Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в дискурсі дипломатів США

Автор(и)

  • Юлія Судус Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.sud

Ключові слова:

англомовний дипломатичний дискурс, дипломатична промова, стратегія дискредитації, мовленнєві тактики, мовленнєві акти, лінгвальні маркери.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню стратегії дискредитації, що є специфічною лінгвопрагматичною характеристикою сучасного англомовного дипломатичного дискурсу, а саме мовленнєвим тактикам, що сприяють її реалізації в дискурсі дипломатів США, зокрема в промовах чотирьох американських дипломатів – Саманти Пауер, Вікторії Нуланд, Джеффрі Пайєтта та Деніела Байєра – стосовно військового конфлікту на сході України, виголошених упродовж 2013–2015 рр. У чотирьох досліджуваних мовців, основними виявились дві тактики: тактика згадування в негативному світлі та звинувачення, які найповніше та найчастотніше реалізують стратегію дискредитації в мовленні дипломатів переважно через прямі асертивні мовленнєві акти, що безумовно свідчить про стверджувальний характер мовлення в текстах промов усіх чотирьох дипломатів. Відтак встановлено, що провідними мовленнєвими тактиками реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі є тактики згадування в негативному світлі та звинувачення. Ці мовленнєві тактики реалізуються в англомовному дипломатичному дискурсі прямими асертивними мовленнєвими актами, а також їм притаманні певні лінгвальні маркери.

Література

References

  • D’Acquisto, G. (2017). Linguistic Analysis of Diplomatic Discourse: UN Resolutions on the Question of Palestine. UK : Cambridge Scolars Publishing.
  • Donahue, R. (1997) Diplomatic Discourse: International Conflict at the United Nations. London : Greenwood Publishing Group.
  • Gumperz, J. (1982). Discourse Strategies. Cambridge: CUP.
  • McClellan, M. Public Diplomacy in the Context of Traditional Diplomacy. Retrieved from: http://www.publicdiplomacy.org/45.htm
  • Newmann, I. (2002). Returning Practice to the Linguistic Turn: The Case of Diplomacy. Millenium: Journal of International Studies, 31(3), 627-651.
  • Pratkanis, A. (2009). Public Diplomacy in International Conflicts. A Social Influence Analysis. Routledge Handbook of Public Diplomacy. California, 2009.
  • Schuster, J. (2015). Diplomatic Discourse. Lulu.com.
  • Scotto di Carlo G. (2015). “Weasel words” in legal and diplomatic discourse : vague nouns and phrases in UN resolutions relating to the second Gulf war. International Journal for the Semiotics of Law, 28(3), 559-576.
  • Snow, N. (2009). Rethinking Public Diplomacy. Routledge Handbook of Public Diplomacy. London.
  • Беляков М. Характер эмотивности дипломатического дискурса. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Лингвистика, 2015. C. 124-131.
  • Вебер Е. Опыт лингвистического исследования когнитивного диссонанса в английском дипломатическом дискурсе : автореф. дис. на соиск. науч. ст. канд. фил. наук : 10.02.04 «Германские языки». И., 2004.
  • Голованова Д. Интердискурсивность дипломатического дискурса. Известия Волгоградского государственного педагогического университета. Сер. : Филологические науки, 2014, 7. C. 25-30.
  • Зонова Т. Современная модель дипломатии. Истоки становления и перспективы развития. М.: РОССПЭН, 2003.
  • Кащишин Н. Диференціація таксономічних одиниць англомовного дипломатичного дискурсу. Східноєвропейський журнал психолінгвістики, 2014, 1(2). C. 54-62.
  • Кожетева А. Лингвопрагматические характеристики дипломатического дискурса [Элек­т­ронный ресурс] : дис. на соиск. науч. ст. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка». Москва, 2012. – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/ lingvopragmaticheskie-kharakteristiki-diplomaticheskogo-diskursa
  • Мельник І. В. Типи комунікативних стратегій. Studia Linguistica, 2011, №5. C. 377-380.
  • Судус Ю. Лінгвопрагматичні засоби реалізації стратегії дискредитації в американському дипломатичному мовленні (на матеріалі промов Дж. Р. Пайєтта). Вісник Львівського у-ту. Серія: Іноземні мови. Львів, 2016, №23. С. 47-56.
  • Судус Ю. Мовленнєві засоби реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсіАктуальні питання іноземної філології. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016, №5. С. 152-160.
  • Судус Ю. Прагматичні засоби реалізації стратегії дискредитації в американському дипломатичному мовленні (на матеріалі промов Д. Б. Байєра). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ, 2015, №13. С. 108-115.
  • Судус Ю. “Weasel words” як один з прийомів реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі (на матеріалі промов С. Пауер, В. Нуланд,
    Д. Байєра, Дж. Пайєтта). Вісник Запорізького національного університету. Серія: філологія. – Запоріжжя, 2016, №1. С. 237-244.
  • Терентий Л. Дипломатический дискурс как особая форма политической коммуникации. Вопросы когнитивной лингвистики. 2010, №1. С. 47-56.

