Представленість правил життя в персональних наративах підлітків, які мають порушення слуху

Автор(и)

  • Олена Литвиненко Університет Бориса Грінченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.2.lyt

Ключові слова:

персональний наратив, контент аналіз, правила життя, глибинні переконання, підлітковий вік, порушення слуху

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей персональних наративів підлітків, які мають порушення слуху. Мета дослідження полягала у визначенні наративних індикаторів типових правил життя респондентів. Для досягнення мети було проаналізовано персональні наративи підлітків та виокремлено специфічні категорії, що відображають притаманні їм правила життя. Крім того було досліджено рівень суб’єктивного благополуччя респондентів і визначено взаємозв’язок, між презентацією певних правил життя в персональних наративах та суб’єктивним відчуттям задоволеності життям. У якості дослідницьких методів використовувався контент-аналіз персональних наративів та суб’єктивне шкалювання. Статистична обробка даних здійснювалась з використанням методу дерев ракурсивного ділення. Результати проведеного дослідження свідчать, що правила життя, якими керуються підлітки з порушеннями слуху можна розділити на три групи, перша з яких передбачає орієнтацію на себе, друга – орієнтацію на інших, а третя – орієнтацію на навколишній світ. Кожна з зазначених груп розподіляється на дві підгрупи, які передбачають поведінку за типом гіперкомпенсації, або уникання. Найбільш розповсюдженими серед зазначеної категорії респондентів є правила життя, пов’язані з орієнтацією на інших за типом уникання та з орієнтацією на себе за аналогічним типом. Водночас, з найвищим рівнем суб’єктивного задоволення життям пов’язані правила життя, що передбачають орієнтацію на себе за типом гіперкомпенсації. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що, аналіз персональних наративів підлітків, які мають порушення слуху дозволяє визначити притаманні їм правила життя. Своєю чергою, типові правила життя детермінують рівень суб’єктивного благополуччя особи. Перспективи подальших досліджень у цій сфері полягають у дослідженні представленості в наративах підлітків не лише окремих правил життя, але й глибинних переконань, існування яких і забезпечується цими правилами.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

Посилання

Арнц А. Схема-терапія: модель роботи з частками. Львів: Свічадо, 2014.

Василюк О. Автобіографічний наратив як діагностичний інструментарій під час дослідженні травматичної пам’яті. East European Journal of Psycholinguistics. 2014. Том 1, №1. С. 201–208.

Жорняк Е. С. Нарративная психотерапия. Журнал практической психологии и психоанализа. 2005. № 4. С. 75–87.

Казанцева Е. В. Психологический субстрат нарративной схемы. Психолог. 2018. №1. С. 39 – 48. https://doi.org/10.25136/2409-8701.2018.1.24412

Литвиненко О. О. Індивідуально-психологічні особливості сприймання літературного тексту [Дис. канд. психол. наук]. КНУ імені Т. Г. Шевченка, 2014.

Масієнко Ю. О. Структурно-динамічні ознаки «Я-тексту» особистості [Автореф. дис. канд. психол. наук]. КНУ імені Т. Г. Шевченка, 2006.

Чепелєва Н. В. & Яковенко Л. П. Методи аналізу оповідального тексту. Технології розвитку інтелекту. 2013. № 4. С. 231–238.

Шимко В. До питання про місце і роль мови в процесі соціалізації особистості: структурно-онтологічний ескіз. Psycholinguistics. 2019. Вип. 26, № 1. С. 385–400. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-385-400

Юрьева Н. М. Интерактивный компонент в механизме порождения нарратива детьми. Вопросы психолингвистики. 2018. Т. 1, № 35. С. 115–125. https://doi.org/10.30982/2077-5911-2018-35-1-115-125

Bauer, J. & McAdams, D. (2010). Eudaimonic growth: Narrative growth goals predict increases in ego development and subjective well-being 3 years later. Developmental Psychology, 46(4), 761–772. https://doi.org/10.1037/a0019654

Beck, J. S. (2011). Cognitive behavior therapy: Basics and beyond (2nd ed.). Guilford Press.

De Fina, A. (2020). Doing Narrative Analysis from a Narratives-as-Practices Perspective. Narrative Inquiry, 17, 32–45. https://doi.org//10.1075/ni.20067.def

Frank, St. L. & Christiansen, M. (2018). Hierarchical and sequential processing of language. Language, Cognition and Neuroscience, 33(9), 1213–1218. https://doi.org/10.1080/23273798.2018.1424347

Harre, R. (2002). Cognitive Science. A Philosophical Introduction. Sage Publications.

Hothorn, Т., Hornik, К. & Zeileis, A. (2006). Unbiased Recursive Partitioning: A Conditional Inference Framework. Journal of Computational and Graphical Statistics, 15(3), 33–45. https://doi.org/10.1198/106186006X133933

Mitchell, T. R. & Braham, L. G. (2011). The Psychological Treatment Needs of Deaf Mental Health Patients in High-Secure Settings: A Review of the Literature. International Journal of Forensic Mental Health, 10(2), 92–106. https://psycnet.apa.org/doi/10.1080/14999013.2011.577135

Reagan, Т., Matlins, P. & Pielick, D. (2021) Deaf epistemology, sign language and the education of deaf children. Educational Studies, 57(1), 1-21. https://doi.org/10.1080/00131946.2021.1878178

Sarbin, T. (1986). Narrative psychology: the storied nature of human conduct. Harvard University Press.

Stephens, C. & Breheny, M. (2015). Narrative Analysis in Psychological Research: An Integrated Approach to Interpreting Stories. Qualitative Research in Psychology, 10, 71–78. https://doi.org/10.1080/14780887.2011.586103

Van Dijk, Т. (2008). Philosophy of Action and Theory of Narrative. Edward Elgar Publishing.

