Cross-cultural adaptation and psychometric validation of The Continuous Traumatic Stress Response Scale: Ukrainian version

Larysa Zasiekina; Aviva  Goral; Tetiana  Fedotova; Anastasiya Akimova; Anastasiia Martyniuk

doi:10.29038/eejpl.2024.11.1.zas

Автор(и)

Лариса Засєкіна * Кембриджський університет, Велика Британія; Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна
Авіва Ґорал Неґевський університет імені Бен-Ґуріона, Ізраїль
Тетяна Федотова Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна
Анастасія Акімова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Анастасія Мартинюк Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2024.11.1.zas

Ключові слова:

тривалий травматичний стрес, моральна травма, вторинний травматичний стрес, крос-культурна адаптація, переклад, валідизація

Анотація

Адаптація та валідизація діагностичних інструментів, призначених для діагностики посттравматичних наслідків війни в країнах із низьким рівнем доходу, має важливе значення для визначення потреб та планування програм підтримки. У статті викладено процес крос-культурної адаптації та валідизації української версії шкали «Реакція на тривалий травматичний стрес» (РТТС). Дослідження містить стадію 1 - переклад та крос-культурна адаптація шкали та стадію 2 - психометрична валідизація шкали. Крос-культурна адаптація охоплює чотири етапи: прямий переклад, експертна оцінка та зворотний переклад (n=3), претестування та когнітивне інтерв'ю з фахівцями у сфері психічного здоров'я (n=8), а також фінальна версія. Валідизація здійснюється з допомогою експлораторного (n=200) та конфірматорного (n=419) факторного аналізу. У дослідженні також представлені результати внутрішньої узгодженості, конструктної валідності та надійності при повторному тестуванні шкали. Результати дослідження вказують на те, що фактори, визначені за допомогою факторного аналізу, відрізняються від тих, що представлені в оригінальній шкалі. Незважаючи на те, що всі вихідні пункти шкали залишилися незмінними, вони об'єднані у два нові фактори: «Виснаження і лють» та «Страх і зрада». Результати дослідження свідчать про те, що загальний показник альфа Кронбаха становить 0,858, що показує високий рівень внутрішньої узгодженості шкали. Встановлено кореляційні зв’язки між загальним балом за шкалою РТТС та показниками її субшкал, симптомів ПТСР (PCL-5), моральної травми (MISS-C-SF), депресії (PHQ-9) та тривоги (GAD-7), що свідчить про валідність конструкту тривалого травматичного стресу. Отримані результати демонструють надійність шкали РТТС при повторному тестуванні та мають практичне значення для використання у діагностиці та лікуванні ПТСР.

Подяки

Дослідження започатковано як частина проєкту Exposure to Continuous Traumatic Stress and Its Consequences Among Young Adults in Ukraine, за підтримки гранту від Британської академії (2022-2025), та проєкту Living on the Edge: Continuous Traumatic Stress in Adolescents During Military Conflict, фінансованого в межах гранту Leverhulme Research Support Grant (2023-2024).

Доступ до даних

Дані, що засвідчують результати цього дослідження, перебувають у відкритому доступі у Mendeley Data: Zasiekina, Larysa (2024), “Exploratory and confirmatory factor analyses of the Ukrainian version of CTSR Scale”, Mendeley Data, V1, https://doi.org/10.17632/22xt2zj86t.1.

Декларація щодо конфлікту інтересів

Автори повідомили про відсутність потенційного конфлікту інтересів.

* Контактна особа для листування:

Лариса Засєкіна

0000-0001-8456-0774 zasyekina.larisa@vnu.edu.ua

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

American Psychiatric Association, D. S. M. T. F., & American Psychiatric Association, D. S. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5 (Vol. 5, No. 5). Washington, DC: American psychiatric association.

Armour, C., Műllerová, J., & Elhai, J. D. (2016). A systematic literature review of PTSD's latent structure in the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders: DSM-IV to DSM-5. Clinical Psychology Review, 44, 60-74. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2015.12.003

Balqis-Ali, N. Z., Saw, P. S., Jailani, A. S., Fun, W. H., Mohd Saleh, N., Tengku Bahanuddin, T. P. Z., ... & Lee, S. W. H. (2021). Cross-cultural adaptation and exploratory factor analysis of the Person-centred Practice Inventory-Staff (PCPI-S) questionnaire among Malaysian primary healthcare providers. BMC Health Services Research, 21, 1-12. https://doi.org/10.1186/s12913-020-06012-9

Bentler, P. M., & Bonett, D. G. (1980). Significance tests and goodness of fit in the analysis of covariance structures. Psychological Bulletin, 88(3), 588. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0033-2909.88.3.588

Chen, F., Curran, P. J., Bollen, K. A., Kirby, J., & Paxton, P. (2008). An empirical evaluation of the use of fixed cutoff points in RMSEA test statistic in structural equation models. Sociological Methods & Research, 36(4), 462-494. https://doi.org/10.1177/0049124108314720

Fani, N., Currier, J. M., Turner, M. D., Guelfo, A., Kloess, M., Jain, J., … Turner, J. A. (2021). Moral injury in civilians: associations with trauma exposure, PTSD, and suicide behaviour. European Journal of Psychotraumatology, 12(1). https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1965464

