Лінгвістична та психометрична валідація україномовного перекладу «The Inventory of Personality Organization-Revised» (IPO-R-UKR)
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.semКлючові слова:
лінгвістична валідність, україномовний переклад, структурна організація особистості, дифузність ідентичності, тестування реальності, механізми психологічного захисту, психодинамічна терапіяАнотація
Культурна адаптація психодіагностичного опитувальника передбачає здійснення двостороннього “сліпого” перекладу із подальшою лінгвістичною валідацією, коли при перекладі враховуються як мовні відмінності, так і символізм авторських тверджень. Далі на основі даних опитування респондентів здійснюється перевірка різних психометричних показників отриманої мовної версії методики. Створення україномовних опитувальників у психодинамічній парадигмі є надважливим завданням для створення належної науково-доказової бази терапевтичних методів, що ґрунтуються на ній, так само як і для психотерапевтичної практики задля “озброєння” фахівців надійним діагностичним інструментарієм. Метою дослідження є здійснення фахового перекладу психологічного тесту «The Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R)» українською мовою, з подальшою перевіркою лінгвістичноївалідності та психометричних показників тесту. Опитувальник продемонстрував високі психометричні показники уповній (IPO; Lenzenweger et al., 2001) та скороченій (IPO-R; Smits et al., 2009) версіях, а також в іншомовнихадаптаціях. Він широко застосовується у психологічних дослідженнях, теоретико-методологічну основу яких складаєпсихоаналітична концепція, зокрема, теорія О. Кернберга (Kernberg, 1986) про різні рівні структурної організаціїособистості, що лягає в основу вибору психоаналітиком стратегії роботи з клієнтом. Створений тестовий варіант опитувальника IPO-R-UKR пройшов етапи подвійного двостороннього “сліпого” перекладу та узгоджений групою філологів та психологів. Базуючись на результатах опитування 1152 учасників емпіричного дослідження, було доведено ідентичну оригінальній двофакторну структуру IPO-R-UKR, а також хорошу внутрішню узгодженість шкал, конструктну, конвергентну та критеріальну валідності. Отже, методику IPO-R-UKR можна використовувати у практичній психологічній діяльності, та наукових дослідженнях, спрямованих на виявлення критеріїв структурної організації особистості, як тестування реальності, дифузність ідентичності, механізми психологічного захисту, та для скринінгової діагностики рівня структури організації особистості за О.Кернбергом (1986).
Завантажити
Посилання
Arntz, A., & Bernstein, D. (2006). Can Personality disorders be changed? Netherlands Journal of Psychology,62, 8–18. http://doi.org/10.1007/BF03061046.
Berghuis, H., Kamphuis, J. H., Boedijn, G., & Verheul, R. (2009). Psychometric properties and validity of the Dutch Inventory of Personality Organization (IPO-NL). Bulletin of the Menninger Clinic, 73(1), 44–60. https://doi.org/10.1521/bumc.2009.73.1.44.
Biberdzic, M., Ensink, K., Normandin, L., & Clarkin, J. F. (2017). Psychometric properties of the Inventory of Personality Organization for Adolescents. Adolescent Psychiatry, 7(2), 127–151 http://dx.doi.org/10.2174/2210676607666170607141146
Borsa, J. C., Damásio, B. F., & Bandeira, D, R. (2012). Cross-Cultural Adaptation and Validation of Psychological Instruments: Some Considerations. Paidéia (Ribeirão Preto), 22(53), 423-432. http://dx.doi.org/10.1590/1982-43272253201314
Carl, M. & Schaeffer, M. J. (2017). Models of the Translation Process. In: The Handbook of Translation and Cognition, (pp. 50–70). J. W. Schwieter & A. Ferreira (eds.). John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781119241485.ch3
Carver, C. S. (1997). Adult attachment and personality: Converging evidence and a new measure. Personality and Social Psychology Bulletin, 23(8), 865–883. https://doi.org/10.1177/0146167297238007
Chatzidamianos, G., Burns, D., Andriopoulou, P., Archer, D., & du Feu, M. (2021). The challenges and facilitators to successful translation and adaptation of written self-report psychological measures into sign languages: A systematic review. Psychological Assessment, 33 (11), 1100–1124. https://doi.org/10.1037/pas0001061
Cifuentes-Férez, P. & Rojo López, A. (2015). Thinking for translating: A think-aloud protocol on the translation of manner-of-motion verbs. Target. 27, 273–300. https://doi.org/10.1075/target.27.2.05cif
Dagnall, N., Denovan, A., Parker, A., Drinkwater, K., & Walsh, R. S. (2018). Confirmatory Factor Analysis of the Inventory of Personality Organization-Reality Testing Subscale. Frontiers in psychology, 9, 1116. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01116
Ensink, K., Rousseau, M. E., Biberdzic, M., Bégin, M., & Normandin, L. (2017). Reflective function and personality organization: associations with negative maternal behaviors. Infant mental health journal, 38(3), 351–362. https://doi.org/10.1002/imhj.21643
Eremenco, S. L., Cella, D., & Arnold, B. J. (2005). A comprehensive method for the translation and cross-cultural validation of health status questionnaires. Evaluation & the health professions, 28(2), 212–232. https://doi.org/10.1177/0163278705275342
Espinosa, A., & Rudenstine, S. (2018). Trait emotional intelligence, trauma and personality organization: Analysis of urban clinical patients. Personality and Individual Differences, 123, 176–181. https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.11.026
Goodman, G., Bartlett, R. C., & Stroh, M. (2013). Mothers’ borderline features and children’s disorganized attachment representations as predictors of children's externalizing behavior. Psychoanalytic Psychology, 30(1), 16–36. https://doi.org/10.1037/a0031068
Górska, D., & Soroko, E. (2017). Between verbalization and reflection: Referential activity and narrative processes in borderline personality organization. Psychoanalytic Psychology, 34(4), 422–433. https://doi.org/10.1037/pap0000117
Hoermann, S., Clarkin, J. F., Hull, J. W., & Levy, K. N. (2005). The Construct of Effortful Control: An Approach to Borderline Personality Disorder Heterogeneity. Psychopathology, 38(2), 82–86. https://doi.org/10.1159/000084815
Hörz-Sagstetter, S., Volkert, J., Rentrop, M., Benecke, C., Gremaud-Heitz, D. J., Unterrainer, H. F., Schauenburg, H., Seidler, D., Buchheim, A., Doering, S., Feil, M. G., Clarkin, J. F., Dammann, G., & Zimmermann, J. (2021). A Bifactor Model of Personality Organization. Journal of personality assessment, 103(2), 149–160. https://doi.org/10.1080/00223891.2019.1705463
International Test Commission. (2017). The ITC Guidelines for Translating and Adapting Tests (Second edition). [www.InTestCom.org]
Igarashi, H., Kikuchi, H., Kano, R., Mitoma, H., Shono, M., Hasui, C., & Kitamura, T. (2009). The Inventory of Personality Organisation: its psychometric properties among student and clinical populations in Japan. Annals of General Psychiatry, 8(9). https://doi.org/10.1186/1744-859X-8-9.
Kernberg, O. F. (1986). Severe personality disorders: Psychotherapeutic strategies. Yale University Press.
Khomyk V., & Filippova I. (2014). Identity Development and Aggressive Lexicon. East European Journal of Psycholinguistics, 1(1), 97–106. Retrieved from https://eejpl.vnu.edu.ua/index.php/eejpl/article/view/216
Knox, J. (2011). Self-Agency in Psychotherapy: Attachment, Autonomy, and Intimacy. New York, NY: W.W. Norton.
Kovács, L. N., Schmelowszky, Á., Galambos, A., & Kokonyei, G. (2021). Rumination mediates the relationship between personality organization and symptoms of borderline personality disorder and depression. Personality and Individual Differences. 168. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110339
Lenzenweger, M. F., Clarkin, J. F., Kernberg, O. F., & Foelsch, P. A. (2001). The Inventory of Personality Organization: Psychometric properties, factorial composition, and criterion relations with affect, aggressive dyscontrol, psychosis proneness, and self-domains in a nonclinical sample. Psychological Assessment, 13(4), 577–591. https://doi.org/10.1037/1040-3590.13.4.577
Lenzenweger, M. F., Clarkin, J. F., Levy, K. N., Yeomans, F. E., & Kernberg, O. F. (2012). Predicting domains and rates of change in borderline personality disorder. Personality Disorders: Theory, Research, and Treatment, 3(2), 185–195. https://doi.org/10.1037/a0025872
Maneta, E. K., Cohen, S., Schulz, M. S., & Waldinger, R. J. (2013). Two to tango: a dyadic analysis of links between borderline personality traits and intimate partner violence. Journal of Personality Disorders., 27(2), 233–243. https://doi.org/10.1521/pedi.2013.27.2.233.
Meier, T. Boyd, R. L., Mehl, M. R., Milek, A., Pennebaker, J. W., Martin, M., Wolf, M., & Horn, A. B. (2021). (Not) Lost in Translation: Psychological Adaptation Occurs During Speech Translation. Social Psychological and Personality Science, 12(1) 131-142 https://doi.org/10.1177/1948550619899258
Morey, L. C., & Ambwani, S. (2008). The Personality Assessment Inventory. In G. J. Boyle, G. Matthews, & D. H. Saklofske (Eds.). The SAGE handbook of personality theory and assessment, 2. Personality measurement and testing, (pp. 626–645). Sage Publications, Inc. https://doi.org/10.4135/9781849200479.n30
Normandin, L., Sabourin, S., Diguer, L., Dupont, G., Poitras, K., Foelsch, P., & Clarkin, J. (2002). Évaluation de la validité théorique de l'Inventaire de l'organisation de la personnalité [Evaluation of the theoretical validity of the French translation of the Inventory of Personality Organization]. Canadian Journal of Behavioural Science / Revue canadienne des sciences du comportement, 34(1), 59–65. https://doi.org/10.1037/h0087155
Oliveira, S. E. S., & Bandeira, D. R. (2011). Linguistic and cultural adaptation of the Inventory of Personality Organization (IPO) for the Brazilian culture. Journal of Depression and Anxiety, 1(105). https://doi.org/10.4172/2167-1044.1000105.
Preti, E., Prunas, A., De Panfilis, C., Marchesi, C., Madeddu, F., & Clarkin, J. F. (2015). The facets of identity: personality pathology assessment through the Inventory of Personality Organization. Personal Disorders: Theory, Research, and Treatment, 6 (2), 129–140. https://doi.org/10.1037/per0000119.
Rebrii O., & Demetska V. (2020). Adaptation, Association, and Analogy: Triple A of the Translator’s Decision-Making. East European Journal of Psycholinguistics, 7(2). https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.reb.
Salande, J. D., & Hawkins, R. C. II. (2017). Psychological flexibility, attachment style, and personality organization: Correlations between constructs of differing approaches. Journal of Psychotherapy Integration, 27(3), 365–380. https://doi.org/10.1037/int0000037
Smits, D. J. M., Vermote, R., Claes, L., & Vertommen, H. (2009). The Inventory of Personality Organization–Revised: Construction of an abridged version. European Journal of Psychological Assessment, 25(4), 223–230. https://doi.org/10.1027/1015-5759.25.4.223.
Soroko, E., & Cierpiałkowska, L. (2018). Levels of personality organization and internal relational patterns. Current Issues in Personality Psychology, 6(4), 292–304. https://doi.org/10.5114/cipp.2018.80198
Vermote, R., Fonagy, P., Vertommen, H., Verhaest, Y., Stroobants, R., Vandeneede, B., Corveleyn, J., Lowyck, B., Luyten, P., & Peuskens, J. (2009). Outcome and outcome trajectories of personality disordered patients during and after a psychoanalytic hospitalization-based treatment. Journal of Personality Disorders, 23(3), 294–307. https://doi.org/10.1521/pedi.2009.23.3.294.
Yun, R. J., Stern, B. L., Lenzenweger, M. F., & Tiersky, L. A. (2013). Refining personality disorder subtypes and classification using finite mixture modeling. Personality Disorders: Theory, Research, and Treatment, 4(2), 121–128. https://doi.org/10.1037/a0029944.
Zajenkowska, A., Nowakowska, I., Bodecka-Zych, M., Rajchert, J., Kaźmierczak, I., Jakubowska, A., & Pinkham, A. E. (2021). Defense Mechanisms and Borderline Personality Organization Among COVID-19 Believers and Non-believers During Complete Lock-Down. Frontiers in Psychiatry, 12, 700774. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.700774
Zimmermann, J., Benecke, C., Hörz, S., Rentrop, M., Peham, D., Bock, A., & Dammann, G. (2013). Validierung einer deutschsprachigen 16-Item-Version des Inventars der Persönlichkeitsorganisation (IPO-16) [Validity of a German 16-item version of the Inventory of Personality Organization (IPO-16)]. Diagnostica, 59, 3–16. http://doi.org/10.1026/0012-1924/a000076
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Iryna Semkiv, Khrystyna Turetska, Iryna Kryvenko, Roman Kechur
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0