Переклад та крос-культурна адаптація опитувальника «Рівень емоційної експресивності»
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.pasКлючові слова:
рівень емоційної експресивності, користувачі психологічних чи медичних послуг, український переклад, культурна адаптаціяАнотація
Незважаючи на поширеність терміну емоційної експресивності (ЕЕ), досі не існує надійного психометричного інструменту для діагностики ЕЕ як теплої, або навпаки ворожої, з елементами критики та гіперопіки поведінки стосовно осіб, які мають проблеми з фізичним чи психічним здоров’ям. Метою цієї праці є переклад та культурна адаптація опитувальника «Рівень емоційної експресивності» (РЕЕ), як він сприймається користувачами психологічних чи медичних послуг. Наше дослідження використовує опитувальник РЕЕ, який місить чотири фактори: сприйняття нестачі емоційної підтримки, сприйнята гіперопіка, сприйняте роздратування та сприйнята критика. Усі пункти опитувальника оцінюються за шкалою від 1 до 4 за мірою інтенсивності чи частотності (1: не згоден, 2: дещо не згоден, 3: частково згоден, 4: повністю згоден). Сумарний показник сприйнятого РЕЕ становить 38 і тлумачиться як рівень сприйнятої ЕЕ. Переклад опитувальника виконувався згідно з рекомендаціями ВООЗ (2020) і містив такі етапи: прямий переклад, зворотний переклад, валідизація опитувальника експертами, претестування та когнітивні інтерв’ю з 10 клінічними психологами. Українська версія РЕЕ відповідає повною мірою оригінальній версії опитувальника. Водночас, деякі пункти змінювалися чи вилучалися відповідно до семантичних, граматичних та стилістичних норм української мови. Українська версія опитувальника РЕЕ – перший психометричний інструмент для визначення ЕЕ в українському контексті охорони здоров’я.
Завантажити
Посилання
Bressi, C., Cornaggia, C. M., Beghi, M., Porcellana, M., Iandoli, I. I., & Invernizzi, G. (2007). Epilepsy and family expressed emotion: Results of a prospective study. Seizure, 16(5), 417-423. https://doi.org/10.1016/j.seizure.2007.02.015
Brown, G. W., & Rutter, M. (1966). The measurement of family activities and relationships: A methodological study. Human Relations, 19(3), 241-263. https://doi.org/10.1177%2F001872676601900301
Cook, W. L., Kenny, D. A., & Goldstein, M. J. (1991). Parental affective style risk and the family system: A social relations model analysis. Journal of Abnormal Psychology, 100, 492–501. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0021-843X.100.4.492
Cole, R. E., & Reiss, D. (1993). How do families cope with chronic illness? London: Hillsdale.
Engel, G. L. (1979). The biopsychosocial model and the education of health professionals. General hospital psychiatry, 1(2), 156-165. https://doi.org/10.1016/0163-8343(79)90062-8
Epstein, E. G., Whitehead, P. B, Prompahakul, C, Thacker, L. R, Hamric A. B. (2019). Enhancing Understanding of Moral Distress: The Measure of Moral Distress for Health Care Professionals. J AJOB Empir Bioethics, 10(2), 113–24. https://doi.org/10.1080/23294515.2019.1586008
Forster, J., Finlayson, S., Bentall, R., Day, J., Randall, F., Wood, P., ... & HEALY, D. (2003). The perceived expressed emotion in staff scale. Journal of Psychiatric and Mental Health Nursing, 10(1), 109-117. https://doi.org/10.1046/j.1365-2850.2003.00529.x
Gerlsma, C., & Hale, W. W. (1997). Predictive power and construct validity of the Level of Expressed Emotion (LEE) scale: Depressed out-patients and couples from the general community. The British Journal of Psychiatry, 170(6), 520-525. https://psycnet.apa.org/doi/10.1192/bjp.170.6.520
Gottschalk, L. A., & Gleser, G. C. (1979). The measurement of psychological states through the content analysis of verbal behavior. Univ of California Press.
Hale, W. W., Raaijmakers, Q. A., Gerlsma, C., & Meeus, W. (2007). Does the level of expressed emotion (LEE) questionnaire have the same factor structure for adolescents as it has for adults? Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 42(3), 215-220. https://doi.org/10.1007/s00127-006-0145-0
Hooley, J. M., & Parker, H. A. (2006). Measuring expressed emotion: an evaluation of the shortcuts. Journal of Family Psychology, 20(3), 386. https://doi.org/10.1037/0893-3200.20.3.386
Leff, J. P., & Vaughn, C. E. (1985). Expressed emotion in families. New York: Guilford Press.
Tanaka, K., Iso, N., Sagari, A., Tokunaga, A., Iwanaga, R., Honda, S., ... & Tanaka, G. (2015). Burnout of long-term care facility employees: relationship with Employees' expressed emotion toward patients. International Journal of Gerontology, 9(3), 161-165. https://doi.org/10.1016/j.ijge.2015.04.001
Wearden, A. J., Tarrier, N., Barrowclough, C., Zastowny, T. R., & Rahill, A. A. (2000). A review of expressed emotion research in health care. Clinical Psychology Review, 20(5), 633-666. https://doi.org/10.1016/s0272-7358(99)00008-2
Wearden, A. J., Tarrier, N., & Davies, R. (2000). Partners' expressed emotion and the control and management of Type 1 diabetes in adults. Journal of Psychosomatic Research, 49(2), 125-130. https://doi.org/10.1016/S0022-3999(00)00141-0
World Health Organization. Process of translation and adaptation of instruments. (2020). Retrieved from https://www.who.int/substance_abuse/research_tools/translation/-en/
Zasiekina, L. (2018). Expressed Emotion towards individuals with mental and physical health conditions: A structured literature review. East European Journal of Psycholinguistics, 5(2), 108–117. https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.zas
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Tetiana Pastryk, Mykhailo Kots
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0