koul, O. N., & Wali, K. (2006). Modern Kashmiri Grammar. Springfield: Dunwoody Press.
Lakoff, G. (1987). The death of dead metaphor. Metaphor and Symbol, 2(2), 143-147.
Lopes, A. P. N., & Minervino, C. A. D. S. M. (2015). Phonological awareness in illiterate adults. Revista CEFAC, 17(5), 1466-1473.
Mann, V. A., & Liberman, I. Y. (1984). Phonological Awareness and Verbal Short-Term Memory. Journal of Learning Disabilities, 17(10), 592–599. https://doi.org/10.1177/002221948401701005
Mattingly, I. G., Kavanagh, J. F., & Mattingly, I. (1972). Reading, the linguistic process, and linguistic awareness.
McCusker, L. X., Hillinger, M. L., & Bias, R. G. (1981). Phonological recoding and reading. Psychological Bulletin, 89(2), 217–245. https://doi.org/10.1037/0033-2909.89.2.217
Meyer, D. E., Schvaneveldt, R. W., & Ruddy, M. G. (1974). Functions of graphemic and phonemic codes in visual word-recognition. Memory & Cognition, 2(2), 309–321. https://doi.org/10.3758/BF03209002
Morais, J., & Kolinsky, R. (2000). Biology and culture in the literate mind. Brain and Cognition, 42(1), 47-49.
Morais, J. & Kolinsky, R. (2002). Literacy effects on language and cognition. Psychology at the Turn of the Millennium, 1, 507-530.
Petersson, K. M., Reis, A., & Ingvar, M. (2001). Cognitive processing in literate and illiterate subjects: A review of some recent behavioral and functional neuroimaging data. Scandinavian Journal of Psychology, 42(3), 251-267.
Reis, A., Faísca, L., Ingvar, M. & Petersson, K. M. (2006). Color makes a difference: Two-dimensional object naming in literate and illiterate subjects. Brain and Cognition, 60, 49-54. https://doi.org/10.1016/j.bandc.2005.09.012
Roazzi, A., Justi, C. N. G., Justi, F. R., Henriques, F. G., & Cançado, M. F. L. (2014). Três hipóteses sobre a natureza das tarefas de nomeação seriada rápida [Three hypotheses on the nature of rapid automatized naming tasks]. Psicologia: Teoria e Pesquisa, 30(4), 449-457.
Rosselli, M., Ostrosky-Solis, F., Ardila, A., Lopez-Arango, G., & Uriel-Mendoza, V. (1998). Neuropsychological test performance in illiterate subjects. Archives of Clinical Neuropsychology, 13(7), 645-660.
Stanovich, K. E. (1988). The Right and Wrong Places to Look for the Cognitive Locus of Reading Disability. Annals of Dyslexia, 38, 154–177. http://www.jstor.org/stable/23773663
Verplanken B. (2006). Beyond frequency: habit as mental construct. The British Journal of Social Psychology, 45(3), 639–656. https://doi.org/10.1348/014466605X49122
Wagner, R. K., & Torgesen, J. K. (1987). The nature of phonological processing and its causal role in the acquisition of reading skills. Psychological Bulletin, 101(2), 192-212. https://doi.org/10.1037/0033-2909.101.2.192
Yeung, S. S., & Chan, C. K. K. (2012). Phonological awareness and oral language proficiency in learning to read English among Chinese kindergarten children in Hong Kong. British Journal of Educational Psychology, 83, 550-568. https://doi.org/10.1111/j.2044-8279.2012.02082.x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Farooq Ahmad Mir, Azizuddin Khan
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0