Концептуальний аналіз моральної травми на основі наративів військовослужбовців Національної гвардії України: клінічний кейс-метод
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zasКлючові слова:
військовослужбовці Національної гвардії, моральна травма, концептуальний аналіз, наративиАнотація
Моральна травма є відносно новим конструктом, що тісно пов’язаний із ПТСР, але який водночас відрізняється вид останнього за своєю природою і проявами. У сучасній психологічній літературі зростає кількість досліджень, яківизначають моральну травму як емоційний дистрес і страждання, що виникають через порушення основних моральних принципів чи етичних переконань, і пов’язані з почуттям сорому та провини. Значна кількість досліджень моральної травми використовує змішаний дизайн та представлена теоретичними й якісними методами на противагу біопсихосоціальному підходу, який переважає у вивченні ПТСР. Однак у літературі досі існує прогалина в систематичному розумінні того, як потенційно морально травмуючі ситуації спричиняють виникнення симптомів моральної травми. На особливу увагу заслуговують прояви моральної травми у військовослужбовців із симптомами ПТСР під час та після війни. У цьому дослідженні використовується модель концептуального аналізу (Walker & Avant, 2011) для вивчення та оцінки атрибутів, передумов, наслідків та емпіричних референтів моральної травми військовослужбовців Національної гвардії України, які захищають північний кордон України з Білоруссю та військові об’єкти під час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році. У дослідженні використовуються наративи військовослужбовців Національної гвардії Україні в межах виконання комплексного проєкту з дослідження моральної травми військових. Результати цього дослідження відображають механізми розвитку симптомів моральної травми з коморбідністю депресії, генералізованої тривоги та ПТСР у військовослужбовців Нацгвардії у воєнний час. Результати дослідження мають важливе теоретичне та практичне значення для розуміння передумов і наслідків виникнення моральної травми та покращення клінічної практики й ефективних психологічних інтервенцій для військовослужбовців Національної гвардії.
Завантажити
Посилання
Ainamani, H. E., Elbert, T., Olema, D. K., & Hecker, T. (2020). Gender differences in response to war-related trauma and posttraumatic stress disorder–A study among the Congolese refugees in Uganda. BMC Psychiatry, 20(1), 1-9. :17 https://doi.org/10.1186/s12888-019-2420-0
Ames, D., Erickson, Z., Geise, C., Tiwari, S., Sakhno, S., Sones, A. C., Tyrrell, C. G., Mackay, C., Steele, C. W., Van Hoof, T., Weinreich, H., & Koenig, H. G. (2021). Treatment of moral injury in U.S. veterans with PTSD using a structured chaplain intervention. Journal of Religion and Health, 60(5), 3052-3060. https://doi.org/10.1007/s10943-021-01312-8
Aldridge, V., Scott, H., & Paskell, R. (2019). Investigating the relationship between guilt and shame proneness and moral injury in veterans that have experienced active deployment. Military Behavioral Health, 7(1), 83-91. https://doi.org/10.1080/21635781.2019.1580641
Battles, A. R., Bravo, A. J., Kelley, M. L., White, T. D., Braitman, A. L., & Hamrick, H. C. (2018). Moral injury and PTSD as mediators of the associations between morally injurious experiences and mental health and substance use. Traumatology, 24(4), 246-254. https://doi.org/10.1037/trm0000153
Boska, R. L., & Capron, D. W. (2021). Exploring the maladaptive cognitions of moral injury within a primarily combat-trauma military sample. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 13 (8), 861-868. https://doi.org/10.1037/tra0001071
Braitman, A. L., Battles, A. R., Kelley, M. L., Hamrick, H. C., Cramer, R. J., Ehlke, S., & Bravo, A. J. (2018). Psychometric properties of a Modified Moral Injury Questionnaire in a military population. Traumatology, 24(4), 301. https://doi.org/10.1037/trm0000158