References (translated and transliterated)

  • D’Acquisto, G. (2017). Linguistic Analysis of Diplomatic Discourse: UN Resolutions on the Question of Palestine. UK : Cambridge Scolars Publishing.
  • Donahue, R. (1997) Diplomatic Discourse : International Conflict at the United Nations. London : Greenwood Publishing Group.
  • Gumperz, J. (1982). Discourse Strategies. Cambridge : CUP.
  • McClellan, M. Public Diplomacy in the Context of Traditional Diplomacy. Retrieved from http://www.publicdiplomacy.org/45.htm
  • Newmann, I. (2002). Returning Practice to the Linguistic Turn : The Case of Diplomacy. Millenium : Journal of International Studies, 31(3), 627-651.
  • Pratkanis, A. (2009). Public Diplomacy in International Conflicts. A Social Influence Analysis. Routledge Handbook of Public Diplomacy. California, 2009.
  • Schuster, J. (2015). Diplomatic Discourse. Lulu.com.
  • Scotto di Carlo G. (2015). “Weasel words” in legal and diplomatic discourse : vague nouns and phrases in UN resolutions relating to the second Gulf war. International Journal for the Semiotics of Law, 28(3), 559-576.
  • Snow, N. (2009). Rethinking Public Diplomacy. Routledge Handbook of Public Diplomacy. London.
  • Beliakov, M. (2015). Harakter emotivnosti diplomaticheskogo diskursa [The character of the diplomatic discourse's emotiveness]. Vestnik Rossiyskogo Universiteta Druzhby Narodov. Seriia: Lingvistika, 124-131.
  • Veber, Ie. (2004). Opyt lingvisticheskogo issledovaniya kognitivnogo dissonansa v anglijskom diplomaticheskom diskurse. [Experience of linguistic research of cognitive dissonance in English diplomatic discourse]. Extended Summary of Ph.D. dissertation. Irkutsk: Irkutsk State Linguistic University.
  • Golovanova, D. (2014). Interdiskursivnost diplomaticheskogo diskursa [Interdiskursivity of diplomatic discourse]. Izvestiya Volgogradskogo Gosudarstvennogo Pedagogicheskogo Universiteta. Ser.: Filologicheskie Nauki, 7, 25-30.
  • Zonova, T. (2003). Sovremennaya model diplomatii. Istoki stanovleniya i perspektivy razvitiya [Modern model of diplomacy. The origins and prospects of development]. Moscow: ROSSPEN.
  • Kashchyshyn, N. (2014). Dyferentsiatsiia taksonomichnykh odynyts anhlomovnoho dyplomatychnoho dyskursu [Differentiation of taxonomic units of English-speaking diplomatic discourse], East European Journal of Psycholinguistics1(2), 54-62.
  • Kozheteva, A. Lingvopragmaticheskie harakteristiki diplomaticheskogo diskursa [Linguistic and pragmatic peculiarities of diplomatic discourse]. Retrieved from: http://www.dissercat.com/ content/lingvopragmaticheskie-kharakteristiki-diplomaticheskogo-diskursa
  • Melnyk, I. (2011). Typy komunikatyvnykh stratehii [Types of communicative strategies]. Studia Linguistica, 5, 377-380.
  • Sudus, Yu. (2016). Linhvoprahmatychni zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v amerykanskomu dyplomatychnomu movlenni (na materiali promov Dzh. R. Paiietta) [Linguopragmatic means of implementing of discrediting strategy in American diplomatic speech (based on the statements by G. Pyatt)]. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seriia: Inozemni Movy, 23, 47-56.
  • Sudus, Yu (2016). Movlennievi zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v anhlomovnomu dyplomatychnomu dyskursi [Language means of discrediting strategy implementation in English diplomatic discourse]. Aktualni Pytannia Inozemnoi Filolohii, 5, 152-160.
  • Sudus, Yu (2015). Prahmatychni zasoby realizatsii stratehii dyskredytatsii v amerykanskomu dyplomatychnomu movlenni (na materiali promov D. B. Baiiera) [Pragmatic means of discrediting strategy implementation in the American diplomatic speech (based on the statements by D. Baer)]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova, 13, 108-115.
  • Sudus, Yu (2016). “Weasel words” yak odyn z pryiomiv realizatsii stratehii dyskredytatsii v anhlomovnomu dyplomatychnomu dyskursi (na materiali promov S. Pauer, V. Nuland, D. Baiiera, Dzh. Paiietta) ["Weasel words" as one of the methods of discrediting strategy implementation in the English-speaking diplomatic discourse (based on statements by S. Power, V. Nuland, D. Baer,G. Pyatt]. Visnyk Zaporizkoho Natsionalnoho UniversytetuSeriia: Filolohiia, 1, 237-244.
  • Terentii, L. (2010). Diplomaticheskij diskurs kak osobaya forma politicheskoj kommunikacii [Diplomatic discourse as a special form of political communication]. Voprosy Kognitivnoy Lingvistiki, 1, 47-56.

Sources

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Завантаження

Опубліковано

2018-06-30

Номер

Розділ

Том 5, №1, 2018

Як цитувати

Судус, Ю. (2018). Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в дискурсі дипломатів США. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 5(1), 70-82. https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.sud