Гендерні особливості вербальної репрезентації концепту «гендерна нерівність» студентською молоддю
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.kosКлючові слова:
концепт, гендерна нерівність, спрямований асоціативний експеримент, студент університету, когнітивна інтерпретаціяАнотація
У статті презентовано результати дослідження вербальної репрезентації концепту «гендерна нерівність» студентської молоді. Вербальні репрезентації були отримані на основі використання спрямованого асоціативного експерименту. У дослідженні взяли участь 309 студентів (199 жінок та 110 чоловіків) різних спеціальностей, віком від 17 до 25 років. За результатами експерименту було отримано 840 слів-реакцій, які включали 23 словосполучення; 160 асоціатів презентовано одиничними реакціями. Гендерний аналіз засвідчив: жінки надали 539 реакцій, серед яких 530 словесних (176 оригінальних) реакцій та 9 відмов; чоловіки надали 319 реакцій: 310 словесних реакцій (103 оригінальних) та 9 відмов. Гендерні особливості були визначені на основі обчислення індексу яскравості асоціатів та формування ядра асоціативного поля. Для жінок найчастотнішими асоціаціями були такі: жінка (0,28), чоловік (0,24), фемінізм (0,12). Когнітивна інтерпретація отриманих даних засвідчила, що для жінок концепт «гендерна нерівність» має більше негативне емоційне забарвлення, ніж для чоловіків. Для значної кількості жінок гендерна нерівність включає досвід, який пов’язаний із сексизмом (0,08), дискримінацією (0,07) та насильством (0,07). Аналіз чоловічих асоціацій засвідчив, що концепт «гендерна нерівність» у чоловіків має менший емоційний відгук та презентований на більш абстрактному (теоретичному) рівні.Завантажити
Посилання
Антинескул О.Л. Гендер как параметр текстообразования. Пермь: Перм. Ун-т., 2001.
Бондарь Ю., Гордиенко-Митрофанова И. Влияние пола на вербальное поведение респондентов поздней зрелости при исследовании стимула «игривость». Психолінгвістика, 2017. 21 (1), C. 65–85.
Виноградова О. Е., Стернин И. А. Психолингвистические методы в описании семантики слова. Воронеж: «Истоки», 2016.
Гетте Е. Ю. Ассоциативное поле общение в гендерных концептосферах. Вопросы психолингвистики. 2009. № 9. С. 124- 133.
Горошко Е. И. Гендерные исследования в языкознании (к проблеме становления метода). URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/74059/39-Goroshko.pdf?sequence=1
Горошко Е. И. Языковое сознание: гендерная парадигма. Москва-Харьков: ИЯ РАН-ИД «ИНЖЭК», 2003.
Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. Харьков: Изд. Группа «РА – Каравелла», 2001.
Дмитрюк Н. В., Байгутова Д. Н., Мезенцева Е. С. Отражение нравственных ценностей казахского этноса в зеркале свободного ассоциативного эксперимента. Вопросы психолингвистики. №1(23). М., 2015. С.159-172.
Завьялова Н. Б. Влияние трудной жизненной ситуации на языковое сознание женщин. Вопросы психолингвистики. 2017. № 2(32). С. 74-85. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-trudnoy-zhiznennoy-situatsii-na-yazykovoe-soznanie-zhenschin/viewer
Засєкіна Л. В., Засєкін С. В. Психолінгвістична діагностика. Луцьк: Вежа, 2008. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/503
Кирилина А. В. Исследование гендера в лингвистических научных дисциплинах. Иваново: Иван. гос. ун-т, 2003.
Либакова Н. М. Социально-психологические особенности формирования гендерных образов в среде российского студенчества (результаты ассоциативного эксперимента). Социодинамика. 2014. № 10. С. 101-134. https://doi.org/10.7256/2306-0158.2014.10.1343
Маслова Ю. Особливості розвитку гендерних лінгвістичних досліджень в Україні й закордоном. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2009. Вип. 57, С.100-105.
Рудакова А. В. Проблемы алгоритмизации описания значения как феномена языкового сознания. Социальные и гуманитарные знания. 2015. № 4. С. 284-287. http://dx.doi.org/10.18255/2412-6519-2015-4-284-287
Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1989.
Стернин И. А. Проблемы интерпретации результатов ассоциативных экспериментов.Вопросы психолингвистики. 3(45), 2020. С.110-125. URL: https://iling-ran.ru/library/voprosy/45/VPL-3-2020-fin-110-125.pdf
Стернин И. А., Рудакова А. В. Психолингвистическое значение слова и его описание. Теоретические проблемы: монография. LAP Lambert Academic Publishing: Saarbrücken, 2011.
