Типові помилки у англомовному дискурсі осіб з афазією

Автор(и)

  • Олена Котис Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна
  • Тетяна Бондар Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна
  • Вікторія Серватович Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.kot

Ключові слова:

афазія, зона Брока, зона Верніке, мовлення, англійська мова, помилки у мовленні

Анотація

Стаття узагальнює результати дослідження, покликаного виявити типові помилки у мовленні осіб з афазією.Афазії притаманна часткова або повна втрата мовлення, вона зумовлена ураженням мовних центрів кори головного мозку (зон Брока та Верніке). Пошкодження задньої частини лобової звивини лівої півкулі мозку спричиняє афазію Брока, а порушення роботи заднього відділу верхньої скроневої звивини лівої півкулі – афазію Верніке. До основних причин виникнення афазії відносять крововиливи у мозок, тромбоз судин головного мозку, черепно-мозкові травми, інфекції головного мозку, пухлини і т. ін. Наше дослідження ґрунтується на дескриптивному підході до аналізу мовлення та фокусується на особливостях використання мови її конкретними носіями. Стаття презентує аналіз 40 документальних відеозаписів мовлення осіб з різними типами афазії (вільна оповідь та діалоги), загальною тривалістю приблизно 180 хвилин. Критерієм залучення була наявність афазії та дорослий вік пацієнтів. Усі мовці є носіями англійської мови (англійська мова – рідна), котрі знаходяться в процесі видужання. Аналіз було здійснено за такими критеріями: зрозумілість висловлювання, його когезія й когерентність, граматична структура висловлювань, просодичні елементи мовлення та інтонація, тобто ми поєднали структуралістську та функціоналістську дослідницькі парадигми. Виявилося, що найчастотнішими помилками у мовленні пацієнтів з афазією є синтаксичні й артикуляційні огріхи, неправильне використання слів та сповільнене мовлення. Переважають синтаксичні та артикуляційні помилки (55% та 50% від загальної кількості), тоді як 37,5% мовців вирізнялися сповільненим темпом мовлення. Про відсутність зв’язності мовлення свідчать 75% документальних відеозаписів. Таким пацієнтам притаманне надмірне використання займенників, повтори слів та словосполучень.

 

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Посилання

Andreetta, S., Cantagallo, A., & Marini, A. (2012). Narrative discourse in anomic aphasia. Neuropsychologia, 50(8), 1787-1793. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2012.04.003

Armstrong, E. (2000). Aphasic discourse analysis: The story so far. Aphasiology, 14(9), 875-892. https://doi.org/10.1080/02687030050127685

Aziz, M. A. , Hassan, M., Razak, R., & Garraffa, M. (2020). Syntactic abilities in Malay adult speakers with aphasia: A study on passive sentences and argument structures. Aphasiology, 34(7), 886–904. https://doi.org/10.1080/02687038.2020.174228

Crystal, D. (2012). The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge University.

Frisco, N. (2015). Discourse Processing Treatment for Adults with Aphasia. Ph.D. thesis. Retrieved from https://core.ac.uk/reader/71977360

Graves, W. W., Grabowski, T. J., Mehta, S., & Gupta, P. (2008). The left posterior superior temporal gyrus participates specifically in accessing lexical phonology. Journal of Cognitive Neuroscience, 20(9), 1698-1710. https://doi.org/10.1162/jocn.2008.20113

Hemsley, G., & Code, C. (1996). Interactions between recovery in aphasia, emotional and psychosocial factors in subjects with aphasia, their significant others and speech pathologists. Disability and Rehabilitation, 18(11), 567-584. https://doi.org/10.3109/09638289609166318

Kozynets, O. (2003). Do problem vyvchennia psykholohichnykh osoblyvostei khvorykh na afaziyu [On the issue of studying psychological features of aphasic patients]. Naukovyi Chasopys of National Pedagogical Drahomanov University, 23, 114 -121.

