Методологічний інструментарій міждисциплінарних досліджень тексту

Анотація

Умовою розвитку будь-якої науки і досягнення значущих результатів є її методологічна озброєність. Методологічне обґрунтування визначає загальний підхід до дослідження й розкриває водночас більш конкретні положення, які виступають методологічними орієнтирами, що розвивають лінійну або кумулятивну систему наукового знання. Необхідність міждисциплінарної методології досліджень конкретних об’єктів викликана глобалізованою та міжкультурною взаємодією в гуманітарних науках, зокрема об’єднання кількох спеціальностей (наприклад, мовознавства з літературознавством; соціальної, вікової педагогіки з лінгводидактикою) в окремі наукові сфери. Виходячи з цього, методологічний інструментарій розширюється, взаємодоповнюється, інтегрується за рахунок залучення підходів, методів, принципів різних наук, що уможливлює глибший та усесторонній аналіз об’єктів досліджень. Мета цього дослідження полягає у створенні міждисциплінарної методики аналізу тексту з використанням інструментарію двох гуманітарних дисциплін – педагогіки та філології (мовознавства й літературознавства). Матеріалом для дослідження обрано сучасну казку української письменниці та журналістки Оксани Драчковської «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама». Наш вибір був зумовлений актуальністю, інноваційністю, важливістю та комплексністю теми авторської казки, яка фігурує як у площині сучасної педагогіки, так і актуальних філологічних проекціях. Послідовність роботи визначають літературознавча інтерпретація, яка окреслить місце твору в контексті подібної української та зарубіжної літератури й виявить деякі особливості гендерних конструкцій казки; лінгвістичний аналіз із застосуванням комунікативно-прагматичного та концептуального підходів, що детально зосереджуються на текстово-дискурсивному рівні; педагогічні підходи, що уможливлять репрезентацію виховного потенціалу досліджуваного тексту-дискурсу. Слід зазначити, що загальнонауковий рівень цього інтегрованого міждисциплінарного дослідження  складають системний, синергетичний та парадигмальний підходи. Запропонований міждисциплінарний інструментарій вибудуваний на антропоцентричній парадигмі, в центрі якої є людина – дитина з особливими освітніми потребами. Літературознавчі, мовознавчі, та педагогічні методологічні орієнтири виступають інтелектуальною схемою послідовності та зв’язку підходів, методів, принципів. Інтегруючи знання різних наук з урахуванням специфіки кожної, міждисциплінарний інструментарій виконує системотвірну функцію з метою отримання різнобічних відомостей щодо об’єкта дослідження.