Соціальні обмеження в пандемію Covid-19 як травматичний досвід: психолінгвістичні маркери
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.kosКлючові слова:
пандемічний наратив COVID-19, психічне здоров'я, травматичний досвід, психолінгвістичний маркер, жінки, чоловікиАнотація
Пандемія COVID-19 вплинула не лише на усі сфери життєдіяльності, а й на психологічне благополуччя людини. Соціальні обмеження, зміна звичок, постійне перебування вдома усе це може мати негативний вплив на психологічний стан. Мета нашого дослідження здійснити психолінгвістичний аналіз наративів про пандемію у пошуках маркерів травматичного досвіду. Іншим завданням дослідження було виявити відмінності у психолінгвістичних та змістовних маркерах опису пандемії у чоловіків та жінок. Вибірку дослідження склали 167 респондентів, середній вік 21,09 років (SD=4,52), з них 46 опитаних чоловічої та 121 жіночої статі. Дослідження проводилося онлайн у 2020 році, під час другої хвилі локдауну. Пропонувалось написати наратив на тему «Як змінилось Ваше життя під час пандемії Covid-19. Будь ласка, опишіть свій досвід розгорнуто». Загалом опрацьовано 167 наративів, кількість слів варіюється від 1 до 125. Аналіз наративів про пандемію дав можливість виявити психолінгвістичні маркери, які підтверджують травматичність такого досвіду. Серед них, маркер часу, деперсоналізації та афективних процесів. У наративах існує чітке розмежування досвіду на до і після, що характерне для травматичного досвіду. У описах таке розрізнення здійснюється з використанням слів було та стало. Психологічний маркер афективних процесів відображується у прояві негативних емоцій через слова погано, проблеми, критично, складно, що свідчить про зануреність у травматичну подію. Змістовний аналіз наративів дав можливість виявити основними маркерами – час і життя. У межах маркеру життя респонденти розповідали про соціальні обмеження та фізичне здоров’я. Виявлено відмінності у психолінгвістичних та змістовних маркерах опису пандемії у чоловіків та жінок. Наративи у жінок є більші за об’ємом, вони використовують більше стильових слів (займенники, прислівники і сполучники, interrogatives and quantifiers), ніж чоловіки. Змістовно, чоловіки частіше говорять про афективні процеси, жінки – про соціальні і біологічні процеси. Наше дослідження є тільки першою спробою осмислення пандемії як травматичної події у межах колективного досвіду.
Завантажити
Посилання
Armour, C., McGlinchey, E., Butter, S., McAloney-Kocaman, & K., McPherson, K. E. (2020). The COVID-19 psychological wellbeing study: Understanding the longitudinal psychosocial impact of the COVID-19 pandemic in the UK; a methodological overview paper. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 43, 174–190. https://doi.org/10.1007/s10862-020-09841-4
Baird, S., Alheiwidi, S., Dutton, R., Mitu, K., Oakley, E., Woldehanna, T., & Jones N. (2020). Social isolation and disrupted privacy impacts of COVID-19 on adolescent girls in humanitarian contexts. Girlhood Studies, 13(3), 98-115. https://doi.org/10.3167/ghs.2020.130308
Bierman, A., & Schieman, S. (2020). Social estrangement and psychological distress before and during the COVID-19 pandemic: Patterns of change in Canadian workers. Journal of Health and Social Behavior, 61(4), 398–417. https://doi.org/10.1177/0022146520970190
Beridze, G., Ayala, A., Ribeiro, O., Fernández-Mayoralas, G., Rodríguez-Blázquez, C., Rodríguez-Rodríguez, V., Rojo-Pérez, F., Forjaz, M.J., & Calderón-Larrañaga, A. (2020). Are loneliness and social isolation associated with quality of life in older adults? Insights from Northern and Southern Europe. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(22), 8637. https://doi.org/10.3390/ijerph17228637
Boyraz, G., Legros, D.N., & Tigershtrom, A. (2020). COVID-19 and traumatic stress: The role of perceived vulnerability, COVID-19-related worries, and social isolation. Journal of Anxiety Disorders, 76, 102307. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102307
Bloomberg, S. (2021) Reflections on COVID-19, domestic violence, and shared trauma. In Tosone C. (ed.) Shared trauma, shared resilience during a pandemic. Essential clinical Social work series. (pp. 69–77). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-61442-3_8
Dagnino, P., Anguita, V., Escobar, K., & Cifuentes, S. (2020). Psychological effects of social isolation due to quarantine in Chile: An exploratory study. Frontiers in Psychiatry, 11, 591142. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.591142
Dahlberg, L., Andersson, L., & Lennartsson, C. (2018). Long-term predictors of loneliness in old age: Results of a 20-year national study. Aging & Mental Health, 22(2), 190–96. https://doi.org/10.1080/13607863.2016.1247425
Davis, P.A., Gustafsson, H., Callow, N., & Woodman, T. (2020). Written emotional disclosure can promote athletes’ mental health and performance readiness during the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 11, 599925. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.599925
Demertzis, N., & Eyerman, R. (2020). Covid-19 as cultural trauma. American Journal of Cultural Sociology, 8, 428-450. https://doi.org/10.1057/s41290-020-00112-z
Foa, E. B., Keane, T. M., Friedman, M. J., & Cohen, J. A. (Eds.). (2009). Effective treatments for PTSD: Practice guidelines from the International Society of Traumatic Stress Studies (2nd ed.). New York: Guilford Press.
