Дитяча травма у жінок і фрагментовані наративні інтерв’ю: прикладні міждисциплінарні методологічні та клінічні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.bifКлючові слова:
інтерв'ю CECA, скривдження дитини, прив'язаність, непропрацьована травма, методи, тип прив'язаностіАнотація
Травматичний досвід може бути виражений засобами мови, що дає змогу його вивчати у психолінгвістичних і клінічних дослідженнях. У клінічних дослідженнях часто застосовують підхід, базований на дитячій травмі із використанням діагностичних, напівструктурованих, ретроспективних інтерв’ю (наприклад, CECA - Childhood Experience of Care and Abuse). Підхід, базований на дитячій травмі, полегшує виклад історії скривдження, яка пов’язана з клінічним розладом. Техніки інтерв’ювання допомагають вербально виразити травматичний досвід, наприклад, шляхом «розмотування» ситуації, згадування за допомогою хронологічного опитування, використання фактичного фокусу та пробних запитань для збору даних та з’ясування суперечливих фактів. Однак деякі особисті розповіді фрагментовані, неповні, суперечливі, сильно емоційні, чи навпаки, беземоційні. Це можна пояснити наслідками травми, такими як емоційне оніміння (забуття та уникнення) або переповнення емоціями (емоційне надмірне запам’ятовування), що називається «непропрацьованою травмою» з елементами тривожно-амбівалентною прив’язаності. Ці наративи/розповіді можуть значно ускладнити аналіз дослідницьких інтерв’ю, але водночас здатні забезпечити можливість вторинного психолінгвістичного аналізу. Стаття містить ілюстративні цитати з розповідей трьох жінок про фізичні та сексуальні скривдження у дитинстві на основі методу CECA із коментарями щодо стилю наративу. Жінки пережили повторювану багаторазову травму, що згодом у дорослому житті спричинило депресію та тривогу. Відповіді під час інтерв’ю аналізуються з урахуванням семи критеріїв, узятих із наявної літератури (наприклад, незв’язність, суперечливість, нездатність до згадування, період часу, емоційність, звинувачення та яскравість спогадів). Обговорюється поняття непропрацьованих втрат і те, чи є мовні критерії специфічними для травми чи для окремої людини. Фактичні інтерв’ю та психолінгвістичний аналіз наративів можна поєднати для глибшого розуміння невирішеної травми, а також розширення арсеналу наявних методів та допоміжної терапії.
Завантажити
Посилання
APA. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-5®). Arlington, VA: American Psychiatric Association.
Auxéméry, Y. (2020). A new approach to diagnose psychological trauma starting from a pilot study: Description of the post-traumatic psycholinguistic syndrome. European Journal of Trauma & Dissociation, 100167. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2020.100167
Baldwin, J. R., Reuben, A., Newbury, J. B., & Danese, A. (2019). Agreement Between Prospective and Retrospective Measures of Childhood Maltreatment: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Psychiatry, 76(6), 584–593. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2019.0097
Bifulco, A., Bernazzani, O., Moran, P. M., & Ball, C. (2000). Lifetime stressors and recurrent depression: preliminary findings of the Adult Life Phase Interview (ALPHI). Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 35, 264–275. https://doi.org/10.1007/s001270050238
Bifulco, A., Brown, G. W., Lillie, A., & Jarvis, J. (1997). Memories of childhood neglect and abuse: Corroboration in a series of sisters. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 38, 365–374. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.1997.tb01520.x
Bifulco, A., & Moran, P. (1998). Wednesday's Child: Research into womens experience of neglect and abuse in childhood and adult depression. London, New York: Routledge.
Bifulco, A., & Thomas, G. (2012). Understanding Adult Attachment in Family Relationships: Research, Assessment and Intervention. London: Routledge.
Collins, N. L., & Read, S. J. (1990). Adult attachment, working models, and relationship quality in dating couples. Journal of Personality and Social Psychology, 58( 4), 644–663.
Dong, M., Giles, W. H., Felitti, V. J., Dube, S. R., Williams, J. E., Chapman, D. P., & Anda, R. F. (2004). Insights into causal pathways for ischemic heart disease: adverse chldhood experiences study. Circulation, 110(13), 1761–1766. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000143074.54995.7F
Felitti, V. J. (2002). The Relationship of Adverse Childhood Experiences to Adult Health: Turning gold into lead. Permanente Journal, 6(1), 44–47.
First, M., Gibbon, M., Spitzer, R., & Williams, J. (1996). Users guide for SCID. New York: Biometrics Research Dept.
Fonagy, P., Gergely, G., Jurist, E. L., & Target, M. (2002). Affect-regulation, mentalisation and the development of the self. New York, NY: Other Press.