Шевченко З. В. (Уклад.). Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю. 2016. URL: http://a-z-gender.net/ua/genderna-slipota.html
Adamenko, O., & Klymenko, O. (2020). Communicative Behavior via Gender Identity (Based on the English language “Love Stories”). Psycholinguistics, 27(2), 44-70. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-27-2-44-70
Cameron, D. (2005). Language, gender, and sexuality: current issues and new directions. Applied Linguistics, 26(4), 482-502 https://doi.org/10.1093/applin/ami027
Dennison, Ch. (2006). The effect of gender stereotypes in language on attitudes toward speakers. University of Pittsburgh.
Gordiienko-Mytrofanova, I., & Kobzieva, I. (2019). Gender- and Role-Specific Differences in the Perception of the Concept “Impishness” (based on the results of a psycholinguistic experiment). Psycholinguistics, 25(1), 33-48. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-33-48
Gordiienko-Mytrofanova, I., Pidchasov, Ye., Sauta, S., & Kobzieva, Iu. (2018). The problem of sample representativeness for conducting experimental and broad psychological research. Psycholinguistics, 23(1), 11–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.1212360
Lakoff, R. (1973). Language and Woman's Place. Language in Society. Cambridge University Press.
Pérez, E. & Tavits, M. (2017). Language influences public attitudes toward gender equality. The Journal of Politics, 81(1), 81-93. Retrieved from https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/700004
Petiak, O. (2020). Associative and gender aspects of the emotional concept of jealousy in the Ukrainian linguistic culture. East European Journal of Psycholinguistics, 7(1), 140-145. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.pet
Prewitt-Freilino, J., Caswell, T., & Laakso, E. (2012). The gendering of language: A comparison of gender equality in countries with gendered, natural gender, and genderless languages. Sex Roles, 66(3), 268-281.
References (translated and transliterated)
Adamenko, O., & Klymenko, O. (2020). Communicative Behavior via Gender Identity (Based on the English language “Love Stories”). Psycholinguistics, 27(2), 44-70. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-27-2-44-70
Antineskul, O.L. (2001). Gender kak parametr tekstoobrazovaniya [Gender as a parameter of text formation]. Perm: Perm University.
Bondar, Yu. & Gordienko-Mitrofanova, I. (2017). Vliyanie pola na verbalnoe povedenie respondentov pozdney zrelosti pri issledovanii stimula “igrivost” [Gender- and role-specific differences in the perception of the concept “impishness” of respondents of late maturity]. Psycholinguistics, 21(1), 65–85.
Cameron, D. (2005). Language, gender, and sexuality: current issues and new directions. Applied Linguistics, 26(4), 482-502 https://doi.org/10.1093/applin/ami027
Dennison, Ch. (2006). The effect of gender stereotypes in language on attitudes toward speakers. University of Pittsburgh.
Dmytriuk, N. V., Baihutova, D. N., & Mezentseva, E. S. (2015). Otrazhenye nravstvennykh tsennostei kazakhskoho эtnosa v zerkale svobodnoho assotsyatyvnoho eksperymenta [Reflection of the moral values of the Kazakh ethnos in the mirror of a free associative experiment]. Voprosy Psikolinguistiki. 1(23), 159-172.
Gette, E. Yu. (2009). Assotsiativnoe pole obschenie v gendernyih kontseptosferah [Associative field of communication in gender conceptual spheres]. Voprosy Psiholingvistiki, 9, 124- 133.
Gordiienko-Mytrofanova, I., & Kobzieva, I. (2019). Gender- and Role-Specific Differences in the Perception of the Concept “Impishness” (based on the results of a psycholinguistic experiment). Psycholinguistics, 25(1), 33-48. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-33-48
Gordiienko-Mytrofanova, I., Pidchasov, Ye., Sauta, S., & Kobzieva, Iu. (2018). The problem of sample representativeness for conducting experimental and broad psychological research. Psycholinguistics, 23(1), 11–46. https://doi.org/10.5281/zenodo.1212360
Goroshko, E. (2001). Integrativnaiia model svobodnogo asotsiativnogo eksperimenta. [Integration model of the free association test]. Kharkiv: RA – Karavella.
Goroshko, E. (2003). Yazyikovoe soznanie: gendernaya paradigm [Linguistic Consciousness: Gender Paradigm]. Moscow-Kharkiv: Inzhek.
Goroshko, E. (2004). Gendernyie issledovaniya v yazyikoznanii (k probleme stanovleniya metoda) [Gender studies in linguistics (to the problem of the formation of the method)]. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/74059/39-Goroshko.pdf?sequence=1
Kirilina, A.V. (2003). Issledovanie gendera v lingvisticheskih nauchnyih distsiplinah [Research of gender in linguistic scientific disciplines]. Ivanovo: Ivanovo State University.
Kyselova, O. (2020). Gendernyi vymir pandemii COVID-19 [Gender dimension of the COVID-19 pandemic]. Retrieved from https://mof.gov.ua/storage/files/covid_final.pdf
Lakoff, R. (1973). Language and Woman's Place. Language in Society. Cambridge University Press.
