Наративно-базовані інтервенції та емоційний інтелект у дівчаток
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.shiКлючові слова:
емоційний інтелект, усне мовлення та грамотність, перспектива, емпатія, інтервенція у шкільних умовах, іранські дівчаткаАнотація
Діти передають свої емоційні переживання за допомогою наративів, при цьому якісно оповідані наративи здійснюють позитивний вплив на їхнє благополуччя та розвиток. Метою цього дослідження є вивчення того, чи можуть втручання на основі наративів у шкільному контексті підвищити емоційний інтелект (ЕІ) дітей. У дослідженні здійснювалася перевірка ефективності трьох видів втручань, базованих на усних та письмових наративах: 1) усний спів-наратив, 2) письмовий наратив та 3) сполучення усного спів-наративу та письмового наративу. Вибірка містила 91 іранських дітей жіночої статі (вік=12±.21), яких випадковим чином відібрали до цих трьох груп, де упродовж двох місяців вони застосовували наративи. Для чистоти експерименту також була сформована контрольна група, у яких навчання відбувалося у звичний спосіб. Для вимірювання рівня ЕІ учениць до та після втручання застосовано методику The Emotional Quotient, версію для юнаків (EQ-i: yv). Результати дослідження показали, що усний та письмовий наративи по-різному впливають на ЕІ учениць. Зафіксовано значне збільшення рівня EI серед дітей, які брали участь у групі співнараторів, а також у групі, де спів-наратив використовувався разом із письмовим наративом. Водночас, інтервенція лише на основі письмового наративу виявилася недостатньо ефективною для підвищення рівня ЕІ у дітей. Результати дослідження свідчать про те, що спільне використання усної та писемної форм наративів мають вирішальне значення при розробці ефективних інтервенцій у школі для впливу на ЕІ учнів - представниць мовних меншин. Педагоги повинні застосовувати у комплексі усні та писемні наративи учнів для підвищення їхнього ЕІ. Зокрема усне мовлення як інструмент для вікового та соціо-культурного розвитку дітей може більшою мірою залучати учнів до осмислення тексту і тим самим підтримувати процес навчання на основі інтервенцій, спрямованих на підвищення ЕІ.
Завантажити
Посилання
Bar-On, R., & Parker, J. D. A. (2000). The BarOn Emotional Quotient Inventory: Youth Version (EQ-i:YV) Technical Manual. Toronto, Canada: Multi-Health Systems, Inc.
Blum-Kulka, S., & Snow, C. E. (2004). Introduction: The Potential of Peer Talk. Discourse Studies, 6(3), 291–306. https://doi.org/10.1177/1461445604044290
Bruner, J. (1991). The narrative construction of reality. Critical Inquiry, 18(1), 1–21.
de Silveira, C., & Habermas, T. (2011). Narrative means to manage responsibility in life narratives across adolescence. The Journal of Genetic Psychology: Research and Theory on Human Development, 172(1), 1–20. https://doi.org/10.1080/00221325.2010.503254
Fivush, R., Haden, C. A., & Reese, E. (2006). Elaborating on elaborations: Role of maternal reminiscing style in cognitive and socioemotional development. Child Development, 77(6), 1568–1588. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2006.00960.x
Fivush, R. (2007). Maternal reminiscing style and children’s developing understanding of self and emotion. Clinical Social Work Journal, 35(1), 37–46. https://doi.org/10.1007/s10615-006-0065-1
Fivush, R., McDermott Sales, J., & Bohanek, J. G. (2008). Meaning making in mothers’ and children's narratives of emotional events. Memory, 16(6), 579–594. https://doi.org/10.1080/09658210802150681
Gardner‐Neblett, N., Pungello, E. P., & Iruka, I. U. (2012). Oral narrative skills: Implications for the reading development of African American children. Child Development Perspectives, 6(3), 218–224. https://doi.org/10.1111/j.1750-8606.2011.00225.x
Graneist, A., & Habermas, T. (2019). Beyond the text given: Studying the scaffolding of narrative emotion regulation as a contribution to Bruner and Feldman’s cultural cognitive developmental psychology. Integrative Psychological and Behavioral Science, 53(4), 644–660. https://doi.org/10.1007/s12124-019-9474-x
Gee, J. (2015). Social Linguistics and Literacies: Ideology in Discourses (5th ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315722511
Greenberg, M. T., & Kusché, C. A. (2006). Building social and emotional competence: The PATHS curriculum. In S. R. Jimerson & M. Furlong (Eds.), Handbook of school violence and school safety: From Research to Practice (p. 395–412). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Hogan, M. J., Parker, J. D. A., Wiener, J., Watters, C., Wood, L. M., & Oke, A. (2010). Academic success in adolescence: Relationships among verbal IQ, social support and emotional intelligence. Australian Journal of Psychology, 62, 30–41. https://doi.org/10.1080/00049530903312881
Jones, S. M., Brown, J. L., Hoglund, W. L., & Aber, J. L. (2010). A school-randomized clinical trial of an integrated social–emotional learning and literacy intervention: Impacts after 1 school year. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 78(6), 829. https://doi.org/10.1037/a0021383
Lawrence, J., & Snow, C. (2010). Oral discourse and reading. In M. Kamil, P. D. Pearson, E. Moje, & P. Afflerbach (Eds.), Handbook of Reading Research, 4, (pp. 320–338). New York, NY: Routledge.