Vernon, M. & Andrews, J. (2010). The Psychology of Deafness. Longman.

Westbrook, D., Kennerley, H., & Kirk, J. (2007). An Introduction to Cognitive Behavioural Therapy. Sage Publications.

Wooffitt, R. (2005). Conversation Analysis and Discourse Analysis. Sage. https://dx.doi.org/10.4135/9781849208765

References (translated and transliterated)

Arntz, A. (2020) Skhema-terapiya: model roboty z chastkamy [Scheme-Therapy: a Model of Work with Particles]. Lviv: Svichado.

Vasylyuk, O. (2014). Avtobiohrafichnyy naratyv yak diahnostychnyy instrumentariy pid chas doslidzhenni travmatychnoyi pam’yati [Autobiographical narrative as a diagnostic tool in the study of traumatic memory]. East European Journal of Psycholinguistics, 1(1), 201–208.

Zhornyak, E. S. (2005). Narratyvnaya psykhoterapyya [Narrative psychotherapy]. Zhurnal Praktycheskoy Psykholohii i Psykhoanalyza, 4, 75–87.

Kazantseva, Ye.V. (2018). Psikhologicheskiy substrat narrativnoy skhemy [The Psychological Substrate of the Narrative Scheme]. Psikholog, 1, 39–48. https://doi.org/10.25136/2409-8701.2018.1.24412

Lytvynenko, O. O. (2014). Indyvidualʹno-psykholohichni osoblyvosti spryymannya literaturnoho tekstu [Individual-psychological peculiarities of literary text perception]. Unpublished PhD thesis. Taras Shevchenko University of Kyiv.

Masiyenko, Yu. (2006). Strukturno-dynamichni oznaky “YA-tekstu” osobystosti [Structural and dynamic features of “self-text” of personality]. Extended abstract of PhD thesis. Taras Shevchenko University of Kyiv.

Chepelyeva, N. V. & Yakovenko, L. P. (2013). Metody analizu opovidalʹnoho tekstu [Methods of Analysis of the Narrative Text]. Tekhnolohiyi Rozvytku Intelektu, 4, 231–238.

Shymko, V. (2019). Do pytannya pro mistse i rolʹ movy v protsesi sotsializatsiyi osobystosti: strukturno-ontolohichnyy eskiz [On the question of the place and role of language in the process of personality socialization: structural-ontological sketch]. Psycholinguistics, 26(1), 385–400. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-385-400

Yuryeva, N. M. (2018). Interaktivnyy komponent v mekhanizme porozhdeniya narrativa det'mi. Voprosy psikholingvistiki [Interactive component in the mechanism of generation of narrative by children]. Voprosy Psykholynhvystyky, 1(35), 115–125). https://doi.org/10.30982/2077-5911-2018-35-1-115-125

Bauer, J. & McAdams, D. (2010). Eudaimonic growth: Narrative growth goals predict increases in ego development and subjective well-being 3 years later. Developmental Psychology, 46(4), 761–772. https://doi.org/10.1037/a0019654

Beck, J. S. (2011). Cognitive behavior therapy: Basics and beyond (2nd ed.). Guilford Press.

De Fina, A. (2020). Doing Narrative Analysis from a Narratives-as-Practices Perspective. Narrative Inquiry, 17, 32–45. https://doi.org//10.1075/ni.20067.def

Frank, St. L. & Christiansen, M. (2018). Hierarchical and sequential processing of language. Language, Cognition and Neuroscience, 33(9), 1213–1218. https://doi.org/10.1080/23273798.2018.1424347

Harre, R. (2002). Cognitive Science. A Philosophical Introduction. Sage Publications.

Hothorn, Т., Hornik, К. & Zeileis, A. (2006). Unbiased Recursive Partitioning: A Conditional Inference Framework. Journal of Computational and Graphical Statistics, 15(3), 33–45. https://doi.org/10.1198/106186006X133933

Mitchell, T. R. & Braham, L. G. (2011). The Psychological Treatment Needs of Deaf Mental Health Patients in High-Secure Settings: A Review of the Literature. International Journal of Forensic Mental Health, 10(2), 92–106. https://psycnet.apa.org/doi/10.1080/14999013.2011.577135

Reagan, Т., Matlins, P. & Pielick, D. (2021) Deaf epistemology, sign language and the education of deaf children. Educational Studies, 57(1), 1-21. https://doi.org/10.1080/00131946.2021.1878178

Sarbin, T. (1986). Narrative psychology: the storied nature of human conduct. Harvard University Press.

Stephens, C. & Breheny, M. (2015). Narrative Analysis in Psychological Research: An Integrated Approach to Interpreting Stories. Qualitative Research in Psychology, 10, 71–78. https://doi.org/10.1080/14780887.2011.586103

Van Dijk, Т. (2008). Philosophy of Action and Theory of Narrative. Edward Elgar Publishing.

Vernon, M. & Andrews, J. (2010). The Psychology of Deafness. Longman.

Westbrook, D., Kennerley, H., & Kirk, J. (2007). An Introduction to Cognitive Behavioural Therapy. Sage Publications.

Wooffitt, R. (2005). Conversation Analysis and Discourse Analysis. Sage. https://dx.doi.org/10.4135/9781849208765

Завантаження

Опубліковано

2021-12-27

Номер

Розділ

Том 8 № 2 (2021)

Як цитувати

Литвиненко, О. . (2021). Представленість правил життя в персональних наративах підлітків, які мають порушення слуху. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 8(2), 138-151. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.2.lyt

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають