Структура семантичного простору, що відображає уявлення суб'єкта про власну рефлексивну активність

Автор(и)

  • Олена Савченко Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Ключові слова:

рефлексивна активність, семантичний простір, категоріальна структура, метод семантичного диференціала, метакогнітивні процеси.

Анотація

У статті проаналізовано проблему дослідження різних форм рефлексивної активності суб’єктів юнацького віку, поставлено завдання: модифікувати процедуру спеціального семантичного диференціала, визначити характер організації семантичного простору, який є операціональним аналогом категоріальної структури свідомості суб’єкта цієї змістовної області. Рівень складності такої категоріальної структури розглянуто як показник розвитку здатності суб’єкта описувати та оцінювати власні форми внутрішньої активності під час розв’язання проблемних питань. Виокремлено три рівні рефлексивної активності: 1) когнітивний рівень, на якому суб’єкт застосовує лише окремі рефлексивні акти; 2) метакогнітивний рівень, на якому застосовують дії планування, моделювання, оцінювання, моніторингу тощо, спрямовані на регулювання інтелектуальної активності; 3) особистісний рівень, представлений спеціальним образом організованою внутрішньою діяльністю суб’єкта. Розроблена процедура спеціального семантичного диференціала уможливила визначення семи узагальнених категорій-факторів, які утворюють семантичний простір суб’єкта: «активна робота над собою», «готовність до розв’язування проблеми», «регуляція власної активності», «моніторинг діяльності», «регламентованість дій», «активне використання знань та досвіду», «позитивне налаштовування на пошук рішення». Наявність достатньо розвиненої системи оцінок цієї змістовної області свідомості свідчить про сформованість категоріальної структури, функціонування якої забезпечує можливість суб’єкта своєчасно визначити ті аспекти процесу пошуку рішення, які призводять до помилкових дій, здійснювати поточний моніторинг рефлексивної активності, регулярно проводити оцінювання проміжних й остаточних результатів, уводити заходи щодо їх корекції, оцінювати наявні ресурси.

Література

References

  • Klymchuk, V. (2006). Faktornyi analiz: vykorystannia u psikholohichnykh
    doslidzhenniakh [Factor analysis: use in psychological research]. Praktychna psikholohiya ta
    sotsialna robota, 8, 43–48.
  • Petrenko, V. (1988). Psihosemantika Soznaniya [Psychosemantics of Consciousness].
    Moscow: Moscow University.
  • Savchenko, O. (2012). Psikholohichnyi Analiz Sytuatsiyi [The Psychological Analysis of
    the Situation]. Kherson: Vyshemyrskyi.
  • Subbotin, V. (2002). Otsenochnyie suzhdeniya. In: Kognitivnaya psihologiya, (рр. 315–
    332). V. Druzhinin (ed.). Moscow: PER SE.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • Олена Савченко, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Завантаження

Опубліковано

2015-05-25

Номер

Розділ

Том 2, №1, 2015

Як цитувати

Савченко, О. (2015). Структура семантичного простору, що відображає уявлення суб’єкта про власну рефлексивну активність. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 2(1), 114-123. https://eejpl.vnu.edu.ua/index.php/eejpl/article/view/176