Стратегії визначення роду німецьких іменників університетськими студентами
DOI:
https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.2.kiyКлючові слова:
рід іменника, стратегії визначення роду, інтерференція, фонетичні, морфологічні та семантичні принципи, німецька моваАнотація
Статтю присвячено стратегіям визначення роду іменників німецької мови україномовними студентами першого курсу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Мета дослідження – встановити стратегії визначення роду на основі фонетичних, морфологічних та семантичних критеріїв і екпериментально прослідкувати вплив міжмовної і внутрішньомовної інтерференції в процесі категоризації іменників за родом. Матеріалом дослідження слугували 60 іменників, з них 30 фонетичних і 30 семантичних відповідників. Кожна група містила по 10 іменників чоловічого, жіночого і середнього родів, серед яких – однакова кількість структурно різнотипних іменників, відібраних відповідно до семантичних, морфологічних і фонетичних правил визначення роду. Для встановлення стратегій визначення роду німецьких іменників здійснено два психолінгвістичні експерименти з одномісячним інтервалом. В експериментах взяли участь 30 студентів, які мали вирішити, чи вказаний у програмі DMDX рід іменника правильний. При цьому у половині запропонованих іменників артикль був заданий у програмі некоректно. Отримані результати свідчать про те, що рід іменника рідної мови істотно впливає на визначення роду німецького фонетичного відповідника (85% усіх помилок на визначення роду в Експерименті 1 і 47% в Експерименті 2). Студенти орієнтуються при виборі правильного роду також на суфікси або закінчення німецьких іменників. Фонетичні або семантичні правила визначення роду відіграють другорядну роль. Рід іменника в рідній мові перешкоджає правильному вибору роду в німецькій мові, що вдвічі частіше зафіксовано для фонетичних еквівалентів.
Завантажити
Посилання
Bewer, F. (2003). Der Erwerb des Artikels als Genus-Anzeiger im deutschen Erstspracherwerb. Studies on the development of grammar in German, Russian and Bulgarian. (pp. 87-140). Berlin: ZAS.
Bordag, D. (2006). Psycholinguistische Aspekte der Interferenzforschungen in der Flexionsmorphologie des Tschechischen als Fremdsprache. Hildesheim: Georg Olms Verlag.
Di Meola, C. (2007). Neutrale Genuszuweisung im Deutschen. Perspektiven Zwei: Akten der 2. Tagung Deutsche Sprachwissenschaft in Italien (Roma, 9.-11.2.2006). Hrsg. von Claudio di Meola, Livio Gaesta & Antonie Hornung. Rom: Istituto Italiano di Studi Germanici. (87-99).
Doleschal, U. (2004). Genus als grammatische und textlinguistische Kategorie. Eine kognitiv-funktionalistische Untersuchung des Russischen. München: Lincom Europa.
Filatova, N. (2007). Ukrainisch im Kontakt mit anderen europäischen Sprachen. Englische, deutsche, russische Entlehnungen im Bereich der Politik. Erlangen-Nürnberg: Universitätsverlag.
Helbig, G. & Buscha, J. (2001). Deutsche Grammatik: Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Berlin: Langenscheidt.
Hunt, J. W. (2018). The gender of anglicisms in spoken German, Word, 64(2), 103-125. https://doi.org/10.1080/00437956.2018.1463002
Kiyko, S. (2017). Faux amis als Interferenzquelle im DaF-Unterricht. Festschrift für Ulrich Steinmüller zum 75. Geburtstag. Hartung, Nicole; Zimmermann, Kerstin (Hrsg.). (pp. 151-172). Berlin: Universitätsverlag der TU.
Köpcke, K.-M. (1982). Untersuchungen zum Genussystem der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Niemeyer.
Login 1: Deutsch für Germanistikstudenten (2009). O. Sidorow (Ed.). Winnyzja: Nova Knyha.
Menzel, B. (2004). Genuszuweisung im DaF-Erwerb. Psycholinguistische Prozesse und didaktische Implikationen. Berlin: Weißensee.
Onysko, A., Callies, M., & Ogiermann, E. (2013). Gender variation of anglicismsin German: The influence of cognitive factors and regional varieties. Poznan Studies in Contemporary Linguistics, 49(1). 103–36.
Schwichtenberg, B. & Schiller, N.O. (2004). Semantic gender assignment regularities in German. Brain and Language, 90(1–3). 326–37. https://doi.org/10.1016/S0093-934X(03)00445-0
Sperber, H. (1989). Mnemotechniken im Fremdsprachenerwerb mit Schwerpunkt „Deutsch als Fremdsprache“. München: Iudicium.
Spitz, E. (1965). Beitrag zur Genusbestimmung der deutschen Substantive. Deutsch als Fremdsprache, 2, 35-43.
Steinmetz, D. (1986). Two principles and some rules for gender in German inanimate nouns. Word, 37(3), 189-217. https://doi.org/10.1080/00437956.1986.11435777
Steinmetz, D. (2006). Gender shifts in Germanic and Slavic: Semantic motivation for neuter? Lingua, 116, 14–40.
Zubin, D.A. & Köpcke, K.-M. (1984). Affect classification in the German gendersystem. Lingua, 63, 41–96. https://doi.org/10.1016/0024-3841(84)90031-7
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 East European Journal of Psycholinguistics
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Creative Commons «Attribution» 4.0