Foley, J., Hassett, A., & Williams, E. (2022). ‘Getting on with the job’: A systematised literature review of secondary trauma and posttraumatic stress disorder (PTSD) in policing within the United Kingdom (UK). The Police Journal, 95(1), 224–252. https://doi.org/10.1093/sw/52.1.63

Goral, A., Feder-Bubis, P., Lahad, M., Galea, S., O’Rourke, N., & Aharonson-Daniel, L. (2021). Development and validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) among adults exposed to ongoing security threats. PloS one, 16(5), e0251724. https://doi.org/ 10.1371/journal.pone.0251724

Hajjar, S. T. (2018). Statistical analysis: Internal consistency reliability and construct validity. International Journal of Quantitative and Qualitative Research Methods, 6(1), 27-38.

Hoyle, R. H., & Duvall, J. L. (2004). Determining the number of factors in exploratory and confirmatory factor analysis. Handbook of quantitative methodology for the social sciences, pp. 301–315.

Kaminer, D., Eagle, G., & Crawford-Browne, S. (2018). Continuous traumatic stress as a mental and physical health challenge: Case studies from South Africa. Journal of Health Psychology, 23(8), 1038–1049. https://doi.org/10.1177/1359105316642831

Kazlauskas, E., Dumarkaite, A., Gelezelyte, O., Nomeikaite, A., & Zelviene, P. (2023). Validation of the recovery experience questionnaire in Lithuanian healthcare personnel. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(3), 2734. https://doi.org/10.3390/ijerph20032734

Koenig, H. G., Ames, D., Youssef, N. A., Oliver, J. P., Volk, F., Teng, E. J., ... & Pearce, M. (2018). The moral injury symptom scale-military version. Journal of Religion and Health, 57(1), 249-265. https://doi.org/10.1007/s10943-017-0531-9

Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. (2001). The PHQ‐9: validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606–661. https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x

Lina, Y., Michael, C., Souha, F., & Helen, S. (2019). The translation and cultural adaptation validity of the Actual Scope of Practice Questionnaire. https://doi.org/10.26719/emhj.18.028

Lima, E. D. P., Vasconcelos, A. G., Berger, W., Kristensen, C. H., Nascimento, E. D., Figueira, I., & Mendlowicz, M. V. (2016). Cross-cultural adaptation of the posttraumatic stress disorder checklist 5 (PCL-5) and life events checklist 5 (LEC-5) for the Brazilian context. Trends in Psychiatry and Psychotherapy, 38, 207-215. https://doi.org/10.1590/2237-6089-2015-0074

Schnyder, U., Bryant, R. A., Ehlers, A., Foa, E. B., Hasan, A., Mwiti, G., Kristensen, C. H., Neuner, F., Oe, M., & Yule, W. (2016). Culture-sensitive psychotraumatology. European Journal of Psychotraumatology, 7(1), 31179. https://doi.org/10.3402/ejpt.v7.31179

Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B., & Löwe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine, 166(10), 1092-1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092

Starrs, C. J., & Békés, V. (2024). Historical intergenerational trauma transmission model: A comprehensive framework of family and offspring processes of transgenerational trauma. Traumatology. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/trm0000505

Vukčević Marković, M., & Živanović, M. (2022). Coping with secondary traumatic stress. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(19), 12881. https://doi.org/10.3390%2Fijerph191912881

Weathers, F. W., Litz, B. T., Keane, T. M., Palmieri, P. A., Marx, B. P., & Schnurr, P. P. (2013). The PTSD Checklist for DSM-5 (PCL-5)—Standard [Measurement instrument]. Retrieved 26/03/2023 from https://www.ptsd.va.gov/

World Health Organization. Process of translation and adaptation of instruments. (2020). Retrieved from https://www.who.int/substance_abuse/research_tools/translation/-en/

Zasiekina, L., Duchyminska, T., Bifulco, A., & Bignardi, G. (2023). War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Military Psychology, 1-12. https://doi.org/10.1080/08995605.2023.2235256

Zasiekina, L., Kokun, O., Kozihora, M., Fedotova, T., Zhuravlova, O., & Bojko, M. (2022). A concept analysis of moral injury in Ukrainian National Guard service members’ narratives: A clinical case study. East European Journal of Psycholinguistics, 9(1), 296-314. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zas

Zasiekina, L., & Kozihora, M. (2022). Cultural adaptation and standardisation of Military Injury Symptoms Scale. Psychological Prospects Journal, (39), 139-152. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas

APPENDIX

Ukrainian Version of the Continuous Traumatic Stress Response (CTSR) Scale

Українська версія шкали «Реакція на тривалий травматичний стрес» (РТТС)

Назва субшкали #Перелік пунктів

Виснаження та лють

# 1. Я почуваюся демотивованим/-ою.

# 2. Я почуваюся розумово виснаженим/-ою.

# 4. Я відчуваю, що моє життя беззмістовне.

# 5. Мені важко контролювати свої емоції.

# 7. Мені здається, що ніхто не розуміє мене.

# 9. У мене трапляються епізоди люті.

Страх та зрада