Непряма вербальна агресія

Анотація

Статтю присвячено непрямій формі вербальної агресії, у якій найбільш яскраво виявлено катартичну функцію цього мовного феномену. Проведено порівняння з прямою формою і виокремлено позитивні аспекти непрямої вербальної агресії для мовця, його психічного  здоров´я та соціальних контактів. Досліджено статеві та соціальні аспекти вживання, розроблено типологію адресата цієї форми вербальної агресії та типологію ситуацій, у яких до неї вдаються. Виокремлено постать «слухач»/«слухачі», яка дотепер залишалася поза увагою прагма- та психолінгвістичних досліджень. Емпіричну основу творять усні й письмові опитування мешканців м. Відень (200 осіб), що їх зібрано за допомогою квалітативних методів опитування (письмово з використанням короткого й розгорнутого питальника та усно у формі інтенсивного частково стандартизованого інтерв’ю) та проаналізовано методами контекстуального, прагмалінгвістичного та конверсаційного аналізу.

Література References

• Bach, G. R., Goldberg H. (1980). Keine Angst vor Aggression. Frankfurt a. M.: Fischer.
• Bandura, A. (1977). Social learning theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.
• Bauer, J. (2006). Prinzip Menschlichkeit. Hamburg: Hoffmann und Campe.
• Bering, D. (1978). Die Intellektuellen. Geschichte eines Schimpfwortes. Stuttgart: Klett-Cotta.
• Bußmann, H. (1990). Lexikon der Sprachwissenschaft. Stuttgart: Alfred Kröner.
• Dollard J., Doob, L. W., Miller, N. E., Mowrer, О. H., Sears, R. R. (1939). Frustration and Aggression. New Haven: Yale University Press.
• Eibl-Eibesfeldt, I. (Hg.) (1995). Die Biologie des menschlichen Verhaltens. München: Piper.
• Ermen, I. (1996). Fluch – Abwehr – Beschimpfung. Frankfurt a. M.: Peter Lang.
• Graber, H. G. (1931). Zur Psychoanalyse des Fluchens. Psychoanalytische Bewegung, 3, 57-68.
• Havryliv, O. (2009). Verbale Aggression. Frankfurt a. M.: Peter Lang.
• Havryliv, O. (2017). Verbale Aggression: das Spektrum der Funktionen. Linguistik Online Sprache und Gewalt/Language and Violence, 3(82), 27-48. Retrieved from https://bop.unibe.ch/linguistik-online.
• Гаврилів O. Вербальна агресія: між насильством і безсиллям. East European Journal of Psycholinguistics, 2017. Т. 4, № 2, C. 34-46.
• Жельвис В. И. Поле брани. М: Ладомир, 2001.
• Kiener, F. (1983). Das Wort als Waffe.. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
• Lorenz, K. (1966). On Aggression. New York: Harcourt, Brace & World, Inc.
• Lötscher, A. (1980). Lappi, Lööli, blööde Siech! Frauenfeld: Huber.
• Kürthy, I. von (2014). Sternschanze. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
• Merz, F. (Hg.) (1979). Geschlechterunterschiede und ihre Entwicklung. Ergebnisse und Theorien der Psychologie. Göttingen: Hogrefe Verlag für Psychologie.
• Mitscherlich, Margarete (Hg.) (1987). Die friedfertige Frau. Eine psychoanalytische Untersuchung zur Aggression der Geschlechter. Frankfurt a. M.: Fischer Taschenbuch.
• Opelt, I. (1965). Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Heidelberg: Winter.
• Rosenberg, M. B. (2005). Gewaltfreie Kommunikation. Paderborn: Junfermann.
• Searle, J. R. (1991). Intentionalität. Eine Abhandlung zur Philosophie des Geistes. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
• Sornig, K. (1975). Beschimpfungen. Grazer Linguistische Studien, 1, 150-170.
• Ставицька Л. Українська мова без табу. К.: Критика, 2008.
• Stutz, P. (2017). Lass dich nicht im Stich. Ostfildern, Deutschland: Patmos

References (translated and transliterated)

• Bach, G. R., Goldberg H. (1980). Keine Angst vor Aggression. Frankfurt a. M.: Fischer.
• Bandura, A. (1977). Social learning theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.
• Bauer, J. (2006). Prinzip Menschlichkeit. Hamburg: Hoffmann und Campe.
• Bering, D. (1978). Die Intellektuellen. Geschichte eines Schimpfwortes. Stuttgart: Klett-Cotta.
• Bußmann, H. (1990). Lexikon der Sprachwissenschaft. Stuttgart: Alfred Kröner.
• Dollard J., Doob, L. W., Miller, N. E., Mowrer, О. H., Sears, R. R. (1939). Frustration and Aggression. New Haven: Yale University Press.
• Eibl-Eibesfeldt, I. (Hg.) (1995). Die Biologie des menschlichen Verhaltens. München: Piper.
• Ermen, I. (1996). Fluch – Abwehr – Beschimpfung. Frankfurt a. M.: Peter Lang.
• Graber, H. G. (1931). Zur Psychoanalyse des Fluchens. Psychoanalytische Bewegung, 3, 57-68.
• Havryliv, O. (2009). Verbale Aggression. Frankfurt a. M.: Peter Lang.
• Havryliv, O. (2017). Verbale Aggression: das Spektrum der Funktionen. Linguistik Online Sprache und Gewalt/Language and Violence, 3(82), 27-48. Retrieved from https://bop.unibe.ch/linguistik-online.
• Havryliv, O. (2017). Verbalna ahresiya: mizh nasylstvom i bezsylliam [Verbal aggression: between violence and impotence]. East European Journal of Psycholinguistics, 4(2), 34-46.
• Zhelvis, V. I. (2001). Pole Brani [Battlefield]. Moscow: Ladomir.
• Kiener, F. (1983). Das Wort als Waffe. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
• Lorenz, K. (1966). On Aggression. New York: Harcourt, Brace & World, Inc.
• Lötscher, A. (1980). Lappi, Lööli, blööde Siech! Frauenfeld: Huber.
• Kürthy, I. von (2014). Sternschanze. Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
• Merz, F. (Hg.) (1979). Geschlechterunterschiede und ihre Entwicklung. Ergebnisse und Theorien der Psychologie. Göttingen: Hogrefe Verlag für Psychologie.
• Mitscherlich, Margarete (Hg.) (1987). Die friedfertige Frau. Eine psychoanalytische Untersuchung zur Aggression der Geschlechter. Frankfurt a. M.: Fischer Taschenbuch.
• Opelt, I. (1965). Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Heidelberg: Winter.
• Rosenberg, M. B. (2005). Gewaltfreie Kommunikation. Paderborn: Junfermann.
• Searle, J. R. (1991). Intentionalität. Eine Abhandlung zur Philosophie des Geistes. Frankfurt a. M.: Suhrkamp.
• Sornig, K. (1975). Beschimpfungen. Grazer Linguistische Studien, 1, 150-170.
• Stavytska, L. (2008). Ukrayinska Mova bez Tabu [Ukrainian language without taboo]. Kyiv: Krytyka.
• Stutz, P. (2017). Lass dich nicht im Stich. Ostfildern, Deutschland: Patmos.