Griffin, G. (2020). Defining trauma and a trauma-informed COVID-19 response. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 12(S1), S279-S280. http://dx.doi.org/10.1037/tra0000828
Hirsch, M. (2012). The generation of postmemory: Writing and visual culture after the holocaust. Columbia University Press.
Hussein, N.H. (2020). COVID-19 in a collectivist culture: Social isolation and maintenance of social relations. International Journal of Sociology and Social Policy. https://doi.org/10.1108/IJSSP-07-2020-0297
Jevitt, C. M. (2020). Covid-19 and intergenerational anxiety and trauma. Child & Youth Services, 41(3), 280-282. https://doi.org/10.1080/0145935X.2020.1835163
Kostruba, N. (2020). Psychological features of relationship between religiosity and depression: Theoretical review of foreign studies. Habitus, 19, 66-70. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.11
Krupina, N.A., Shirenova, S.D., & Khlebnikova, N.N. (2020). Prolonged social isolation, started early in life, impairs cognitive abilities in rats depending on sex. Brain Sciences, 10(11), 799. https://doi.org/10.3390/brainsci10110799
Loades, M. E., Chatburn, E., Higson-Sweeney, N., Reynolds, S., Shafran, R., Brigden, A., Linney, C., McManus, M. N., Borwick, C., & Crawley, E. (2020). Rapid systematic review: The impact of social isolation and loneliness on the mental health of children and adolescents in the context of COVID-19. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry, 59(11), 1218–1239.e3. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2020.05.009
Łukianow, M., Głowacka, M., Helak, M., Kościńska, J., & Mazzini, M. (2020). Poles in the face of forced isolation. A study of the Polish society during the Covid-19 pandemic based on ‘Pandemic Diaries’ competition. European Societies, S844-S858. https://doi.org/10.1080/14616696.2020.1841264
Miner, G., Elder, J., Fast, A., Hill, T., Nisbet, R., & Delen, D. (2012). Practical text mining and statistical analysis for non-structured text data applications. Academic Press.
Muntsant A., & Giménez-Llort L. (2020). Impact of social isolation on the behavioral, functional profiles, and hippocampal atrophy asymmetry in dementia in times of coronavirus pandemic (COVID-19): A translational neuroscience approach. Frontiers in Psychology, 11, 572583. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.572583
Okruszek, Ł., Aniszewska-Stan´czuk, A., Piejka, A., Wis´niewska, M., & Zurek, K. (2020). Safe but lonely? Loneliness, anxiety, and depression symptoms and COVID-19. Frontiers in Psychology, 11, 579181. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.579181
Pennebaker, J.W., Boyd, R.L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The development and psychometric properties of LIWC2015. University of Texas at Austin.
Pennebaker, J.W., Chung, C.K., Frazee, J., Lavergne, G.M., & Beaver, D.I. (2014). When small words foretell academic success: The case of college admissions essays. PLoS ONE 9(12), e115844. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0115844
Rubin, D.C., Berntsen, D., Deffler, S.A., Brodar, K. (2019). Self-narrative focus in autobiographical events: The effect of time, emotion, and individual differences. Memory & Cognition volume, 47, 63–75. https://doi.org/10.3758/s13421-018-0850-4
Schock, K., Böttche, M., Rosner, R., Wenk-Ansohn, M., & Knaevelsrud, C. (2016). Impact of new traumatic or stressful life events on pre-existing PTSD in traumatized refugees: Results of a longitudinal study. European Journal of Psychotraumatology, 7. https://doi.org/10.3402/ejpt.v7.32106
Shaw, H., Robertson, S. & Ranceva, N. (2021). What was the impact of a global pandemic (COVID-19) lockdown period on experiences within an eating disorder service? A service evaluation of the views of patients, parents/carers and staff. Journal of Eating Disorders, 9, 14 https://doi.org/10.1186/s40337-021-00368-x
Shuwiekh, H.A., Kira, I.A., & Sous, M.S.F. (2020). The differential mental health impact of COVID-19 in Arab countries. Current Psychology, 1-15. https://doi.org/10.1007/s12144-020-01148-7
Silver, R. C. (2020). Surviving the trauma of COVID-19. Science, 369(6499), 11. https://doi.org/10.1126/science.abd5396
Straussner, S. L. A., & Calnan, A. J. (2014). Trauma through the life cycle: A review of current literature. Clinical Social Work Journal, 42(4), 323–335. https://doi.org/10.1007/s10615-014-0496-z
Swader, C. S. (2019). Loneliness in Europe: Personal and societal individualism-collectivism and their connection to social isolation. Social Forces, 97(3), 1307–36. https://doi.org/10.1093/sf/soy088
Uvarova, S. (2016). Special features and dynamics of the mental states of personality in crisis conditions. Psychological Prospects Journal, 27, 257–268. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2016-27-257-268
Zasiekin, S., & Rosenhart, Y. (2018). Psycholinguistic computerized tools of linguistic and translation studies discourse analysis. Psycholinguistics, 23(2), 94-106. https://doi.org/10.5281/zenodo.1204994
Zasiekina, L., Kennison, S., Zasiekin, S., & Khvorost, K. (2019). Psycholinguistic markers of autobiographical and traumatic memory. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 119-133. https://doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.zas
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0