Kutasi, R. (2017). Discourse analysis. An aid for studying aphasic speech. Revista Transilvania, 59 – 63. https://aphasia.talkbank.org/publications/2017/Kutasi17.pdf

Linnik, A., Bastiaanse, R., & Hӧhle, B. (2021). Discourse production in aphasia: A current review of theoretical and methodological challenges. Aphasiology. 30(7). 765-800. http://dx.doi.org/10.1080/02687038.2015.1113489

Mishchenko, M. (2020). Teoretychni aspekty vidnovlennia komunikatsiyi u doroslykh z afaziyeyu, shcho perenesly isul’t [Theoretical issues of rehabilitating speech in adults with aphasia after stroke]. Aktualni Pytannia Korektsiynoyi Osvity, 197-207.

Nasios, G., Dardiotis, E., & Messinis, L. (2019). From Broca and Wernicke to the Neuromodulation Era: Insights of Brain Language Networks for Neurorehabilitation. Behavioural Neurology, https://doi.org/10.1155/2019/9894571

Nelson, M., Moeller, S., Basu, A., Christopher, L., Rogalski, E., Greicius, M., Weintraub, S. Bonakdarpour, B., Hurley, R., Mesulam, M-M. (2020). Taxonomic Interference Associated with Phonemic Paraphasias in Agrammatic Primary Progressive Aphasia. Cerebral Cortex, 30(4), 2529–2541. https://doi.org/10.1093/cercor/bhz258

Olness, G.S., Ulatowska, H.K. (2011). Personal narratives in aphasia: Coherence in the context of use. Aphasiology, 25, 1393-1413. https://doi.org/10.1080/02687038.2011.599365

Pastryk, T., Kotys, O., Dyachuk, N., & Milinchuk, V. (2019). Conscious сontrol in speech pathology and speech rehabilitation following stroke. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 89–97. https://doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.pas

Serdiuk, D., Kashuba, L. (2021). Symptomatyka ta meckanizmy vynyknennia afaziyi u doroslykh [Symptoms and mechanisms of aphasia emergence in adults]. SCIENTIA. Retrieved from https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/article/view/9625

Togher, L., McDonald, S., Tate, R., Power, E., Rietdijk, R. (2013). Training Communication Partners of People with Severe Traumatic Brain Injury Improves Everyday Conversations: A Multicenter Single Blind Clinical Trial. Journal of Rehabilitation Medicine, 45, 637-645. https://doi.org/10.2340/16501977-1173

Wagenaar, E. Snow, C. & Prins, R. (1975). Spontaneous Speech of Aphasic Patients: A Psycholinguistic Analysis. Brain and Language, 2, 281-303. https://doi.org/10.1016/S0093-934X(75)80071-X

Worrall, L., Ryan, B., Hudson, K., Kneebone, I., Simmons-Mackie, N., Khan, A., Hoffmann, T., Power, E., Togher, L., & Rose, M. (2016). Reducing the psychosocial impact of aphasia on mood and quality of life in people with aphasia and the impact of caregiving in family members through the Aphasia Action Success Knowledge (Aphasia ASK) program: study protocol for a randomized controlled trial. Trials, 17, 153. https://doi.org/10.1186/s13063-016-1257-9

Wright, H. (2011) Discourse in aphasia: An introduction to current research and future directions. Aphasiology. 25(11), 1283–1285. https://doi.org/10.1080/02687038.2011.613452

Sources

Aphasia: A loss of words, not thoughts. Retrieved from https://tinyurl.com/zazyszvc

Broca’s Aphasia. Retrieved from https://tinyurl.com/2f8y49d7

Fluent Aphasia. Tactus Therapy. Retrieved from https://tinyurl.com/2p8n967m

Young Stroke Survivors with Aphasia. Retrieved from https://tinyurl.com/2dehnh7s

Завантаження

Опубліковано

2022-06-28

Номер

Розділ

Vol 9 No 1 (2022)

Як цитувати

Котис, О., Бондар, Т., & Серватович, В. (2022). Типові помилки у англомовному дискурсі осіб з афазією. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 9(1), 94-102. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.kot