Bryan, C. J., Bryan, A. O., Roberge, E., Leifker, F. R., & Rozek, D. C. (2018). Moral injury, posttraumatic stress disorder, and suicidal behavior among National Guard personnel. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 10(1), 36-45. https://doi.org/10.1037/tra0000290
Currier, J. M., Farnsworth, J. K., Drescher, K. D., McDermott, R. C., Sims, B. M., & Albright, D. L. (2018). Development and evaluation of the Expressions of Moral Injury Scale—Military Version. Clinical Psychology & Psychotherapy, 25(3), 474-488. https://doi.org/10.1002/cpp.2170
Currier, J. M., McDermott, R. C., Farnsworth, J. K., & Borges, L. M. (2019). Temporal associations between moral injury and posttraumatic stress disorder symptom clusters in military veterans. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 382-392. https://doi.org/10.1002/jts.22367
Currier, J. M., Isaak, S. L., & McDermott, R. C. (2020). Validation of the Expressions of Moral Injury Scale‐Military version‐short form. Clinical Psychology & Psychotherapy, 27(1), 61-68. https://doi.org/10.1002/cpp.2407
Currier, J. M., Foster, J. D., Karatzias, T., & Murphy, D. (2021). Moral injury and ICD-11 complex PTSD (CPTSD) symptoms among treatment-seeking veterans in the United Kingdom. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 13(4), 417. https://doi.org/10.1037/tra0000921
Drescher, K. D., Foy, D. W., Kelly, C., Leshner, A., Schutz, K., & Litz, B. (2011). An explanation of the viability and usefulness of the construct of moral injury in war veterans. Traumatology, 17(1), 8-13. https://doi.org/10.1177/1534765610395615
Eikenaar T. (2022). Relating to moral injuries: Dutch mental health practitioners on moral injury among military and police workers. Social Science & Medicine, 298, 114876. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.114876
Farnsworth, J. K., Drescher, K. D., Nieuwsma, J. A., Walser, R. B., & Currier, J. M. (2014). The role of moral emotions in military trauma: Implications for the study and treatment of moral injury. Review of General Psychology, 18(4), 249-262. https://doi.org/10.1037/gpr0000018
Frankfurt, S., & Frazier, P. (2016). A review of research on moral injury in combat veterans. Military Psychology, 28(5), 318-330. http://dx.doi.org/10.1037/mil0000132
Griffin, B. J., Purcell, N., Burkman, K., Litz, B. T., Bryan, C. J., Schmitz, M., ... & Maguen, S. (2019). Moral injury: An integrative review. Journal of Traumatic Stress, 32(3), 350-362. https://doi.org/10.1002/jts.22362
Hansen, K. T., Nelson, C. G., & Kirkwood, K. (2021). Prevalence of potentially morally injurious events in operationally deployed Canadian armed forces members. Journal of Traumatic Stress, 34(4), 764-772. https://doi.org/10.1002/jts.22710
Held, P., Klassen, B. J., Hall, J. M., Friese, T. R., Bertsch-Gout, M. M., Zalta, A. K., & Pollack, M. H. (2019). "I knew it was wrong the moment I got the order": A narrative thematic analysis of moral injury in combat veterans. Psychological Trauma : Theory, Research, Practice and Policy, 11(4), 396-405. https://doi.org/10.1037/tra0000364
Hodgson, T. J., Carey, L. B., & Koenig, H. G. (2021). Moral injury, Australian veterans and the role of chaplains: an exploratory qualitative study. Journal of Religion and Health, 60(5), 3061-3089. https://doi.org/10.1007/s10943-021-01417-0
Houle, S. A., Vincent, C., Jetly, R., & Ashbaugh, A. R. (2020). A qualitative analysis of the impact of potentially morally injurious experiences in the Canadian Armed Forces. Journal of Military, Veteran and Family Health, 6(1), 67-69. https://doi.org/10.3138/jmvfh-2019-0064
Houtsma, C., Khazem, L. R., Green, B. A., & Anestis, M. D. (2017). Isolating effects of moral injury and low post-deployment support within the U.S. military. Psychiatry Research, 247, 194–199. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2016.11.031
IBM Corp. Released 2016. IBM SPSS Statistics for Windows, Version 24.0. Armonk, NY: IBM Corp.
Jamieson, N., Maple, M., Ratnarajah, D., & Usher, K. (2020). Military moral injury: A concept analysis. International Journal of Mental Health Nursing, 29(6), 1049-1066. https://doi.org/10.1111/inm.12792
Jinkerson, J. D. (2016). Defining and assessing moral injury: A syndrome perspective. Traumatology, 22, 122-130. http://dx.doi.org/10.1037/trm0000069
Jordan, A. H., Eisen, E., Bolton, E., Nash, W. P., & Litz, B. T. (2017). Distinguishing war-related PTSD resulting from perpetration-and betrayal-based morally injurious events. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 9(6), 627. https://doi.org/10.1037/tra0000249
Kinney, A. R., Gerber, H. R., Hostetter, T. A., Brenner, L. A., Forster, J. E., & Stephenson, R. O. (2022). Morally injurious combat events as an indirect risk factor for postconcussive symptoms among veterans: The mediating role of posttraumatic stress. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. https://doi.org/10.1037/tra0001213
Koenig, H. G., Ames, D., Youssef, N. A., Oliver, J. P., Volk, F., Teng, E. J., ... & Pearce, M. (2018). Screening for moral injury: the moral injury symptom scale–military version short form. Military Medicine, 183(11-12), e659-e665. https://doi.org/10.1093/milmed/usy017
Koenig, H. G., Youssef, N. A., & Pearce, M. (2019). Assessment of moral injury in veterans and active duty military personnel with PTSD: A review. Frontiers in Psychiatry, 10, 443. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2019.00443
Koenig, H. G., Youssef, N. A., Ames, D., Teng, E. J., & Hill, T. D. (2020). Examining the overlap between moral injury and PTSD in US veterans and active duty military. The Journal of nervous and mental disease, 208(1), 7-12. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000798
Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. (2001). The PHQ‐9: validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606-613. https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x
Levi-Belz, Y., Greene, T., & Zerach, G. (2020). Associations between moral injury, PTSD clusters, and depression among Israeli veterans: A network approach. European Journal of Psychotraumatology, 11(1), 1736411. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2018.08.105
Litz, B. T., Stein, N., Delaney, E., Lebowitz, L., Nash, W. P., Silva, C., & Maguen, S. (2009). Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review, 29(8), 695-706. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003
Maguen, S., Lucenko, B. A., Reger, M. A., Gahm, G. A., Litz, B. T., Seal, K. H., Knight, S. J., & Marmar, C. R. (2010). The impact of reported direct and indirect killing on mental health symptoms in Iraq war veterans. Journal of Traumatic Stress, 23(1), 86-90. https://doi.org/10.1002/jts.20434
Maguen, S., Griffin, B. J., Copeland, L. A., Perkins, D. F., Richardson, C. B., Finley, E. P., & Vogt, D. (2020). Trajectories of functioning in a population-based sample of veterans: contributions of moral injury, PTSD, and depression. Psychological Medicine, 1-10. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2020.06.020
Martin, R. L., Houtsma, C., Bryan, A. O., Bryan, C. J., Green, B. A., & Anestis, M. D. (2017). The impact of aggression on the relationship between betrayal and belongingness among U.S. military personnel. Military Psychology, 29(4), 271-282. https://doi.org/10.1037/mil0000160
Molendijk T. (2022). Warnings against romanticising moral injury. The British Journal of Psychiatry : The Journal of Mental Science, 220(1), 1-3. https://doi.org/10.1192/bjp.2021.114
Murphy, D., Ross, J., Ashwick, R., Armour, C., & Busuttil, W. (2017). Exploring optimum cut-off scores to screen for probable posttraumatic stress disorder within a sample of UK treatment-seeking veterans. European Journal of Psychotraumatology, 8(1). https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1398001
Nillni, Y. I., Shayani, D. R., Finley, E., Copeland, L. A., Perkins, D. F., & Vogt, D. S. (2020). The impact of posttraumatic stress disorder and moral injury on women veterans’ perinatal outcomes following separation from military service. Journal of Traumatic Stress, 33(3), 248-256. https://doi.org/10.1002/jts.22509
Nichter, B., Norman, S. B., Maguen, S., & Pietrzak, R. H. (2021). Moral injury and suicidal behavior among US combat veterans: Results from the 2019–2020 National Health and Resilience in Veterans Study. Depression and Anxiety, 38(6), 606-614. https://doi.org/10.1002/da.23145
Okulate, G. T., Akinsanmi, M. A., Oguntuase, R. A., & Majebi, M. A. (2021). Moral injury among Nigerian soldiers following combat: case reports and a review of the literature. Military medicine, 186(9-10), e1048-e1052. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa373
Prykhodko, I., Matsehora, Y., Bielai, S., Hunbin, K., & Kalashchenko, S. (2019). Classification of coping strategies influencing mental health of military personnel having different combat experience. Georgian Medical News, 297, 130-135.
