Психолінгвістичні та лінгвокультурні аспекти асоціативних реакцій на німецькі слова-стимули Humor та Lachen

Автор(и)

  • Оксана Зубач Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zub

Ключові слова:

асоціативний експеримент, семантичний гештальт, німецька мова, лінгвокультурологічний аналіз, психолінгвістика

Анотація

Мета статті – виявлення специфіки німецьких слів-стимулів Humor та Lachen на засадах лінгвокультурологічного та психолінгвістичного аналізів з метою визначення особливостей когнітивної діяльності особистості у сміховому просторі цільової лінгвокультури. У дослідженні застосовано метод вільного асоціативного експерименту, в якому досліджено особливості сприйняття слів-стимулів Humor та Lachen у сучасному соціумі, з’ясовано типові та індивідуальні реакції. В експерименті взяло участь 60 студентів бакалаврату віком 20-22 років освітньо-професійної програми «Мова та література (німецька). Переклад» Волинського національного університету імені Лесі Українки (Україна). На основі кількісного аналізу слів-асоціацій та методу семантичного гештальта виокремлено продуктивні семантичні зони та реакції щодо кожного зі слів-стимулів, які представляють специфіку ідентифікації лінгвокультури. Продуктивними реакціями виокремлено іменникові, прикметникові та дієслівні. Аналіз асоціативних полів дав змогу змоделювати взаємодію психолінгвістичних та лінгвокультурологічних засад для виникнення реакцій на слова-стимули Lachen та Humor. До продуктивних профілів реакцій належать комунікативний, прагматичний та когнітивний. Ядерні зони в кожному асоціативному полі виявили тенденцію до однотипності вираження позитивних емоцій. Респонденти репрезентували широкий обсяг семантичного потенціалу слів-стимулів та частотності обернених реакцій. Виразний спектр продуктивності індивідуальних асоціатів запропонований респондентами має інтерпретаційний характер та є результатом ментальної та вербальної когніції сміхової культури.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Посилання

Attardo, S. (2003). Introduction: the pragmatics of humor. Journal of Pragmatics, 35(9), 1287–1294. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(02)00178-9

Bakhtin, M. Rabelais and his World. Cambridge, Mass: MIT Press.

Cann, A., Matson, C. (2014). Sense of humor and social desirability: Understanding how humor styles are perceived. Personality and Individual Differences, 66, 176–180. https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/j.paid.2014.03.029

Charaudeau, P. (2006). Des catégories pour l’humour? Questions de Communication, 10, 19–41. http://dx.doi.org/10.4000/questionsdecommunication.7688

Edgar, A., & Sedgwick, P., (eds). (2007). Cultural Theory: The Key Concepts. London: Routledge.

Garnham, A. (1985). Psycholinguistics: Central Topics. London & New York: Methuen.

Ginzburg, J., & Mazzocconi, C. & Tian, Y. (2020). Laughter as language. Glossa: A Journal of General Linguistics 5(1), 104. 1–51. https://doi.org/10.5334/gjgl.1152

Goroshko, Ye. (2001). Integrativnaja model' svobodnogo associativnogo eksperimenta [An Integrative Model of Free Association Test]. Kharkiv: RA – Karavella.

Hui, L. (2011). An Investigation into the L2 Mental Lexicon of Chinese English Learners by Means of Word Association. Chinese Journal of Applied Linguistics, 34(1). https://doi.org/10.1515/cjal.2011.005

Lopez, B. G., Vaid, J. (2017) Psycholinguistic approaches to humor. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 267–281). New York: Routledge

McGraw, P., C. Warren (2014). ‘Benign Violation Theory’. In Attardo, S. (Ed.), Encyclopedia of Humor Studies. (pp. 75–77). Los Angeles; London; New Delhi: Sage.

Namei, S. (2004). Bilingual lexical development: A Persian-Swedish word association study. International Journal of Applied Linguistics, 14(3), 363–388. https://doi.org/10.1111/j.1473-4192.2004.00070.x

O'Donnel-Trujillo, N., Adams K. (1983). Heheh in Conversation: Some Coordinating Accomplishments of Laughter. Western Journal of Speech Communication, 47(2), 175–191. https://doi.org/10.1080/10570318309374114

Piemonte, N. M. (2015). ‘Last laughs: Gallows humor and medical education’. Journal of Medical Humanities,36(4), 375–390. https://doi.org/10.1007/s10912-015-9338-4

Podilchak, W. (1992). Fun, funny, fun-of humor and laughter. Humor, 5, 375–396. https://psycnet.apa.org/doi/10.1515/humr.1992.5.4.375

Riesch, H. (2015). Why did the proton cross the road? Humour and science communication. Public Understanding of Science, 24 (7), 768–775. https://doi.org/10.1177/0963662514546299

Savage, B. M., Lujan H. L., Thipparthi R. R. & DiCarlo, S. E. (2017). Humor, laughter, learning, and health! A brief review. Advances in Physiology Education, 41(3), 341–347. https://doi.org/10.1152/advan.00030.2017.

Séguin, M. (2015). Exploration of the relationship between word-association and learners’ lexical development with a focus on American L1 and Croatian L2 speakers. Explorations in English Language and Linguistics, 3(2), 80–101. https://doi.org/10.1515/exell-2017-0003

Shono, Y., Ames, S., Stacy, A. (2016). Evaluation of internal validity using modern test theory: Application to word association. Psychological Assessment, 28(2), 194–204. https://doi.org/10.1037/pas0000175

Stillings, N. A., Chase, Chr. H., Weisler, S. E., Feinstein, M. H., Garfield, J . L., Rissland, E. L., & Weisler, S. W. (1995). Cognitive Science: An Introduction. Cambridge, MA: MIT Press.

Takovski, A. (2021) Lubricating culture awareness and critical thinking through humour. The European Journal of Humour Research 9 (4), 1–19. http://dx.doi.org/10.7592/EJHR2021.9.4

Terekhova, D. (2014). Analiz assotsiatyvnykh poliv sliv-stymuliv МИР / МИР / МІР u skhidnoslovyanskikh movakh [The analysis of associative fields of stimulus words МИР / МИР / МІР (PEACE) in East-Slavonic languages]. East European Journal of Psycholinguistics, 1(1), 194–201. Retrieved from https://eejpl.vnu.edu.ua/index.php/eejpl/article/view/228

Sources

Duden, Deutsches Universal Wörterbuch A–Z. (1989). 2., völlig neu bearb. u. erw. Mannheim: Aufl. Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus AG.

Завантаження

Опубліковано

2022-06-28 – оновлено 2022-06-28

Номер

Розділ

Vol 9 No 1 (2022)

Як цитувати

Зубач, О. (2022). Психолінгвістичні та лінгвокультурні аспекти асоціативних реакцій на німецькі слова-стимули Humor та Lachen. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 9(1), 337-346. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zub