Ностальгія як засіб подолання травматичого досвіду під час пандемії COVID-19

Автор(и)

  • Біляна Тодорова Південно-західний університет "Неофіт Рілскі", Болгарія
  • Ґерґана Падарєва-Ілєва Південно-західний університет "Неофіт Рілскі", Болгарія

DOI:

https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.tod

Ключові слова:

ностальгія, COVID-19, болгари, соціальні мережі, травма

Анотація

Стаття має завданням дослідити ностальгю у розмаїтті її проявів у соціальних мережах, головним чином у Facebook, під час кризи COVID-19 у Болгарії. Дослідження  ґрунтується на попередньому спостереженні, яке показує, що спілкування шляхом соціальних мереж в той період було здебільшого ностальгічним. Автори розглядають ностальгію як стратегію боротьби з надзвичайним станом 2020 року, під час якого відсутність фізичного контакту та соціального досвіду могли створити передумови для тривоги, депресії та страху, що призводять до травматичних наслідків. Дослідження використовує емпіричний матеріал, дібраний із використанням методу включеного спостереження в період з 15 березня 2020 року, коли в Болгарії було оголошено надзвичайний стан у зв’язку з COVID-19, до 30 червня 2020 року. Мета статті – представити види ностальгічних переживань у Facebook та розкрити причини їхньоїпопулярності/успішності як комунікативних та соціальних повідомлень. Застосовуючи міждисциплінарний та мультимодальний підхід, дослідження описує ностальгічні прояви, класифікуючи тематично ініціативи, комунікаційні стратегії та теми, зорієнтовані на минуле, а також виявляючи їхнє значення для суспільства. Результати засвідчують, що головна роль ностальгічних переживань у Facebook – об’єднувати людей у ​​періоди ізоляції, піднімати їхній дух і тим самим рятувати їх від травм, які може спричинити криза COVID-19. Мультимодальний аналіз зображень Facebookна основі емпіричних даних переконує, що соціальні медіа та сучасні технології дають змогу створювати «нові продукти» на основі старих історій чи спогадів, що набувають нового значення в конкретній ситуації COVID-19, модельованій культурою і ментальністю болгар в ізоляції.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

Посилання

Abramov, R., Chestiakova, A. (2012). Nostalgic images of the Soviet’s recent past: The media activism of Leonid Parfenov. International Journal of Cultural Research, 1(6), 52–58.

Batcho, K. I. (2007). Nostalgia and the emotional tone and content of song lyrics. American Journal of Psychology, 120, 361–381.

Bartlett, T. (2020). Time, the deer, is in the wood: Chronotopic identities, trajectories of texts and community self-management. Applied Linguistics Review. https://doi.org/10.1515/applirev-2019-0134

Ben Moussa, M., Benmessaoud, S., Douai, A. (2020) Internet memes as “tactical” social action: A multimodal critical discourse analysis approach. International Journal of Communication, 14, 5920–5940.

Boym, Sv. (2001). Adoptation and elaboration from Svetlana Boym, The Future of Nostalgia, Basic Books, NY 2001. Retrieved from: http://monumenttotransformation.org/atlas-of-transformation/html/n/nostalgia/nostalgia-svetlana-boym.html

Brooks, S.K., Webster, R.K., Smith, L.E., Woodland, L., Wessely, S., Greenberg, N., Rubin, G. J. (2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. Lancet, 395, 912–920. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30460-8

Ch'ng, E., Li, M., Chen, Z., Lang, J., See, S. (2019) Multimodal approaches in analysing and interpreting big social media data. In Multimodal Analytics for Next-Generation Big Data Technologies and Applications (pp. 361–390). Kah Phooi Seng, Li-minn Ang, Alan Wee-Chung Liew, Junbin Gao (Eds.). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-97598-6_15

FioRito, TA, Routledge C. (2020) Is nostalgia a past or future-oriented experience? affective, behavioral, social cognitive, and neuroscientific evidence. Frontiers in Psychology, 11, 1133. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01133

Gammon, S., Ramshaw, Gr. (2020) Distancing from the present: Nostalgia and leisure in lockdown. Leisure Sciences. https://doi.org/10.1080/01490400.2020.177399

Havlena, W., Holak, S. (1991) “The Good Old Days”: Observations on nostalgia and its role in consumer behavior. In R. Holman, M. Solomon, (eds.), NA – Advances in Consumer Research, 18, (pp.323–329), Provo, UT: Association for Consumer Research.

Jewitt, C., Henriksen, B. (2016) Social semiotics multimodality. In N.-M. Klug, H. Stöckl, (Eds.). Handbuch Sprache im multimodalen Kontext (pp.145–164). Berlin: Walter de Gruyter.

