Humor as a resource for confronting wartime challenges

Автор(и)

  • Tetiana Khraban Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2023.10.2.khr

Ключові слова:

: емоції, гумор, війна, стрес, травматичний досвід.

Анотація

Мета дослідження – виявити вподобання української аудиторії соціальних мереж щодо стилів гумору для підтримки/підвищення психологічної стійкості в різні періоди воєнного часу. Для збору та аналізу даних було використано дискурс-аналіз, розроблений у рамках соціального конструкціонізму. Ми стверджуємо, що 1) на вподобання щодо стилів гумору безпосередньо впливають не лише контекстуальні чинники та тривалість дії стресора, але й психоемоційний стан аудиторії та її інтенції; 2) агресивний стиль гумору особливо затребуваний у період адаптації до травматичної події, але аудиторія може використовувати різні його форми залежно від їхньої ефективності для досягнення конкретної мети. Так, чорний гумор є продуктивним для емоційного виходу негативної емоції гніву та зменшення емоційного дистресу; зневажливий гумор ефективний для формування колективної ідентичності та підвищення оптимізму; 3) самостверджуючий стиль гумору може слугувати ознакою позитивних зрушень у процесі адаптації до психотравмуючої ситуації, відновлення психологічної стійкості населення; 4) самокритичний стиль гумору актуалізується у воєнний час як форма адаптивного гумору, оскільки сприяє формуванню почуття спільності (приналежності до групи) та ідентифікації через переживання спільної стресової ситуації, а також позитивно корелює з самооцінкою внаслідок демонстрації індивідом своєї здатності зберігати самоконтроль, зберігати спокій та витримку у стресових ситуаціях.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Alvord, M. K., Zucker, B., & Grados, J. J. (2011). Resilience Builder Program for children and adolescents: Enhancing social competence and self-regulation – A cognitive-behavioral group approach. Research Press.

Başak, B. & Can, G. (2014). The Relationships Between Humor Styles, Shyness and Automatic Thoughts Among University Students. TED EĞİTİM VE BİLİM, 39. https://doi.org/10.15390/EB.2014.2619

Basım, H. N., & Çetin, F. (2011). Reliability and validity studies of resilience scale for adults. Journal of Turkish Psychiatry, 22(2), 104-114.

Caird S., Martin R. A. (2014). Relationship-focused humor styles and relationship satisfaction in dating couples: A repeated-measures design. Humor, 27, 227-247.

Cann, A., & Collette, C. (2014). Sense of Humor, Stable Affect, and Psychological Well-Being. Europe’s Journal of Psychology, 10(3), 464-479. https://doi.org/10.5964/ejop.v10i3.746

Dixon, N. F. (1980). Humor: An alternative to stress? In I. G. Sarason & C. D. Spielberger (Eds.), Stress and anxiety. Vol. 7 (pp. 281-289). Hemisphere.

Dozois, D. J. A., Martin, R. A., & Bieling, P. J. (2009). Early maladaptive schemas and adaptive/maladaptive styles of humor. Cognitive Therapy and Research, 33(6), 585-596. https://doi.org/10.1007/s10608-008-9223-9

Edwards, D. (2005). Discursive psychology. In K. L. Fitch & R. E. Sanders (Eds.), Handbook of language and social interaction (pp. 257-273). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.

Ferguson, M. & Ford, T. (2008). Disparagement humor: A theoretical and empirical review of psychoanalytic, superiority, and social identity theories. Humor: International Journal of Humor Research, 21, 283-312. https://doi.org/10.1515/HUMOR.2008.014

Fominaya, C. F. (2007). The Role of Humour in the Process of Collective Identity Formation in Autonomous Social Movement Groups in Contemporary Madrid. International Review of Social History, 52(S15), 243-258. https://doi.org/10.1017/S0020859007003227

Ford, T., Lappi, S., O’Connor, E., & Banos, N. (2017). Manipulating humor styles: Engaging in self-enhancing humor reduces state anxiety. Humor: International Journal of Humor Research, 2(30), 169-191. https://doi.org/10.1515/humor-2016-0113

Fritz, H. L. (2020). Why are humor styles associated with well-being, and does social competence matter? Examining relations to psychological and physical well-being, reappraisal, and social support. Personality and Individual Differences, 154. https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.109641

Fritz, H. L. (2022). Caregiving in quarantine: Humor styles, reframing, and psychological well-being among parents of children with disabilities. Journal of Social and Personal Relationships, 39(3), 615-639. https://doi.org/10.1177/02654075211043515

Fritz, H. L., Russek, L. N., & Dillon, M. M. (2017). Humor Use Moderates the Relation of Stressful Life Events with Psychological Distress. Personality and Social Psychology Bulletin, 43(6), 845-859. https://doi.org/10.1177/0146167217699583

Gremigni, P. (2012). Humor and mental health. In P. Gremigni (Ed.), Humor and health promotion (pp. 173-188). Nova Biomedical, Inc.

Gruner, C. R. (1997). The game of humor: A comprehensive theory of why we laugh. Transaction.

Heintz, S. (2019). Do others judge my humor style as I do? Self-other agreement and construct validity of the Humor Styles Questionnaire. European Journal of Psychological Assessment, 35(5), 625-632. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000440

Heintz, S., & Ruch, W. (2015). An examination of the convergence between the conceptualization and the measurement of humor styles: A study of the construct validity of the Humor Styles Questionnaire. Humor: International Journal of Humor Research, 28(4), 611-633. https://doi.org/10.1515/humor-2015-0095

Hepburn, A., & Wiggins, S. (2007). Discursive Research in Practice: New Approaches to Psychology and Everyday Interaction. Cambridge: Cambridge University Press.

