Герменевтика твору Буеро Вальєхо «Лазар у лабіринті»

Анотація

Ця п’єса сприяє кращому розумінню психологічного механізму поведінки в ситуації рекурентних слухових галюцинацій та їхнього травматичного походження, наприклад, переживання сцен насильства. У актора це викликає емоційне блокування страхом через захисний механізм заперечення, що впливає на пам’ять та негативне почуття провини та сорому. Автор пропонує адекватне керування емоціями головного героя Лазаря. Рішення спрямоване на те, щоб змусити його наважитися дізнатися правду і прийняти її, дотримуючись сучасної клінічної психологічної практики, не ховаючись від допомоги з боку інших. Таким чином він покращить і навіть нормалізує свій емоційний стан і зменшить галюцинації. Різні шари змісту одержують інтерпретацію під час аналізу тексту твору. По-перше, це плани реальності: фізичний світ, світ фантазії та внутрішній світ героїв. По-друге, це травма, що засіла в підсвідомості та слухових галюцинаціях. По-третє, це взаємозв’язок захисних механізмів, емоційного інтелекту та пам’яті. По-четверте, це сюжет про любовні стосунки. По-п'яте, це психологічні механізми задля досягнення справедливості та правди. Авторка розмірковує, як ця драма могла б сприяти соціальним уявленням щодо підвищення обізнаності про керування емоціями індивідами. Результати засвідчили, що ця символічна і складна робота форми та змісту також сприяє вирішенню інших людських дилем, таких як обмеження пізнання реальності та прихованих у підсвідомому почуттів та емоцій, а також їхнє прийняття. Розглянуто питання того, як чинити з етичним почуттям справедливості в суспільстві з перехідною демократією, в якому ще не загоїлися рани від війни. Також у автора твору простежено прагнення до гуманного суспільства.