Prykhodko, I. I., Bielai, S. V., Hrynzovskyi, A. M., Zhelaho, A. М., Hodlevskyi, S. O., & Kalashchenko, S. I. (2020). Medical and psychological aspects of safety and adaptation of military personnel to extreme conditions. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 73(4), 679-683. https://doi.org/10.36740/WLek202004110
Protopopescu, A., Boyd, J.E., O’Connor, C., Rhind, S., Jetly, R., Lanius, R.A., & McKinnon, M.C. (2021). Examining the associations among moral injury, difficulties with emotion regulation, symptoms of PTSD, depression, anxiety, and stress within Canadian military members and Veterans: A preliminary study. Journal of Military, Veteran and Family Health, 7(2), 71-80, https://doi.org/10.3138/jmvfh-2020-0036
Richardson, N. M., Lamson, A. L., Smith, M., Eagan, S. M., Zvonkovic, A. M., & Jensen, J. (2020). Defining moral injury among military populations: A systematic review. Journal of Traumatic Stress, 33(4), 575-586. https://doi.org/10.1002/jts.22553
Sherman, N. (2014). Recovering lost goodness: Shame, guilt, and self-empathy. Psychoanalytic Psychology, 31(2), 217-235. https://doi.org/10.1037/a0036435
Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B., & Löwe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine, 166(10), 1092-1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
Terpou, B. A., Lloyd, C. S., Densmore, M., McKinnon, M. C., Théberge, J., Neufeld, R., Jetly, R., & Lanius, R. A. (2022). Moral wounds run deep: exaggerated midbrain functional network connectivity across the default mode network in posttraumatic stress disorder. Journal of Psychiatry & Neuroscience, 47(1), e56-e66. https://doi.org/10.1503/jpn.210117
Walker, L. & Avant, K. (2011). Strategies for Theory Construction in Nursing, 5th ed. New York: Prentice Hall.
Williamson, V., Murphy, D., Stevelink, S. A., Allen, S., Jones, E., & Greenberg, N. (2021). The impact of moral injury on the wellbeing of UK military veterans. BMC Psychology, 9(1), 1-7. https://doi.org/10.1186/s40359-021-00578-7
Weathers, F. W., Litz, B. T., Keane, T. M., Palmieri, P. A., Marx, B. P., & Schnurr, P. P. (2013). The PTSD checklist for DSM-5 (PCL-5). Scale available from the National Center for PTSD at www. ptsd. va. gov, 10(4), 206.
Williamson, V., Murphy, D., Stevelink, S. A., Allen, S., Jones, E., & Greenberg, N. (2021). The impact of moral injury on the wellbeing of UK military veterans. BMC Psychology, 9(1), 1-7. https://doi.org/10.1186/s40359-021-00578-7
Wisco, B. E., Marx, B. P., May, C. L., Martini, B., Krystal, J. H., Southwick, S., & Pietrzak, R. H. (2017). Moral injury in U.S. combat veterans: Results from the national health and resilience in veterans study. Depression and Anxiety, 34, 340-347. https://doi.org/10.1002/da.22614 Y
Yehuda, R., Schmeidler, J., Wainberg, M., Binder-Brynes, K., & Duvdevani, T. (1998). Vulnerability to posttraumatic stress disorder in adult offspring of Holocaust survivors. American Journal of Psychiatry, 155(9), 1163-1171. https://doi.org/10.1176/ajp.155.9.1163
Zasiekina, L., & Kozihora, M. (2022). Cross-Cultural Adaptation and Psychometric Properties of Moral Injury Symptoms Scale. Psychological Prospects Journal, (39), 139-152. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas
Zerach, G., & Levi‐Belz, Y. (2018). Moral injury process and its psychological consequences among Israeli combat veterans. Journal of Clinical Psychology, 74(9), 1526-1544. https://doi.org/10.1002/jclp.22598
Zerach, G., & Levi-Belz, Y. (2022). Exposure to combat incidents within military and civilian populations as possible correlates of potentially morally injurious events and moral injury outcomes among Israeli combat veterans. Clinical Psychology & Psychotherapy, 29(1), 274-288. https://doi.org/10.1002/cpp.2632
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Larysa Zasiekina, Oleg Kokun, Mariia Kozihora, Tetiana Fedotova, Olena Zhuravlova, Martha Bojko
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0