Гендерна асиметрія в німецькій фразеології: лінгвокультурологічний та психолінгвістичний аспекти

Анотація

Стаття спрямована на виявлення специфіки гендерної асиметрії в німецькій фразеології на засадах психолінгвістичного аналізу. Мета – визначення сутності розгортання внутрішнього коду мовленнєвих інтенцій в процесі вербалізації гендеру в цільовій лінгвокультурі. У дослідженні застосовано метод спрямованого асоціативного експерименту, в якому, за допомогою Google Forms, проаналізовано особливості сприйняття компонентів фразеологічних одиниць німецької мови, які прямо чи опосередковано позначають чоловічу та/або жіночу стать. Типовість та індивідуальність реакцій на запропоновані 26 фразео¬логічних одиниць з маскулінними (Mann, Mensch, Drachen, Luder) та фемінінними (Mädchen, Frau, Dame, Weib) компонентами підтвердили асиметричність та нерівномірність пред¬ставлення статей в німецькій мові. В експерименті взяло участь 81 носій мови (56 жінок та 25 чоловіків) віком від 14 до 71 року, які проживають на території Німеччини, та 82 особи (70 жінок та 12 чоловіків), які не є носіями німецької мови. Зазначимо, що жоден з учасників дослідження не асоціював себе з третьою статтю. Німецькі фразеологізми характеризуються гендерними асиметріями через андроцентризм німецької мови. Асоціативна репрезентація чоловічої статі у фразеології внаслідок процесів метонімізації прогнозує його провідну роль у цільовій лінгвокультурі. Ознаки ж нейтралізації гендерної асиметрії зафіксовано у вигукових та компаративних фразеологізмах. Водночас встановлено, що фразеологічні одиниці з компонентом-фемінітивом використовуються виключно для маркування жіночих рис та гомосексуальності. Фемінінний компонент на позначення чоловіка імплікує переважно негативну конотацію, а нейтральна та позитивна – виражені опосередковано. На увагу заслуговують реакції на пейоративні фразеологічні одиниці з яскраво вираженою негативною конотацію, де жінки трактуються як сексуальний об’єкт чи додаток до чоловіка. Прояв переважно негативної конотації прослідковувався в реакціях респондентів на фразеологізми з компонентами середнього або чоловічого роду на позначення жіночої статі. Реакції на компонент Mädchen, суфікс -chen якого у німецькій мові актуалізує сему категорії середнього роду, були переважно негативні через вплив денотативно-сигніфікативного значення фразеологізму в цілому. Аналіз нульових асоціацій деяких фразеологізмів з жінкою засвідчив панівну роль чоловіка в цільовій лінгвокультурі.