Jian, Y., Lin, J, Zhou, Zh. (2021) The role of travel constraints in shaping nostalgia, destination attachment and revisit intentions and the moderating effect of prevention regulatory focus. Journal of Destination Marketing and Management, 19. https://doi.org/10.1016/j.jdmm.2020.100516

Jovanovic, D., Van Leeuwen, T. (2018) Multimodal dialogue on social media. Social Semiotics, 28(5), 683–699. https://doi.org/10.1080/10350330.2018.1504732

Kalinina, E. (2016) What do we talk about when we talk about media and nostalgia. Medien & Zeit, 4, 6–15.

Kalinina, E., Menke, M. (2016). Negotiating the past in hyperconnected memory cultures. Post-Soviet nostalgia and national identity in Russian online communities. International Journal of Media & Cultural Politics, 12(1), 59–74.

Koowuttayakorn, S. (2018) An investigation of Instagram’s metonymy: A multimodal social semiotic approach. LEARN Journal: Language Education and Acquisition Research Network Journal, 11(1). Retrieved from: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1225833.pdf 26 12 2020

Kress, G. (2009) Multimodality: a social semiotic approach to contemporary communication, London: Routledge.

Menke, M., Schwarzenegger, C. (2016) Media, communication and nostalgia. Finding a better tomorrow in the yesterday? Editorial. Medien & Zeit, 4, 2–5.

Niemeyer, K., Wentz, D. (2014) Nostalgia is not what it used to be: serial nostalgia and nostalgic television series. In K. Niemeyer, (ed). Media and Nostalgia: Yearning for the Past, the Present and the Future (pp. 129–138). London: Palgrave McMillan.

Odriozola-González, P., Planchuelo-Gómez, Ál., Irurtia M.J., de Luis-García, R. (2020) Psychological effects of the COVID-19 outbreak and lockdown among students and workers of a Spanish university, Psychiatry Research, 290, 113108, https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.113108

O’Halloran, K.L., Chua, A., Rodlasov, A. (2014) The role of images in social media analytics: a multimodal digital humanities approach. In: Visual Communication (pp. 565–588), D. Machin (Ed.). Berlin: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110255492.565

Padareva-Ilieva, G., Todorova, B. (2016) Nostalgiyata kato sredstvo za manipulatsia v mediate. [Nostalgia As a Manipulative Strategy in Media]. Ezikov Svyat, 14(2), 41–44.

Pandey, D., Bansal, S., Goyal, S., Garg, A., Sethi, N., Pothiyill, DI. (2020) Psychological impact of mass quarantine on population during pandemics – The COVID-19 Lock-Down (COLD) study. PLoS ONE 15(10): e0240501. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240501

Ron, A. G., Cuéllar-Flores, I. (2020) Psychological impact of lockdown (confinement) on young children and how to mitigate its effects: Rapid review of the evidence. Anales de Pediatria, 93(1), 57–58. https://doi.org/10.1016/j.anpede.2020.04.008

Saladino, V., Algeri, D., Auriemma, V. (2020) The psychological and social impact of COVID-19: new perspectives of well-being. Frontiers in Psychology, 11, 2550. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.577684

Sedikides, C., Wildschut, T. (2016) Past forward. Nostalgia as a motivational force. Trends in Cognitive Sciences, 20(5), 319–321. https://psycnet.apa.org/doi/10.1016/j.tics.2016.01.008

Sedikides, C., Wildschut, T., Routledge, C., Arndt, J., Hepper, E. G., Zhou, X. (2015). Chapter Five – To nostalgize: mixing memory with affect and desire, In J. Olson, M. Zanna, (Eds.), Advances in Experimental Social Psychology (pp. 189–273). Academic Press, 51. https://doi.org/10.1016/bs.aesp.2014.10.001

Serafini, F., Reid, S. (2019) Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication. https://doi.org/10.1177/1470357219864133

Sweeney, P. (2020) Nostalgia reconsidered, Ratio, 33(3), 184–190. https://doi.org/10.1111/rati.12272

Todorova, B., Padareva-Ilieva, G. (2018). (Ne)zabravenite svetove v novia svyat (Lingvokulturologichen analiz na mediynite poslania). [(Un)forgettable worlds in the new world (Cultural linguistic analysis of the media messages)]. Balkanistic Forum, 1, 212–221.

Van Leeuwen, T. (2005) Introducing social semiotics. London and New York: Routledge.

Завантаження

Опубліковано

2021-06-29

Як цитувати

Тодорова, Б., & Падарєва-Ілєва, Ґ. (2021). Ностальгія як засіб подолання травматичого досвіду під час пандемії COVID-19. Східноєвропейський журнал психолінгвістики , 8(1), 110-124. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.tod