Структура категорій базового рівня у свідомості українців за результатами психолінгвістичних експериментів: Паркан та Мур

Анотація

Мета дослідження — експериментальне виявлення структури (передусім центральної зони) двох категорій базового рівня у свідомості носіїв української мови: ПАРКАН та МУР. Для цього було розроблено і проведено два психолінгвістичні експерименти: в першому респондентам пропонувалось визначити приналежність об’єкта на фото до категорії ПАРКАН, в другому — до категорії МУР. Для кожного експерименту було вибрано по 75 зображень об’єктів з подібними функціями та перцептивними ознаками. Респонденти мали вибрати під зображенням цілі числа 1-2-3; оцінка 3 маркує входження об’єкта до категорії, оцінка 1 — невходження до неї. У варіантах відповідей була запрограмована можливість часткової та повної невідповідності між словом, яке називає категорію, та зображенням. Загальна кількість заповнених гугл-форм становить 846, загальна кількість отриманих відповідей — 12690. В другому експерименті враховувались також оцінки контрольної групи респондентів, куди увійшло 18 істориків, архітекторів, реставраторів. Для опрацювання результатів використано метод шкалування: кожен об’єкт отримав середню оцінку, на основі якої визначалось його місце у структурі категорії. До центральної зони обох категорій увійшли об’єкти з оцінкою 2,75 та вище. Шляхом аналізу перцептивних та функціональних ознак об’єктів центральної зони ми сформували вербальний опис прототипів категорій ПАРКАН та МУР. При опрацюванні експериментальних даних було виявлено відмінності у принципах формування центральних зон категорій, що пов’язані з роллю цих об’єктів у сучасному антропогенному ландшафті. На віднесення певного артефакту до категорії ПАРКАН впливають два чинники: перцептивні ознаки та призначення, яке людина виводить із зовнішніх ознак завдяки своїм фоновим знанням. При категоризації об’єкта як типового МУРА виявляються важливими не лише перцептивні ознаки і функція, а й така інформація, що виходить за межі поточних знань про світ, а саме знання про статус і функції реалії у минулому. Вважається, що інформація про культурно-історичну роль реалії посідає важливе місце у структурі відповідного концепту, однак наше дослідження показало, що такі знання можуть впливати на вміст та будову не лише концептів, а й категорій свідомості.