Hepburn, A., & Potter, J. (2003). Discourse analytic practice. Loughborough University. In C. Seale, D. Silverman, J. Gubrium & G. Gobo (Eds.) Qualitative research practice (pp. 180-196). London; Sage.

Jiang, F., Lu, S., Jiang, T., & Jia, H. (2020). Does the Relation Between Humor Styles and Subjective Well-Being Vary Across Culture and Age? A Meta-Analysis. Frontiers in psychology, 11, 2213. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.02213

Kaya, Z., & Yağan, F. (2022). The mediating role of psychological resilience in the relationship between coping humor and psychological well-being. Kuramsal Eğitimbilim Dergisi [Journal of Theoretical Educational Science], 15(1), 146-168. https://doi.org/10.30831/akukeg.949736

Kfrerer, M. L. (2018). An analysis of the relationship between humor styles and depression. Electronic Thesis and Dissertation Repository, 5687. https://ir.lib.uwo.ca/etd/5687

Khraban T., & Stepanenko Y. (2020). Social media humor during critical situations in the system of adaptive responses. Social Communications: Theory and Practice, 10, 172-182.

Khraban, T., & Khraban, I. (2019). Cognitive and Pragmatic Features of the Ukrainian Army Humorous Discourse in Social Media. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 21-31. https://doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.khr

Kuiper N.A. & McHale N. (2009) Humor Styles as Mediators Between Self-Evaluative Standards and Psychological Well-Being. The Journal of Psychology, 143(4), 359-376. https://doi.org/10.3200/JRLP.143.4.359-376

Kuiper, N. A. (2012). Humor and Resiliency: Towards a process model of coping and growth. Europe’s Journal of Psychology, 8(3), 475-491. https://doi.org/10.23668/psycharchives.1337

Mallya S., Reed M., Yang L. (2019). A theoretical framework for using humor to reduce the effects of chronic stress and cognitive function in order adults: A integration of findings and methods from diverse areas of psychology. Humor: International Journal of Humor Research, 32(1), 49-71.

Martin R. A. (2007). The psychology of humor: An integrative approach. Elsevier Academic Press.

Martin, R., Puhlik-Doris, P., Larsen, G., Gray, J., & Weir, K. (2003). Individual differences in uses of humor and their relation to psychological well-being: Development of the Humor Styles Questionnaire. Journal of Research in Personality, 37, 48-75. https://doi/org/10.1016/S0092-6566(02)00534-2

Martin, R., & Ford, T. (2018). The psychology of humor: An integrative approach. Academic Press.

Perchtold C. M., Weiss E. M., Rominger C., Fayaerts C., Ruch W., Fink A., Papousek I. (2019). Humorous cognitive reappraisal: More benign humor and less “dark” humor is affiliated with more adaptive cognitive reappraisal strategies. Plos One, 14(1), e0211618. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0211618

Pidgeon, A. M., & Keye, M. (2014). Relationship between resilience, mindfulness, and psychological well-being in university students. International Journal of Liberal Arts and Social Science, 2(5), 27-32. Retrieved from http://www.ijlass.org/data/frontImages/gallery/ Vol._2_No._5/3.pdf

Potter, J. and Wiggins, S. (2007) Discursive psychology. In C. Willig, W.S.Rogers (Eds.), Sage Handbook of qualitative research in psychology (pp. 73-90). SAGE Publications Ltd.

Rieger, A., & McGrail, J. P. (2015). Relationships between humor styles and family functioning in parents of children with disabilities. The Journal of Special Education, 49(3), 188-196.

https://doi.org/10.1177/0022466914525994

Rnic, K., Dozois, D. J., & Martin, R. A. (2016). Cognitive Distortions, Humor Styles, and Depression. Europe’s journal of psychology, 12(3), 348-362.

https://doi.org/10.5964/ejop.v12i3.1118

Satıcı, S. A., & Deniz, M. E. (2017). Coping with humor and well-being: Examining the mediating role of resilience and optimism. Elementary Education Online, 16(3), 1343-1356. https://doi.org/10.17051/ilkonline.2017.330262

Scheier, M. F., & Carver, C. S. (2018). Dispositional optimism and physical health: A long look back, a quick look forward. The American psychologist, 73(9), 1082-1094. https://doi.org/10.1037/amp0000384

Smith, W. & Harrington, K. & Neck, C. (2000). Resolving conflict with humor in a diversity context. Journal of Managerial Psychology, 15, 606-625.

https://doi.org/10.1108/02683940010346743

Walter, N., Cody, M. J., Xu, L. Z., & Murphy, S. T. (2018). A Priest, a Rabbi, and a Minister walk into a bar: A meta-analysis of humor effects on persuasion. Human Communication Research, 44, 343-373. https://doi.org/10.1093/hcr/hqy005

Willinger, U., Hergovich, A., Schmoeger, M….& Auff, E. (2017). Cognitive and emotional demands of black humour processing: the role of intelligence, aggressiveness and mood. Cognitive Processing, 18, 159-167. https://doi.org/10.1007/s10339-016-0789-y.

Yavuz, B. & Dilmaç, B. (2020). The Relationship Between Psychological Hardiness and Mindfulness in University Students: The Role of Spiritual Well-Being. Spiritual Psychology and Counseling, 5, 257-271. https://doi.org/10.37898/spc.2020.5.3.090

Sources

FB (Facebook). Retrieved from https://www.facebook.com/groups/655994877875713/

Завантаження

Опубліковано

2023-12-27

Номер

Розділ

Том 10, № 2 (2023)