Lee, C. D. (2007). Culture, literacy, and learning: Taking bloom in the midst of the whirlwind. New York, NY: Teachers College Press.
Lobron, A., & Selman, R. (2007). The interdependence of social awareness and literacy instruction. The Reading Teacher, 60(6), 528–537. https://doi.org/10.1002/trtr.1377
Lopes, P. N., Brackett, M. A., Nezlek, J. B., Schutz, A., Sellin, I., and Salovey, P. (2004). Emotional intelligence and social interaction. Personality and Social Psychology Bulletin 30, 1018–34. https://doi.org/10.1177/0146167204264762
Mar, R. A., Oatley, K., & Peterson, J. B. (2009). Exploring the link between reading fiction and empathy: Ruling out individual differences and examining outcomes. Communications, 34, 407–428. https://doi.org/10.1515/COMM.2009.025
Martins, A., Ramalho, N., & Morin, E. (2010). A comprehensive meta-analysis of the relationship between emotional intelligence and health. Personality and Individual Differences, 49(6), 554–564. http://dx.doi.org/10.1016/j.paid.2010.05.029
Marzolph, U. (2020). In and Out of the Nights: The Thousand and One Nights as an Introduction to Middle Eastern Narrative Culture. In O. Elmaz, (Ed.), Endless Inspiration: One Thousand and One Nights in Comparative Perspective (pp. 215–242). Gorgias Press. https://doi.org/10.31826/9781463241872-009
Murphy, P. K., Wilkinson, I. A. G., Soter, A. O., Hennessey, M. N., & Alexander, J. F. (2009). Examining the effects of classroom discussion on students’ high-level comprehension of text: A meta-analysis. Journal of Educational Psychology, 101, 740–764.
Mayer, J. D., Salovey, P., Caruso, D. R., Cherkasskiy, L. (2011) Emotional Intelligence. In Sternberg, R. J., & Kaufman, S. B. (Ed.), The Cambridge handbook of intelligence (pp. 528-549). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511977244.027
McTigue, E., Douglass, A., Wright, K. L., Hodges, T. S., & Franks, A. D. (2015). Beyond the story map: Inferential comprehension via character perspective. The Reading Teacher, 69(1), 91–01. https://doi.org/10.1002/trtr.1377
Nathanson, L., Rivers, S. E., Flynn, L. M., & Brackett, M. A. (2016). Creating emotionally intelligent schools with RULER. Emotion Review, 8(4), 305–310.
https://doi.org/10.1177/1754073916650495
Nicolopoulou, A., & Richner, E. S. (2007). From actors to agents to persons: The development of character representation in young children's narratives. Child Development, 78(2), 412–429. https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2007.01006.x
Oatley, K., & Johnson-Laird, P. N. (2014). Cognitive approaches to emotions. Trends in Cognitive Sciences, 18(3), 134–140. https://doi.org/10.1016/j.tics.2013.12.004
Rimé, B. (2009). Emotion elicits the social sharing of emotion: Theory and empirical review. Emotion Review, 1, 60–85. https://doi.org/10.1177/1754073908097189
Rosenberg, M., & Chopra, D. (2015). Nonviolent Communication: A Language of Life: Life-Changing Tools for Healthy Relationships. Puddle Dancer Press.
Vogler, C. (2007). The Writer's journey. Studio City: Michael Wiese Productions.
Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Wood, L. M., Parker, J. D., & Keefer, K. V. (2009). Assessing emotional intelligence using the Emotional Quotient Inventory (EQ-i) and related instruments. In Stough, C., Saklofske, D. H., & Parker, J. D (Eds.), Assessing Emotional Intelligence (pp. 67–84). Springer, Boston, MA.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0