Libakova, N.M. (2014). Sotsialno-psihologicheskie osobennosti formirovaniya gendernyih obrazov v srede rossiyskogo studenchestva (rezultatyi assotsiativnogo eksperimenta) [Socio-psychological features of the formation of gender images among Russian students (results of an associative experiment)]. Sotsiodinamika, 10, 101-134. https://doi.org/10.7256/2306-0158.2014.10.1343
Maslova, Yu. (2009). Osoblyvosti rozvytku hendernykh linhvistychnykh doslidzhen v Ukraini y zakordonom [Features of development of gender linguistic researches in Ukraine and abroad]. Naukovi Zapysky of the National University of Ostroh Academy, 57, 100-105.
Pérez, E. & Tavits, M. (2017). Language influences public attitudes toward gender equality. The Journal of Politics, 81(1), 81-93. Retrieved from https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/700004
Petiak, O. (2020). Associative and gender aspects of the emotional concept of jealousy in the Ukrainian linguistic culture. East European Journal of Psycholinguistics, 7(1), 140-145. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.pet
Prewitt-Freilino, J., Caswell, T., & Laakso, E. (2012). The gendering of language: A comparison of gender equality in countries with gendered, natural gender, and genderless languages. Sex Roles, 66(3), 268-281.
Rudakova, A. V. (2015). Problemyi algoritmizatsii opisaniya znacheniya kak fenomena yazyikovogo soznaniya [Problems of algorithmic description of meaning as a phenomenon of linguistic consciousness]. Sotsialnyie i Gumanitarnyie Znaniya, 4, 284-287. http://dx.doi.org/10.18255/2412-6519-2015-4-284-287
Saharny, L. V. (1989). Vvedenie v Psiholingvistiku [Introduction to Psycholinguistics]. Leningrad: Leningrad University Publishers.
Shevchenko, Z. V. (Ed.). (2016). Slovnyk gendernykh termini [Dictionary of gender terms]. Cherkasy: vydavets Chabanenko Yu. Retrieved from: http://a-z-gender.net/ua/genderna-slipota.html
Sternin, I. A. & Rudakova, A. V. (2011). Psicholongvisticheskoye znacheniie slova i ego opisaniye. Teoreticheskiie problem: momografiia. [Psycholinguistic meaning of a word and its description. Theoretical issues: monograph]. Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing.
Sternin, I.A. (2020). Problemy interpretatsii rezultatov assotsiativnyih eksperimentov [Interpretation of the results of associative experiments.].Voprosy Psiholingvistiki, 3(45), 110-125. Retrieved from https://iling-ran.ru/library/voprosy/45/VPL-3-2020-fin-110-125.pdf
Vinogradova, O.E. & Sternin, I.A. (2016). Psiholingvisticheskie metody v opisanii semantiki slova [Psycholinguistic methods in describing the semantics of a word]. Voronezh: Istoki.
Zasiekina, L. V., & Zasiekin, S. V. (2008). Psykholinhvistychna Diahnostyka [Psycholinguistic Diagnostics]. Lutsk: Vezha. Retrieved from https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/503
Zavyalova, N. B. (2017). Vliyanie trudnoy zhiznennoy situatsii na yazyikovoe soznanie zhenschin [The impact of difficult life situations on language consciousness in women]. Voprosy Psiholingvistiki, 2(32), 74-85. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-trudnoy-zhiznennoy-situatsii-na-yazykovoe-soznanie-zhenschin/viewer
Sources
Council of Europe (2005). Gender Budgeting: Final report of the Group of Specialists on Gender Budgeting, Council of Europe, Equality Division, Directorate-General of Human Rights, Strasbourg. Retrieved from https://rm.coe.int/1680596143
Gender profile of Ukraine [Hendernyi profil Ukrainy]. Retrieved from: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/gender-equality/comparative-gender-profile-of-ukraine-.html
Kent, M.(2007). (Ed.). The Oxford Dictionary of Sports Science & Medicine. 3rd ed. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acref/9780198568506.001.0001
Kyselova, O. (2020). Gendernyi vymir pandemii COVID-19 [Gender dimension of the COVID-19 pandemic]. Retrieved from https://mof.gov.ua/storage/files/covid_final.pdf
Ministerstvo Finansiv Ukrainy. Genderno-oriientovane biudzhetuvannia na mistsevomu rivni [Gender-oriented budgeting at the local level]. Retrieved from https://mof.gov.ua/uk/283-genderno-oriientovane_biudzhetuvannia_na_mistsevomu_rivni
United Nations (2016). Gender equality and women’s empowerment. Retrieved from: https://www.un.org/sustainabledevelopment/gender-equality/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Tetiana Kostina, Diana Drozdova, Iryna Bulakh
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0