Francis, M. E., & Pennebaker, J. W. (1992). Putting Stress into Words: The Impact of Writing on Physiological, Absentee, and Self-Reported Emotional Well-Being Measures. American Journal of Health Promotion, 6(4), 280-287. https://doi.org/10.4278/0890-1171-6.4.280
George, C., Kaplan, N., & Main, M. (1984). Attachment Interview for Adults., University of California, Berkeley.
Grice, P. (1989). Studies in the Way of Words: Harvard University Press.
Herman, J. L. (1992). Trauma and recovery. London, England UK: Pandora (HarperCollinsPublishers).
Hesse, E. (2008). The Adult Attachment Interview: Protocol, method of analysis, and empirical studies. In Handbook of attachment: Theory, research, and clinical applications, 2nd ed. (pp. 552–598). New York, NY, US: The Guilford Press.
Huemer, J., Nelson, K., Karnik, N., Völkl-Kernstock, S., Seidel, S., Ebner, N., . . . Skala, K. (2016). Emotional expressiveness and avoidance in narratives of unaccompanied refugee minors. European Journal of Psychotraumatology, 7(1), 29163. https://doi.org/10.3402/ejpt.v7.29163
Infurna, M. R., Reichl, C., Parzer, P., Schimmenti, A., Bifulco, A., & Kaess, M. (2016). Associations between depression and specific childhood experiences of abuse and neglect: A meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 190, 47–55. http://dx.doi.org/10.1016/j.jad.2015.09.06
Main, M., & Hesse, E. (1990). Parents' unresolved traumatic experiences are related to infant disorganized attachment status: Is frightened and/or frightening parental behavior the linking mechanism? In M. T. Greenberg, Cicchetti, D., Cummings, E.M. (Eds.), The John D. and Catherine T. MacArthur Foundation series on mental health and development. Attachment in the preschool years: Theory, research, and intervention (pp. 161–182 ). Chicago: University of Chicago Press.
Main, M., Kaplan, N., & Cassidy, J. (1985). Security in infancy, childhood and adulthood: A move to the level of representation. In I. Bretherton & E. Waters (Eds.), Growing points of attachment theory and research. Chicago: University of Chicago.
McKinnon, A., Brewer, N., Meiser-Stedman, R., & Nixon, R. (2017). Trauma memory characteristics and the development of acute stress disorder and post-traumatic stress disorder in youth. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry, 54, 112–119.
Neuner, F., Schauer, M., Klaschik, C., Karunakara, U., & Elbert, T. (2004). A comparison of narrative exposure therapy, supportive counseling, and psychoeducation for treating posttraumatic stress disorder in an african refugee settlement. Journal of Consultative Clinical Psychology, 72, 579–587.
Newbury, J. B., Arseneault, L., Moffitt, T. E., Caspi, A., Danese, A., Baldwin, J. R., & Fisher, H. L. (2018). Measuring childhood maltreatment to predict early-adult psychopathology: Comparison of prospective informant-reports and retrospective self-reports. Journal of Psychiatric Research, 96, 57–64. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2017.09.020
Nikro, N. S. (2019). Milieus of Rememory: Relationalities of Violence, Trauma, and Voice: Cambridge Scholars Publishing.
ONS. (2020). Crime Survey England & Wales 2020: Child abuse extent and nature, England and Wales. Retrieved from: https://www.ons.gov.uk/peoplepopulationandcommunity/crimeandjustice/articles/childabuseextentandnatureenglandandwales/yearendingmarch2019
Pennebaker, J. W. (1993). Putting stress into words: Health, Linguistic and therapeutic implications. Behavioral Research Therapy, 31, 539–548. https://doi.org/10.1016/0005-7967(93)90105-4
Reuben, A., Moffitt, T. E., Caspi, A., Belsky, D. W., Harrington, H., Schroeder, F., . . . Danese, A. (2016). Lest we forget: comparing retrospective and prospective assessments of adverse childhood experiences in the prediction of adult health. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 57(10), 1103–1112. https://doi.org/10.1111/jcpp.1262
Van der Kolk, B. (2015). The Body Keeps the Score: Mind, Brain and Body in the Transformation of Trauma London: Penguin.
Van der Kolk, B. A., Pelcovitz, D., Roth, S., Mandel, F. S., & et al. (1996). Dissociation, somatization, and affect dysregulation: The complexity of adaption to trauma. American Journal of Psychiatry, 153(Suppl), 83–93.
Zasiekina, L. (2014). Psycholinguistic representation of individual traumatic memory in the context of social and political ambiguity. East European Journal of Psycholinguistics, 1(2), 118–125. https://doi.org/10.5281/zenodo.45899
Zasiekina, L. (2020). Trauma, Rememory and Language in Holodomor Survivors’ Narratives. Psycholinguistics, 27(1), 80–94. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-27-1-80-94
Zasiekina, L., Kennison, S., Zasiekin, S., & Khvorost, K. (2019). Psycholinguistic Markers of Autobiographical and Traumatic Memory. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 119–133. https://doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.zas
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0